Реферат

іструкція до плану рахунків бух.обліку

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

І Н С Т Р У К Ц І Я

N 291 від 30.11.99 Зареєстровано в Міністерстві м.Київ юстиції України 21 грудня 1999 р. за N 893/4186

Затверджено Наказ Міністерства фінансів України 30.11.99 N 291 ( z0892-99 )

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій

{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002 N 671 ( z1254-03 ) від 12.12.2003 N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004 N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005 N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006 N 1213 ( z1364-06 ) від 19.12.2006 N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008 N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008 N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009 N 664 ( z0730-11 ) від 31.05.2011 N 1204 ( z1181-11 ) від 26.09.2011 N 1591 ( z1556-11 ) від 09.12.2011 N 658 ( z1011-12 ) від 31.05.2012 }

I. Загальні положення

Ця Інструкція встановлює призначення і порядок ведення рахунків бухгалтерського обліку для узагальнення методом подвійного запису інформації про наявність і рух активів, капіталу, зобов’язань та факти фінансово-господарської діяльності підприємств, організацій та інших юридичних осіб (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності) незалежно від форм власності, організаційно-правових форм і видів діяльності, а також виділених на окремий баланс філій, відділень та інших відособлених підрозділів юридичних осіб (далі — підприємства). Ведення позабалансових рахунків здійснюється за простою системою (без застосування методу подвійного запису). { Абзац перший розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1591 ( z1556-11 ) від 09.12.2011 }

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрації та групування на них фактів фінансово-господарської діяльності (кореспонденція рахунків) у бухгалтерському обліку. У ньому за десятковою системою наведені коди (номери) й найменування синтетичних рахунків (рахунків першого порядку) й субрахунків (рахунків другого порядку). Першою цифрою коду визначено клас рахунків, другою — номер синтетичного рахунку, третьою — номер субрахунку. Контирування документів первинного обліку, ведення регістрів бухгалтерського обліку здійснюється із застосуванням, щонайменше, коду класу й коду синтетичного рахунку.

{ Абзац третій розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства фінансів N 1591 ( z1556-11 ) від 09.12.2011 }

Субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, що не наведена в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм цієї Інструкції, положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб.

Інструкція із застосування Плану рахунків спрямована на забезпечення єдності відображення однорідних за змістом господарських операцій на відповідних синтетичних рахунках і субрахунках. В Інструкції наведена коротка характеристика і призначення синтетичних рахунків і субрахунків, типова схема реєстрації та групування інформації про господарські операції (кореспонденція рахунків першого порядку).

Рахунки класів 0-7 є обов’язковими для всіх підприємств.

Рахунки класу 9 «Витрати діяльності» ведуться всіма підприємствами, крім суб’єктів малого підприємництва, а також інших організацій, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, з відкриттям за власним рішенням рахунків класу 8 «Витрати за елементами».

Малі підприємства та інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, можуть вести бухгалтерський облік витрат з використанням тільки рахунків класу 8 «Витрати за елементами» або в порядку, який наведено в попередньому абзаці.

Бухгалтерській облік на субрахунках ведеться в аналітичному розрізі з вимогою забезпечити кількісно-сумову та якісну (марка, сорт, розмір тощо) інформацію про наявність і рух об’єктів бухгалтерського обліку на відповідному синтетичному рахунку класу 1 «Необоротні активи», 2 «Запаси» та 0 «Позабалансові рахунки». Підприємства роздрібної торгівлі, що застосовують метод оцінки товарів за ціною продажу, можуть аналітичний облік товарів вести в сумовому вираженні.

Клас 1. Необоротні активи

Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, довгострокових фінансових інвестицій, капітальних інвестицій, довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів, а також зносу необоротних активів.

На рахунках цього класу з відповідним веденням аналітичного обліку узагальнюється інформація про наявність і рух необоротних активів, належних підприємству на праві власності, отриманих на праві господарського відання, на праві оперативного управління, отриманих у фінансовий лізинг, у довірче управління чи за договором оренди цілісного майнового комплексу. Господарські організації (крім державних (казенних) та комунальних підприємств) на окремих субрахунках третього порядку відповідних субрахунків із зазначенням належності до державної та/або комунальної власності відображають контрольовані ними (що перебувають у їх володінні та/або користуванні) необоротні активи, що є об’єктами права державної або комунальної власності, і які не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації). { Клас 1 «Необоротні активи» доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1213 ( z1364-06 ) від 19.12.2006, із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008 }

Рахунок 10 «Основні засоби»

Рахунок 10 «Основні засоби» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди об’єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів, а також об’єктів інвестиційної нерухомості.

До основних засобів належать матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про основні засоби визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби».

За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта; сума дооцінки вартості об’єкта основних засобів, за кредитом — вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта основних засобів, сума уцінки основних засобів. За дебетом рахунку 10 «Основні засоби» також відображається сума створеного забезпечення, зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель.

Рахунок 10 «Основні засоби» має такі субрахунки:

100 «Інвестиційна нерухомість»

101 «Земельні ділянки»

102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»

103 «Будинки та споруди»

104 «Машини та обладнання»

105 «Транспортні засоби»

106 «Інструменти, прилади та інвентар»

107 «Тварини»

108 «Багаторічні насадження»

109 «Інші основні засоби»

На субрахунку 100 «Інвестиційна нерухомість» ведеться облік наявності та руху об’єктів інвестиційної нерухомості. На субрахунку 101 «Земельні ділянки» ведеться облік земельних ділянок.

На субрахунку 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель» ведеться облік капітальних вкладень у поліпшення земель (меліоративні, осушувальні, іригаційні та інші роботи).

На субрахунку 103 «Будинки та споруди» ведеться облік наявності та руху будинків, споруд, їх структурних компонентів та передавальних пристроїв, а також житлових будівель.

На субрахунках 104 «Машини та обладнання», 105 «Транспортні засоби», 106 «Інструменти, прилади та інвентар» ведеться облік відповідно машин та обладнання, транспортних засобів, інструментів, приладів та інвентарю. На субрахунках 107 «Тварини» і 108 «Багаторічні насадження» ведеться облік довгострокових біологічних активів, у тому числі багаторічних насаджень, які не пов’язані із сільськогосподарською діяльністю.

На субрахунку 109 «Інші основні засоби» ведеться облік основних засобів, які не включені до інших субрахунків рахунку 10 «Основні засоби».

Аналітичний облік основних засобів ведеться щодо кожного об’єкту окремо.

Рахунок 10 «Основні засоби» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»

15 «Капітальні інвестиції» 13 «Знос необоротних активів» 16 Позицію виключено 16 Позицію виключено 18 «Довгострокова 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» інші необоротні активи»

37 «Розрахунки з різними 28 «Товари»

дебіторами» 37 «Розрахунки з різними дебіторами»

41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал» 42 «Додатковий капітал» 46 «Неоплачений капітал» 85 «Інші затрати» 47 «Забезпечення

майбутніх витрат і платежів»

48 «Цільове фінансування і 94 «Інші витрати операційної цільові надходження» діяльності»

53 «Довгострокові зобов’язання 97 «Інші витрати» з оренди» 99 «Надзвичайні витрати»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

68 «Розрахунки за іншими операціями»

74 «Інші доходи»

{ Рахунок 10 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 1213 ( z1364-06 ) від 19.12.2006, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008, N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008, N 1591 ( z1556-11 ) від 09.12.2011 }

Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи»

Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» призначено для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух інших необоротних матеріальних активів, які не відображені у складі об’єктів обліку на рахунку 10 «Основні засоби».

За дебетом рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первісною вартістю); сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (реконструкція, модернізація), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об’єкта; сума дооцінки вартості об’єкта необоротних матеріальних активів. За кредитом рахунку 11 відображаються вибуття інших необоротних матеріальних активів внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом, а також у разі часткової ліквідації об’єкта та сума їх уцінки.

Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» має такі субрахунки:

111 «Бібліотечні фонди»

112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»

113 «Тимчасові (нетитульні) споруди»

114 «Природні ресурси»

115 «Інвентарна тара»

116 «Предмети прокату»

117 «Інші необоротні матеріальні активи»

На субрахунку 111 «Бібліотечні фонди» ведеться облік наявності та руху бібліотечних фондів.

На субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» відображається вартість предметів, строк корисного використання яких більше одного року, зокрема спеціальні інструменти і спеціальні пристосування, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) з урахуванням очікуваного способу використання таких об’єктів та інші предмети, які за вартісними ознаками підприємством зараховано до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.

На субрахунку 113 «Тимчасові (нетитульні) споруди» ведеться облік експлуатаційних тимчасових (нетитульних) споруд.

На субрахунку 114 «Природні ресурси» ведеться облік наявності та руху придбаних природних ресурсів для наступного видобутку (нафту, газу тощо).

На субрахунку 115 «Інвентарна тара» ведеться облік наявності та руху інвентарної тари.

На субрахунку 116 «Предмети прокату» ведеться облік наявності та руху активів, призначених для видачі напрокат.

На субрахунку 117 «Інші необоротні матеріальні активи» ведеться облік наявності та руху інших необоротних матеріальних активів, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи». На цьому субрахунку, зокрема, відображається вартість сценічно-постановочних предметів вартість завершених капітальних інвестицій в об’єкти операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо).

Аналітичний облік необоротних матеріальних активів ведеться щодо кожного об’єкта цих активів. Підприємства, які амортизацію бібліотечних фондів і малоцінних необоротних матеріальних активів нараховують у першому місяці використання зазначених об’єктів у розмірі 100 відсотків їх вартості, аналітичний облік цих об’єктів можуть вести із забезпеченням інформації про загальну кількість об’єктів та їх загальну вартість у розрізі класифікаційних підгруп, що підприємство запроваджує самостійно. Вартість об’єкта таких підгруп при його вибутті визначається діленням вартості відповідної підгрупи, що обліковується на субрахунках 111 і 112, на кількість об’єктів, що входять до складу відповідної підгрупи, з відображенням за кредитом субрахунків 111 і 112 у кореспонденції з дебетом субрахунку 132.

Рахунок 11 «Інші необоротні матеріальні активи» кореспондує

За дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»

15 «Капітальні інвестиції» 13 «Знос необоротних активів» 16 Позицію виключено 16 Позицію виключено 18 «Довгострокова дебіторська 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші заборгованість та інші необоротні активи» необоротні активи»

23 «Виробництво» 28 «Товари»

37 «Розрахунки з різними 37 «Розрахунки з різними дебіторами» дебіторами» 39 «Витрати майбутніх періодів» 41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал» 42 «Додатковий капітал» 46 «Неоплачений капітал» 85 «Інші затрати» 48 «Цільове фінансування і 94 «Інші витрати операційної

цільові надходження» діяльності»

53 «Довгострокові зобов’язання 97 «Інші витрати» з оренди» 99 «Надзвичайні витрати»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

68 «Розрахунки за іншими операціями»

74 «Інші доходи» ( Рахунок 11 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008, N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008 }

Рахунок 12 «Нематеріальні активи»

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух нематеріальних активів.

До нематеріальних активів належать немонетарні активи, які не мають матеріальної форми, можуть бути ідентифіковані та утримуватися підприємством з метою використання протягом періоду більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він перевищує 1 рік) для виробництва, торгівлі, адміністративних потреб чи надання в оренду іншим особам.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи».

За дебетом рахунку 12 «Нематеріальні активи» відображається придбання або отримання в результаті розробки (від інших фізичних або юридичних осіб) нематеріальних активів, які обліковуються за первісною вартістю, та сума дооцінки таких активів, за кредитом — вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або неможливості отримання підприємством надалі економічних вигод від його використання та сума уцінки нематеріальних активів.

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» має такі субрахунки:

121 «Права користування природними ресурсами»

122 «Права користування майном»

123 «Права на комерційні позначення»

124 «Права на об’єкти промислової власності»

125 «Авторське право та суміжні з ним права»

127 «Інші нематеріальні активи»

На субрахунку 121 «Права користування природними ресурсами» ведеться облік наявності об’єктів права користування ресурсами природного середовища. До них належать: права користування надрами, іншими ресурсами природного середовища, геологічною та іншою інформацією про природне середовище.

На субрахунку 122 «Права користування майном» ведеться облік наявності прав користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

На субрахунку 123 «Права на комерційні позначення» ведеться облік наявності прав на комерційні позначення (права на торговельні марки (знаки для товарів і послуг), комерційні (фірмові) найменування тощо).

На субрахунку 124 «Права на об’єкти промислової власності» ведеться облік наявності прав на об’єкти промислової власності (право на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, комерційні таємниці, у тому числі ноу-хау, тощо).

На субрахунку 125 «Авторське право та суміжні з ним права» ведеться облік наявності авторського права та суміжних з ним прав (право на літературні, художні, музичні твори, комп’ютерні програми, компіляції даних (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення тощо).

На субрахунку 127 «Інші нематеріальні активи» ведеться облік інших нематеріальних активів, якими володіє підприємство (права на здійснення діяльності, використання економічних та інших привілеїв тощо).

Рахунок 12 «Нематеріальні активи» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»

14 «Довгострокові фінансові 13 «Знос необоротних активів» інвестиції» 16 Позицію виключено

15 «Капітальні інвестиції» 16 Позицію виключено 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші

18 «Довгострокова дебіторська необоротні активи» заборгованість та інші 28 «Товари» необоротні активи» 42 «Додатковий капітал»

37 «Розрахунки з різними 85 «Інші затрати» дебіторами» 94 «Інші витрати операційної

41 «Пайовий капітал» діяльності» 42 «Додатковий капітал» 97 «Інші витрати» 46 «Неоплачений капітал» 99 «Надзвичайні витрати» 48 «Цільове фінансування і

цільові надходження»

53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»

74 «Інші доходи» { Рахунок 12 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008 }

Рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»

Рахунок 13 «Знос необоротних активів» призначено для узагальнення інформації про нараховану амортизацію та індексацію зносу (накопиченої амортизації) необоротних матеріальних і нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Рахунок 13 «Знос необоротних активів» має такі субрахунки:

131 «Знос основних засобів»

132 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів»

134 «Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів»

135 «Знос інвестиційної нерухомості»

За кредитом рахунку 13 «Знос необоротних матеріальних активів» відображається нарахування амортизації та індексації зносу (накопиченої амортизації) необоротних активів, за дебетом — зменшення суми зносу (накопиченої амортизації).

На субрахунку 131 «Знос основних засобів» узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби». При цьому інформація про суму зносу інвестиційної нерухомості, облік якої ведеться на субрахунку 100 «Інвестиційна нерухомість» за первісною вартістю узагальнюється на субрахунку 135 «Знос інвестиційної нерухомості».

На субрахунку 132 «Знос інших необоротних матеріальних активів» узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

На субрахунку 133 «Накопичена амортизація нематеріальних активів» узагальнюється інформація про суму накопиченої амортизації нематеріальних активів.

Аналітичний облік зносу (накопиченої амортизації) необоротних активів ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів та нематеріальних активів. На субрахунку 134 «Накопичена амортизація довгострокових біологічних активів» узагальнюється інформація про суму амортизації, нарахованої на довгострокові біологічні активи, облік яких ведеться на субрахунках 162 «Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю» та 164 «Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю.

Рахунок 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 10 «Основні засоби» 11 «Інші необоротні матеріальні активи» 12 «Нематеріальні активи»

10 «Основні засоби» 15 «Капітальні інвестиції» 11 «Інші необоротні матеріальні 16 «Довгострокові біологічні

активи» активи»

12 «Нематеріальні активи» 23 «Виробництво» 16 «Довгострокові біологічні 39 «Витрати майбутніх періодів»

активи» 42 «Додатковий капітал»

42 «Додатковий капітал» 83 «Амортизація» 74 «Інші доходи» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати»

( Рахунок 13 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008 }

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух довгострокових інвестицій (вкладень) у цінні папери інших підприємств, облігації державних та місцевих позик, статутний капітал інших підприємств, створених на території країни та за кордоном, тощо.

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» має такі субрахунки:

141 «Інвестиції пов’язаним сторонам за методом обліку участі в капіталі»

142 «Інші інвестиції пов’язаним сторонам»

143 «Інвестиції непов’язаним сторонам»

За дебетом рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» відображається вартість довгострокових інвестицій, за кредитом — їх вибуття (списання) чи зменшення вартості, а також одержання дивідендів від об’єкта інвестування, якщо облік інвестицій ведеться за методом участі в капіталі.

Аналітичний облік за рахунком 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» ведеться за видами довгострокових фінансових вкладень та об’єктами інвестування. При цьому побудова аналітичного обліку повинна забезпечити можливість отримання інформації про довгострокові фінансові вкладення в об’єкти як на території країни, так і за кордоном.

Рахунок 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 14 «Довгострокові фінансові 12 «Нематеріальні активи»

інвестиції» 14 «Довгострокові фінансові

16 Позицію виключено інвестиції» 19 «Гудвіл» 28 «Товари» 30 «Каса»

18 «Інші необоротні активи» 31 «Рахунки в банках» 19 «Негативний гудвіл» 35 «Поточні фінансові інвестиції» 30 «Каса» 37 «Розрахунки з різними 31 «Рахунки в банках» дебіторами» 35 «Поточні фінансові 42 «Додатковий капітал»

інвестиції» 60 «Короткострокові позики»

37 «Розрахунки з різними 68 «Розрахунки за іншими дебіторами» операціями»

41 «Пайовий капітал» 85 «Інші затрати» 42 «Додатковий капітал» 96 «Втрати від участі в капіталі» 46 «Неоплачений капітал» 97 «Інші витрати» 50 «Довгострокові позики» 99 «Надзвичайні витрати» 60 «Короткострокові позики» 64 «Розрахунки за податками

й платежами»

68 «Розрахунки за іншими операціями»

72 «Дохід від участі в капіталі»

73 «Інші фінансові доходи» 74 «Інші доходи» { Рахунок 14 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008, N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009 }

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції»

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» має такі субрахунки:

151 «Капітальне будівництво»

152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»

153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»

154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»

155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів»

За дебетом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» відображається збільшення зазнаних витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів, за кредитом — їх зменшення (введення в дію, прийняття в експлуатацію придбаних або створених нематеріальних активів тощо).

На субрахунку 151 «Капітальне будівництво» відображаються витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства.

На цьому субрахунку також ведеться облік устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва.

Субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби» (крім об’єктів будівництва та основного стада).

На субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» відображаються витрати підприємства (організації, установи) на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

На субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» відображаються витрати підприємства на придбання або створення власними силами активів, облік яких ведеться на рахунку 12 «Нематеріальні активи».

На субрахунку 155 «Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів» ведеться облік витрат на придбання або вирощування (створення) довгострокових біологічних активів, облік яких ведеться на рахунку 16 «Довгострокові біологічні активи», у тому числі на вирощування незрілих довгострокових біологічних активів, та формування основного стада робочої і продуктивної худоби (крім тварин, які обліковуються на рахунку 21 «Поточні біологічні активи»).

Кошти, які забудовник отримав від пайовика для пайової участі в будівництві об’єкта, відображаються за дебетом рахунків обліку грошових коштів, запасів і кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» із внесенням до аналітичного обліку відомостей про пайовика і об’єкт будівництва. Після оформлення документів про право власності пайовика на відповідну частку збудованого об’єкта й приймально-передавального акта забудовник на відповідну вартість дебетує рахунок 48 у кореспонденції з рахунком 15.

Передані забудовнику кошти для пайової участі в будівництві об’єкта пайовик відображає за кредитом рахунків обліку грошових коштів, запасів у кореспонденції з рахунком 37 «Розрахунки з різними дебіторами». Після одержання оформлених документів про право власності й приймально-передавального акта пайовика на відповідну частку збудованого об’єкта кредитується рахунок 37 у кореспонденції з рахунком 15.

Зарахування на баланс власної частки збудованого об’єкта відображається за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» та кредитом рахунку 15. Якщо власна частка збудованого об’єкта (квартири, нежитлові приміщення) призначені пайовиком для продажу, то їх зарахування на баланс пайовика відображається за дебетом рахунку 28 «Товари» та кредитом рахунку 15.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться відповідно за видами основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об’єктами капітальних вкладень (інвентарними об’єктами).

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 13 «Знос необоротних активів» 10 «Основні засоби» 20 «Виробничі запаси» 11 «Інші необоротні матеріальні 21 «Тварини на вирощуванні та активи»

відгодівлі» 12 «Нематеріальні активи» 16 «Довгострокові біологічні активи»

22 «Малоцінні та 28 «Товари» швидкозношувані предмети» 30 «Каса»

23 «Виробництво» 31 «Рахунки в банках» 28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 42 «Додатковий капітал» 33 «Інші кошти» 48 «Цільове фінансування і 37 «Розрахунки з різними цільові надходження»

дебіторами» 50 «Довгострокові позики»

39 «Витрати майбутніх 60 «Короткострокові позики» періодів» 64 «Розрахунки за податками й

41 «Пайовий капітал» платежами» 42 «Додатковий капітал» 85 «Інші затрати» 46 «Неоплачений капітал» 97 «Інші витрати» 47 «Забезпечення майбутніх 99 «Надзвичайні витрати»

витрат і платежів»

48 «Цільове фінансування і цільові надходження»

50 «Довгострокові позики» 53 «Довгострокові зобов’язання

з оренди»

60 «Короткострокові позики» 63 «Розрахунки з постачальниками

та підрядниками»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими

операціями»

74 «Інші доходи» 95 «Фінансові витрати» ( Рахунок 15 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 664 ( z0730-11 ) від 31.05.2011 }

Рахунок 16 «Довгострокові біологічні активи»

Рахунок 16 «Довгострокові біологічні активи» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди довгострокових біологічних активів.

До довгострокових біологічних активів належать біологічні активи, здатні давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи або в інший спосіб приносити економічні вигоди протягом періоду, що перевищує 12 місяців (або операційний цикл, якщо він більше 12 місяців), та біологічні активи, що створюються протягом періоду, більшого ніж один рік, за винятком тварин на вирощуванні і відгодівлі.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про довгострокові біологічні активи, про одержані від їх біологічних перетворень додаткові біологічні активи і сільськогосподарську продукцію визначаються Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» ( z1456-05 ).

За дебетом рахунку 16 «Довгострокові біологічні активи» відображається надходження довгострокових біологічних активів, за кредитом — їх вибуття.

Рахунок 16 «Довгострокові біологічні активи» має такі субрахунки:

161 «Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю»;

162 «Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю»;

163 «Довгострокові біологічні активи тваринництва які оцінені за справедливою вартістю»;

164 «Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю»;

165 «Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за справедливою вартістю»;

166 «Незрілі довгострокові біологічні активи, які оцінюються за первісною вартістю».

На субрахунку 161 «Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю» ведеться облік наявності та руху довгострокових біологічних активів рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Аналітичний облік ведеться за видами довгострокових біологічних активів рослинництва.

На субрахунку 162 «Довгострокові біологічні активи рослинництва, які оцінені за первісною вартістю» ведеться облік наявності та руху довгострокових біологічних активів рослинництва, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, унаслідок чого їх оцінка здійснена відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» ( z0288-00 ) та 28 «Зменшення корисності активів» ( z0035-05 ). Аналітичний облік ведеться за видами таких довгострокових біологічних активів рослинництва.

На субрахунку 163 «Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю» ведеться облік наявності та руху довгострокових біологічних активів тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Аналітичний облік ведеться за видами довгострокових біологічних активів тваринництва.

На субрахунку 164 «Довгострокові біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю» ведеться облік наявності та руху довгострокових біологічних активів тваринництва, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, унаслідок чого їх оцінка здійснена відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» ( z0288-00 ) та 28 «Зменшення корисності активів» ( z0035-05 ). Аналітичний облік ведеться за видами таких довгострокових біологічних активів тваринництва.

На субрахунку 165 «Незрілі довгострокові активи, які оцінюються за справедливою вартістю» ведеться облік наявності та рух незрілих довгострокових біологічних активів (крім тварин, які обліковуються на рахунку 21 «Поточні біологічні активи»), які оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Аналітичний облік ведеться за видами таких незрілих довгострокових біологічних активів.

На субрахунку 166 «Незрілі довгострокові активи, які оцінюються за первісною вартістю» ведеться облік незрілих довгострокових біологічних активів (крім тварин, які обліковуються на рахунку 21 «Поточні біологічні активи»), справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, унаслідок чого вони оцінюються, виходячи із суми витрат, зазнаних на їх вирощування. Аналітичний облік ведеться за видами таких незрілих довгострокових біологічних активів.

Рахунок 16 «Довгострокові біологічні активи» кореспондує:

за дебетом з кредитом за кредитом з дебетом рахунків: рахунків:

13 «Знос (амортизація) 13 «Знос (амортизація) необоротних активів»; необоротних активів»; 15 «Капітальні інвестиції»; 18 «Довгострокова дебіторська 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші заборгованість та інші необоротні активи»; необоротні активи»; 21 «Поточні біологічні 37 «Розрахунки з різними активи»; дебіторами»; 28 «Товари» 42 «Додатковий капітал»; 41 «Пайовий капітал»; 85 «Інші затрати»; 42 «Додатковий капітал»; 94 «Інші витрати операційної 46 «Неоплачений капітал»; діяльності»; 48 «Цільове фінансування 97 «Інші витрати»; і цільові надходження»; 99 «Надзвичайні витрати» 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»; 71 «Інший операційний дохід»; 74 «Інші доходи»

( Рахунок 16 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, в редакції Наказу Мінфіну N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008 }

Рахунок 17 «Відстрочені податкові активи»

На рахунку 17 «Відстрочені податкові активи» ведеться облік суми податків на прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних звітних періодах внаслідок:

тимчасові різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується з метою оподаткування;

перенесення податкових збитків, не використаних для зменшення податку на прибуток у звітному періоді.

За дебетом рахунку 17 «Відстрочені податкові активи» відображається сума перевищення податку на прибуток, що підлягає сплаті в поточному звітному періоді, над витратами, пов’язаними з нарахуванням податку на прибуток у поточному звітному періоді, за кредитом — зменшення відстрочених податкових активів за рахунок витрат, пов’язаних з нарахуванням податків на прибуток у поточному звітному періоді.

Сума відстроченого податкового активу визначається згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток». Аналітичний облік відстрочених податкових активів ведеться за видами активів або зобов’язань, між оцінками яких для відображення в балансі та з метою оподаткування виникла різниця.

Рахунок 17 «Відстрочені податкові активи» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 54 «Відстрочені податкові 54 «Відстрочені податкові

зобов’язання» зобов’язання»

64 «Розрахунки за податками й 64 «Розрахунки за податками й платежами» платежами»

74 «Інші доходи» 85 «Інші затрати» 98 «Податок на прибуток» 98 «Податок на прибуток» 99 «Надзвичайні витрати»

{ Рахунок 17 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009 }

Рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи»

Рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» призначено для обліку дебіторської заборгованості фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході нормального операційного циклу та буде погашена після дванадцяти місяців з дати балансу, для обліку активів, використання яких, як очікується, неможливо протягом дванадцяти місяців з дати балансу, а також для обліку інших необоротних активів, які не знайшли безпосереднього відображення на інших рахунках обліку необоротних активів.

Рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» має такі субрахунки:

181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду»;

182 «Довгострокові векселі одержані»;

183 «Інша дебіторська заборгованість»;

184 «Інші необоротні активи».

За дебетом рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» відображається виникнення (збільшення) довгострокової дебіторської заборгованості та одержання інших необоротних активів, за кредитом — погашення (списання) довгострокової дебіторської заборгованості та вибуття інших необоротних активів.

На субрахунку 181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду» відображаються чисті інвестиції орендодавця у фінансову оренду, визначені згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» ( z0487-00 ).

На субрахунку 182 «Довгострокові векселі одержані» ведеться облік векселів, одержаних на забезпечення довгострокової дебіторської заборгованості.

Субрахунок 183 «Інша дебіторська заборгованість» призначений для обліку довгострокової дебіторської заборгованості, яка не відображається на інших субрахунках рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи», зокрема розрахунків з працівниками за виданими довгостроковими позиками тощо, інші види розрахунків.

На субрахунку 184 «Інші необоротні активи» ведеться облік активів, використання яких, як очікується, неможливо протягом дванадцяти місяців з дати балансу, зокрема грошових коштів, а також інших активів, які безпосередньо не можуть бути відображені на інших рахунках обліку необоротних активів.

Аналітичний облік довгострокової дебіторської заборгованості та інших необоротних активів ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення, за видами інших необоротних активів.

Рахунок 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» кореспондує:

за дебетом з кредитом за кредитом з дебетом рахунків: рахунків:

10 «Основні засоби»; 10 «Основні засоби»; 11 «Інші необоротні 11 «Інші необоротні матеріальні активи»; матеріальні активи»; 12 «Нематеріальні 12 «Нематеріальні активи»; активи»; 14 «Довгострокові 31 «Рахунки в банках»; фінансові інвестиції»; 28 «Товари» 33 «Інші кошти»; 30 «Каса»; 35 «Поточні фінансові 31 «Рахунки в банках»; інвестиції»; 33 «Інші кошти»; 37 «Розрахунки з 35 «Поточні фінансові різними дебіторами»; інвестиції»; 69 «Доходи майбутніх 37 «Розрахунки з різними періодів»; дебіторами»; 70 «Доходи від 85 «Інші затрати»; реалізації»; 97 «Інші витрати»; 73 «Інші фінансові 99 «Надзвичайні витрати». доходи»; 74 «Інші доходи».

Рахунок 19 «Гудвіл»

Рахунок 19 «Гудвіл» призначений для узагальнення інформації про гудвіл, що виникає при придбанні, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств» ( z0499-99 ), та/або гудвіл, який виник у процесі приватизації (корпоратизації) підприємства, порядок обліку та списання якого визначається Положенням про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки та господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 N 1213 ( z1363-06 )».

Рахунок 19 «Гудвіл» має такі субрахунки:

191 «Гудвіл при придбанні»

193 «Гудвіл при приватизації (корпоратизації)»

За дебетом субрахунку 191 «Гудвіл при придбанні» відображається вартість гудвілу, що виникає при придбанні іншого підприємства, за кредитом — втрати від зменшення корисності гудвілу і сума списаного гудвілу.

За дебетом субрахунку 193 «Гудвіл при приватизації» підприємства державного, комунального секторів економіки відображають вартість гудвілу, який виник при приватизації (корпоратизації), за кредитом — суму списаного гудвілу в порядку, визначеному Положенням про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 N 1213 ( z1363-06 ).

Аналітичний облік гудвілу ведеться за об’єктами придбання.

Рахунок 19 «Гудвіл» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків:

14 «Довгострокові фінансові 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» інвестиції» 37 «Розрахунки з різними 37 «Розрахунки з різними дебіторами» дебіторами» 68 «Розрахунки за іншими 45 «Вилучення капіталу» операціями» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 97 «Інші витрати» 99 «Надзвичайні витрати»

{ Рахунок 19 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 1213 ( z1364-06 ) від 19.12.2006, N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008, N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009 }

Клас 2. Запаси

Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству готової продукції, товарів, предметів праці, що призначені для обробки, переробки, використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, які підприємство включає до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Матеріальні цінності, що прийняті підприємством на відповідальне зберігання, переробку (давальницька сировина), комісію, обліковуються на рахунках класу 0 «Позабалансові рахунки».

Готова продукція, товари, виробничі запаси тощо, що відвантажені, до переходу покупцеві ризиків і вигод, пов’язаних з правом власності на них, відображаються на окремих субрахунках відповідних рахунків обліку запасів.

( Розділ «Клас 2. Запаси» із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005 )

Рахунок 20 «Виробничі запаси»

Рахунок 20 «Виробничі запаси» призначено для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі сировина й матеріали, які є в дорозі та в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари й тарних матеріалів, відходів основного виробництва. За дебетом рахунку 20 «Виробничі запаси» відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, за кредитом — витрачання на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпуск (передачу) на сторону, уцінка тощо.

Рахунок 20 має такі субрахунки:

201 «Сировина й матеріали»

202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби»

203 «Паливо»

204 «Тара й тарні матеріали»

205 «Будівельні матеріали»

206 «Матеріали, передані в переробку»

207 «Запасні частини»

208 «Матеріали сільськогосподарського призначення»

209 «Інші матеріали»

На субрахунку 201 «Сировина й матеріали» відображаються наявність та рух сировини та основних матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється, або є необхідними компонентами при її виготовленні (забудовники облік будівельних матеріалів і конструкцій ведуть на субрахунку 205 «Будівельні матеріали»). На цьому субрахунку ведеться облік основних матеріалів, що використовуються підрядними будівельними організаціями при здійсненні будівельно-монтажних, ремонтних робіт. Допоміжні матеріали, які використовуються при виготовленні продукції або для господарських потреб, технічних цілей та сприяння у виробничому процесі, також відображаються на субрахунку 201. Підприємства, що заготовляють сільськогосподарську продукцію для переробки, також відображають її вартість на цьому субрахунку.

На субрахунку 202 «Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби» відображаються наявність та рух покупних напівфабрикатів, готових комплектуючих виробів (включаючи у підрядних будівельних організаціях будівельні конструкції та вироби — дерев’яні, залізобетонні, металеві, інші), що придбані для комплектування продукції, що випускається, які потребують додаткових витрат праці з їх обробки або збирання. Вироби, придбані для комплектації готової продукції, вартість яких не включається до собівартості продукції цього підприємства, відображаються на рахунку 28 «Товари».

Науково-дослідні та конструкторські організації придбані необхідні їм як комплектуючі вироби для проведення наукових (експериментальних) робіт за визначеною науково-дослідною або конструкторською темою спеціальне обладнання і інструменти, пристрої та інші прилади обліковують на субрахунку 202. Обладнання і прилади загального призначення на цьому субрахунку не обліковуються, а відображаються на рахунку 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи» або на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» за видами предметів.

На субрахунку 203 «Паливо» (нафтопродукти, тверде паливо, мастильні матеріали) обліковуються наявність та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологічних потреб виробництва, експлуатації транспортних засобів, а також для вироблення енергії та опалення будівель. Тут також обліковуються оплачені талони на нафтопродукти і газ.

Якщо деякі види палива використовують одночасно і як матеріали, і як паливо, то їх можна обліковувати на субрахунку 201 «Матеріали» і на субрахунку 203 «Паливо» — за ознакою переважності використання на цьому підприємстві.

Якщо на підприємстві для технологічних та експлуатаційних потреб, для вироблення енергії та опалення будівель створюються запаси газу (у газосховищах), то їх облік ведеться на субрахунку 203.

На субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» відображаються наявність і рух усіх видів тари, крім тари, яка використовується як господарський інвентар, а також матеріали й деталі, які використовують для виготовлення тари і її ремонту (деталі для збирання ящиків, бочкова клепка тощо).

Матеріали, які використовуються для додаткового обладнання вагонів, барж, суден з метою забезпечення збереження відвантаженої продукції, не відносяться до тари і обліковуються на субрахунку 201 «Сировина й матеріали».

На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» підприємства-забудовники відображають рух будівельних матеріалів, конструкцій і деталей, обладнання і комплектуючих виробів, які належать до монтажу, та інших матеріальних цінностей, необхідних для виконання будівельно-монтажних робіт, виготовлення будівельних деталей і конструкцій.

На субрахунку 205 «Будівельні матеріали» не враховується обладнання, яке не потребує монтажу: транспортні засоби, вільно розміщені верстати, будівельні механізми, сільськогосподарські машини, виробничий інструмент, вимірювальні та інші прилади, виробничий інвентар та інше. Витрати на придбання такого обладнання, що не потребує монтажу, відображаються безпосередньо на рахунку 15 «Капітальні інвестиції» у міру надходження їх на склад чи інше місце зберігання, експлуатації.

Устаткування й будівельні матеріали, що передані підряднику для монтажу й виконання будівельних робіт, списується з субрахунку 205 на рахунок 15 «Капітальні інвестиції» після підтвердження їх монтажу й використання.

На субрахунку 206 «Матеріали, передані в переробку» обліковуються матеріали, передані в переробку на сторону та які надалі включаються до складу собівартості отриманих з них виробів. Затрати на переробку матеріалів, які оплачуються стороннім організаціям, відображаються безпосередньо за дебетом рахунків, на яких ведеться облік виробів, що отримані з переробки. Аналітичний облік матеріалів, що передані в переробку, ведеться в розрізі, що забезпечує інформацію про підприємства-переробники і контроль за операціями з переробки і відповідними витратами. Передача матеріалів у переробку відображається тільки на субрахунках рахунку 20.

На субрахунку 207 «Запасні частини» ведеться облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, які використовуються для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті. На цьому ж субрахунку ведеться облік обмінного фонду повнокомплектних машин, устаткування, двигунів, вузлів, агрегатів, що створюються в ремонтних підрозділах підприємств, на ремонтних підприємствах.

За дебетом субрахунку відображаються залишок і надходження, за кредитом — витрачання, реалізація та інше вибуття запасних частин.

Автомобільні шини, що є на колесах та в запасі при автомобілі, які враховані в ціні автомобіля та включені в його інвентарну вартість, обліковуються у складі основних засобів.

Аналітичний облік запасних частин ведеться за місцями зберігання та однорідними групами (механічна група, електрична група тощо). Аналітичний облік машин, обладнання, двигунів, вузлів та агрегатів обмінного фонду ведеться за групами: придатні до експлуатації (нові та відновлені); що підлягають відновленню (на складі); що є в ремонті.

На субрахунку 208 «Матеріали сільськогосподарського призначення» обліковуються мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин. Тут також відображаються саджанці, насіння й корми (покупні й власного вирощування), що використовуються для висаджування, посіву та відгодівлі тварин безпосередньо в господарстві.

На субрахунку 209 «Інші матеріали» обліковуються бланки суворого обліку (за вартістю придбання) відходи виробництва (обрубки, обрізка, стружка тощо), невиправний брак, матеріальні цінності, одержані від ліквідації основних засобів, які не можуть бути використані як матеріали, паливо або запасні частини на цьому підприємстві (металобрухт, утиль), зношені шини тощо.

Рахунок 20 «Виробничі запаси» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 20 «Виробничі запаси» 15 «Капітальні інвестиції» 23 «Виробництво» 20 «Виробничі запаси» 24 «Брак у виробництві» 23 «Виробництво» 26 «Готова продукція» 24 «Брак у виробництві» 27 «Продукція 28 «Товари»

сільськогосподарського 37 «Розрахунки з різними

виробництва» дебіторами»

28 «Товари» 39 «Витрати майбутніх періодів» 37 «Розрахунки з різними 42 «Додатковий капітал»

дебіторами» 47 «Забезпечення майбутніх

41 «Пайовий капітал» витрат і платежів» 42 «Додатковий капітал» 80 «Матеріальні витрати» 46 «Неоплачений капітал» 84 «Інші операційні витрати» 48 «Цільове фінансування і 85 «Інші затрати»

цільові надходження» 91 «Загальновиробничі витрати»

63 «Розрахунки з постачальниками 92 «Адміністративні витрати» та підрядниками» 93 «Витрати на збут»

64 «Розрахунки за податками й 94 «Інші витрати операційної платежами» діяльності»

68 «Розрахунки за іншими 99 «Надзвичайні витрати» операціями»

71 «Іншій операційний дохід» 74 «Інші доходи» ( Рахунок 20 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002 )

Рахунок 21 «Поточні біологічні активи»

Рахунок 21 «Поточні біологічні активи» призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух поточних біологічних активів тваринництва, зокрема тварин, що перебувають на вирощуванні та відгодівлі, птиці, звірів, кролів, сімей бджіл, а також худоби, вибракуваної з основного стада й реалізованої без ставлення на відгодівлю, тварин, прийнятих від населення для реалізації, та рослинництва, які оцінюються за справедливою вартістю, зокрема зернові, технічні, овочеві та інші культури тощо.

За дебетом рахунку 21 «Поточні біологічні активи» відображається надходження (оприбуткування зернових, технічних, овочевих та інших культур тощо, приплоду молодняку продуктивної й робочої худоби, вибракуваних з основного стада худоби для подальшої відгодівлі або реалізації без відгодівлі) поточних біологічних активів; приріст живої маси молодняку тварин, за кредитом — вибуття поточних біологічних активів унаслідок передачі на переробку, продаж, безоплатної передачі тощо».

Рахунок 21 «Поточні біологічні активи» має такі субрахунки:

211 «Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю»;

212 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю»;

213 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю».

На субрахунку 211 «Поточні біологічні активи рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю» ведеться облік наявності та руху поточних біологічних активів рослинництва, які оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Аналітичний облік ведеться за видами (культурами) поточних біологічних активів рослинництва (посіви зернових, технічних, овочевих тощо).

На субрахунку 212 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю» ведеться облік наявності та руху поточних біологічних активів тваринництва, які оцінені за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу. Аналітичний облік ведеться за видами (групами) поточних активів тваринництва (молодняк тварин на вирощуванні, тварини на відгодівлі, птиця, звірі, кролі, сім’ї бджіл, доросла худоба, що вибракувана з основного стада, тощо).

На субрахунку 213 «Поточні біологічні активи тваринництва, які оцінені за первісною вартістю» ведеться облік наявності та руху поточних біологічних активів тваринництва, справедливу вартість яких достовірно визначити неможливо, унаслідок чого їх оцінка здійснена відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» ( z0751-99 ). Аналітичний облік ведеться за видами (групами) поточних біологічних активів тваринництва.

( Рахунок 21 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, в редакції Наказу Мінфіну N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006 }

Рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

Цей рахунок призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів, що належать підприємству та знаходяться у складі запасів.

До малоцінних та швидкозношуваних предметів належать предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року, зокрема: інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо.

За дебетом рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» відображаються за первісною вартістю придбані (отримані) або виготовлені малоцінні та швидкозношувані предмети, за кредитом — за обліковою вартістю відпуск малоцінних та швидкозношуваних предметів в експлуатацію із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестач і втрат від псування таких предметів.

З метою забезпечення збереження вказаних предметів в експлуатації підприємство повинно організувати належний контроль за їх рухом, зокрема оперативний облік у кількісному вираженні. При поверненні на склад з експлуатації таких предметів, що придатні для подальшого використання, вони оприбутковуються за дебетом рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» та кредитом рахунку 71 «Інший операційний дохід».

Аналітичний облік малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться за видами предметів по однорідних групах, установлених, виходячи з потреб підприємства.

Рахунок 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 23 «Виробництво» 15 «Капітальні інвестиції» 24 «Брак у виробництві» 23 «Виробництво» 28 «Товари»

26 «Готова продукція» 37 «Розрахунки з різними 37 «Розрахунки з різними дебіторами»

дебіторами» 39 «Витрати майбутніх періодів» 41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал»

42 «Додатковий капітал» 80 «Матеріальні витрати» 46 «Неоплачений капітал» 84 «Інші операційні витрати» 48 «Цільове фінансування і 85 «Інші затрати»

цільові надходження» 91 «Загальновиробничі витрати»

63 «Розрахунки з постачальниками 92 «Адміністративні витрати» та підрядниками» 93 «Витрати на збут»

64 «Розрахунки за податками й 94 «Інші витрати операційної платежами» діяльності»

68 «Розрахунки за іншими 99 «Надзвичайні витрати» операціями»

71 «Іншій операційний дохід» 74 «Інші доходи» { Рахунок 22 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008 }

Рахунок 23 «Виробництво»

Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг).

Зокрема, цей рахунок використовується для обліку на окремих субрахунках витрат:

промислових і сільськогосподарських підприємств на виробництво продукції;

підрядних, геологічних та проектних організацій на виконання будівельно-монтажних, геологорозвідувальних та проектно-вишукувальних робіт;

підприємств транспорту та зв’язку на надання послуг;

науково-дослідних підприємств на виконання науково-дослідних і конструкторських робіт;

підприємств громадського харчування на випуск власної продукції;

дорожніх господарств на утримання й ремонт автомобільних шляхів; підприємств, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення та ведуть окремий облік витрат за кожним видом діяльності, що підлягає ліцензуванню;

інших підприємств та організацій;

допоміжних (підсобних) виробництв.

За дебетом рахунку 23 «Виробництво» відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також розподілені загальновиробничі витрати і втрати від браку продукції (робіт, послуг) з технологічних причин, за кредитом — вартість фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом готової продукції (у дебет рахунків 26, 27), вартість виконаних робіт і послуг (у дебет рахунку 90), собівартість виготовлених у допоміжних (підсобних) виробництвах виробів, робіт, послуг (інструменту, енергії, ремонтно-транспортних послуг тощо).

Собівартість послуг з ремонту, проведеного ремонтним підрозділом підприємства, зменшується на вартість матеріалів (зокрема запасних частин), отриманих при його проведенні, які придатні до подальшого використання і оприбутковані у складі запасів (крім матеріалів, отриманих при ліквідації об’єктів основних засобів та інших необоротних матеріальних активів).

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Рахунок 23 «Виробництво» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 13 «Знос необоротних активів» 11 «Інші необоротні матеріальні 20 «Виробничі запаси» активи» 21 «Тварини на вирощуванні та 15 «Капітальні інвестиції»

відгодівлі» 20 «Виробничі запаси» 21 «Тварини на вирощуванні та

22 «Малоцінні та швидкозношувані відгодівлі» предмети» 22 «Малоцінні та швидкозношувані 23 «Виробництво» предмети» 24 «Брак у виробництві» 23 «Виробництво» 25 «Напівфабрикати» 24 «Брак у виробництві» 26 «Готова продукція» 25 «Напівфабрикати» 27 «Продукція 26 «Готова продукція»

сільськогосподарського 27 «Продукція

виробництва» сільськогосподарського

28 «Товари» виробництва» 28 «Товари»

37 «Розрахунки з різними 37 «Розрахунки з різними дебіторами» дебіторами» 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

39 «Витрати майбутніх періодів» 79 «Фінансові результати» 47 «Забезпечення майбутніх 80 «Матеріальні витрати»

витрат і платежів» 84 «Інші операційні витрати»

63 «Розрахунки з постачальниками 85 «Інші затрати» та підрядниками» 90 «Собівартість реалізації» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут»

64 «Розрахунки за податками й 94 «Інші витрати операційної платежами» діяльності» 97 «Інші витрати»

65 «Розрахунки за страхуванням» 99 «Надзвичайні витрати» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими

операціями»

71 «Інший операційний дохід» 80 «Матеріальні витрати» 81 «Витрати на оплату праці» 82 «Відрахування на соціальні

заходи»

83 «Амортизація» 84 «Інші операційні витрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 95 «Фінансові витрати» { Рахунок 23 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008, N 664 ( z0730-11 ) від 31.05.2011, N 1204 ( z1181-11 ) від 26.09.2011 }

Рахунок 24 «Брак у виробництві»

Цей рахунок призначено для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві. Браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, деталі, вузли й роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення. Брак продукції поділяється на зовнішній, тобто виявлений споживачем і пред’явлений для відшкодування збитків, та внутрішній, який виявлений в процесі виробництва. У залежності від характеру відхилень від нормативів він може бути остаточним або виправним.

За дебетом рахунку 24 «Брак у виробництві» відображаються витрати через виявлений зовнішній та внутрішній брак (вартість невиправного, остаточного браку та витрати на виправлення браку), витрати на гарантійний ремонт в обсязі, що перевищує норму, витрати на утримання гарантійних майстерень; за кредитом — суми, що відносяться на зменшення витрат на брак, та сума, що списується на витрати на виробництво як втрати від браку, суми зменшення втрат від браку продукції: вартість відходів від бракованої продукції або реалізації її за зменшеною ціною; вартість утримання з винуватців браку; суми відшкодувань, одержаних від постачальників недоброякісних матеріалів та напівфабрикатів, які спричинили брак продукції.

Аналітичний облік за рахунком 24 «Брак у виробництві» ведеться за видами виробництва.

Рахунок 24 «Брак у виробництві» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 20 «Виробничі запаси» 20 «Виробничі запаси» 23 «Виробництво» 22 «Малоцінні та 25 «Напівфабрикати» швидкозношувані предмети» 23 «Виробництво»

63 «Розрахунки з 37 «Розрахунки з різними постачальниками та дебіторами» підрядниками» 47 «Забезпечення наступних

65 «Розрахунки за витрат і платежів» страхуванням» 63 «Розрахунки з

66 «Розрахунки з оплати праці» постачальниками та підрядниками» 68 «Розрахунки за іншими 66 «Розрахунки з оплати праці»

операціями» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати»

( Рахунок 24 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002 )

Рахунок 25 «Напівфабрикати»

Цей рахунок призначений для обліку та узагальнення інформації про наявність та рух напівфабрикатів власного виробництва.

Облік напівфабрикатів власного виробництва на окремому рахунку ведуть підприємства, у яких напівфабрикати, крім використання у виробництві, реалізуються на сторону як готова продукція. До напівфабрикатів належить продукція, що не пройшла всіх установлених технологічним процесом стадій виробництва й потребує доопрацювання або укомплектування. Зокрема, на цьому рахунку можуть обліковуватися виготовлені підприємством напівфабрикати: чавун передільний у чорній металургії; сира гума і клей в гумовій промисловості; сірчана кислота на азотно-туковому комбінаті хімічної промисловості; солод у пивоварній промисловості; пряжа і сирова тканина в текстильній промисловості.

На підприємствах, на яких напівфабрикати власного виробництва використовуються тільки для власних виробничих потреб, їх рух і залишки облікуються на рахунку 23 «Виробництво».

За дебетом рахунку 25 «Напівфабрикати» відображається надходження (створених) напівфабрикатів, за кредитом — вибуття напівфабрикатів унаслідок продажу, передачі в подальшу переробку, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визначення активу.

Аналітичний облік ведеться за видами напівфабрикатів, визначеними, виходячи з потреб підприємства.

Рахунок 25 «Напівфабрикати» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 23 «Виробництво» 23 «Виробництво» 37 «Розрахунки з різними 24 «Брак у виробництві»

дебіторами» 26 «Готова продукція»

42 «Додатковий капітал» 27 «Продукція 71 «Інший операційний дохід» сільськогосподарського виробництва» 28 «Товари» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати»

{ Рахунок 25 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008 }

Рахунок 26 «Готова продукція»

Цей рахунок призначено для узагальнення інформації про наявність та рух готової продукції підприємства.

До готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам.

За дебетом рахунку 26 «Готова продукція» відображається надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або за нормативною вартістю.

Собівартість реалізованої готової продукції визначається за методами оцінки вибуття запасів.

Аналітичний облік готової продукції ведеться за видами готової продукції.

Рахунок 26 «Готова продукція» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 23 «Виробництво» 20 «Виробничі запаси» 25 «Напівфабрикати» 22 «Малоцінні та швидкозношувані 37 «Розрахунки з різними предмети»

дебіторами» 23 «Виробництво»

42 «Додатковий капітал» 37 «Розрахунки з різними 71 «Інший операційний дохід» дебіторами» 79 «Фінансові результати» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 90 «Собівартість реалізації» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати»

( Рахунок 26 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002 )

Рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва»

Цей рахунок призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції.

Сільськогосподарська продукція оприбутковується за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.

За дебетом рахунку 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» відображається надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом — вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо.

На цьому рахунку обліковують продукцію, одержану від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства, яка призначена для продажу на сторону та для іншого невиробничого споживання (видачі й продажу працівникам, передачі в невиробничу сферу, наприклад в дитячі садки, їдальні тощо); продукцію, яка призначена для споживання в тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукцію, яка вирощена для годівлі худоби, наприклад зелену масу, корм, плоди тощо, а також побічну продукцію та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння та посадкового матеріалу, включаючи саджанці, призначені для закладання та ремонту власних насаджень.

Аналітичний облік продукції сільськогосподарського виробництва ведеться за видами продукції.

Рахунок 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 23 «Виробництво» 20 «Виробничі запаси» 25 «Напівфабрикати» 23 «Виробництво» 37 «Розрахунки з різними 28 «Товари»

дебіторами» 37 «Розрахунки з різними

42 «Додатковий капітал» дебіторами» 71 «Інший операційний дохід» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 90 «Собівартість реалізації» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати»

( Рахунок 27 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006 }

Рахунок 28 «Товари»

На рахунку 28 «Товари» ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.

На промислових та інших виробничих підприємствах рахунок 28 «Товари» застосовується для обліку будь-яких виробів матеріалів, продуктів, які спеціально придбані для продажу, або тоді, коли вартість матеріальних цінностей, що придбані для комплектування на промислових підприємствах, не включається до собівартості готової продукції, що виробляється на цьому підприємстві, а підлягає відшкодуванню покупцями окремо.

Постачальницькі, збутові, торгові підприємства та організації на рахунку 28 «Товари» ведуть облік також покупної тари і тари власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих чи господарських потреб і облік якої ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи» чи 20 «Виробничі запаси».

Рахунок 28 «Товари» має такі субрахунки:

281 «Товари на складі»

282 «Товари в торгівлі»

283 «Товари на комісії»

284 «Тара під товарами»

285 «Торгова націнка»

286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу»

На субрахунках 281-284 за дебетом відображається збільшення товарів та їх вартості, за кредитом — зменшення.

На субрахунку 281 «Товари на складі» ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.

На субрахунку 282 «Товари в торгівлі» ведеться облік руху та наявності товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (в магазинах, ятках, кіосках, у буфетах підприємств громадського харчування тощо).

На субрахунку 283 «Товари на комісії» ведеться облік товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають перехід права власності на цей товар до їх продажу. Аналітичний облік ведеться за видами товарів і підприємствами (особами)-комісіонерами.

На субрахунку 284 «Тара під товарами» ведеться облік наявності й руху тари під товарами й порожньої тари. Торговельні підприємства можуть вести облік тари за середніми обліковими цінами, які встановлюються керівництвом підприємства за видами (групами) тари і цінами на тару. Різниця між цінами придбання і середніми обліковими цінами на тару відноситься на субрахунок 285 «Торгова націнка».

На субрахунку 285 «Торгова націнка» підприємства роздрібної торгівлі при ведені обліку товарів за продажними цінами відображають торгові націнки на товари, тобто різницю між покупною та продажною (роздрібною) вартістю товарів. За кредитом субрахунку 285 відображається збільшення суми торгових націнок, за дебетом — зменшення (списання). Списання за розрахунками суми торгової націнки на реалізовані товари відображається за дебетом субрахунку 285 і кредитом субрахунку 282 або способом сторно зворотною кореспонденцією цих рахунків. У звітність включається згорнуте за всіма субрахунками сальдо рахунку 28.

На субрахунку 286 «Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу» ведеться облік наявності та руху необоротних активів та груп вибуття, які визнаються утримуваними для продажу відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» ( z1054-03 ).

Рахунок 28 «Товари» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 10 «Основні засоби» 11 «Інші необоротні матеріальні

активи»

12 «Нематеріальні активи» 14 «Довгострокові фінансові

інвестиції»

15 «Капітальні інвестиції» 15 «Капітальні інвестиції» 16 «Довгострокові біологічні

активи»

18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи»

20 «Виробничі запаси» 20 «Виробничі запаси» 21 «Поточні біологічні активи» 22 «Малоцінні та швидкозношувані

предмети»

23 «Виробництво» 25 «Напівфабрикати» 26 «Готова продукція» 27 «Продукція 23 «Виробництво»

сільськогосподарського 28 «Товари»

виробництва» 37 «Розрахунки з різними

28 «Товари» дебіторами» 37 «Розрахунки з різними 42 «Додатковий капітал»

дебіторами» 80 «Матеріальні витрати»

41 «Пайовий капітал» 84 «Інші операційні витрати» 42 «Додатковий капітал» 85 «Інші затрати» 46 «Неоплачений капітал» 90 «Собівартість реалізації» 63 «Розрахунки з 92 «Адміністративні витрати»

постачальниками 93 «Витрати на збут»

та підрядниками» 94 «Інші витрати операційної

64 «Розрахунки за податками й діяльності» платежами» 99 «Надзвичайні витрати»

68 «Розрахунки за іншими операціями»

71 «Інший операційний дохід» 74 «Інші доходи» { Рахунок 28 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008 }

Клас 3. Кошти, розрахунки та інші активи

Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про наявність і рух грошових коштів (у національній та іноземній валюті у касах, на розрахункових (поточних), валютних та інших рахунках у банках), грошових документів, короткострокових векселів одержаних і фінансових інвестицій, дебіторської заборгованості, резерву сумнівних боргів і витрат майбутніх періодів.

Грошові кошти в іноземній валюті, операції з ними та розрахунки іноземною валютою на рахунках цього класу та класів 4 «Власний капітал та забезпечення зобов’язань», 5 «Довгострокові зобов’язання», 6 «Поточні зобов’язання» та на рахунках 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» і 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» обліковуються у гривнях у сумі, що визначається шляхом перерахунку іноземної валюти за курсом Національного банку України. Одночасно грошові кошти, фінансові інвестиції та розрахунки відображаються в тій валюті, в якій здійснюються розрахунки й платежі. Курсові різниці за такими операціями відносяться на рахунки 71 «Інший операційний дохід», 74 «Інші доходи», 85 «Інші затрати», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 97 «Інші витрати».

( Клас 3 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002 )

Рахунок 30 «Каса»

Рахунок 30 «Каса» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства.

Рахунок 30 «Каса» має такі субрахунки:

301 «Каса в національній валюті»

302 «Каса в іноземній валюті»

За дебетом рахунку 30 «Каса» відображається надходження грошових коштів у касу підприємства, за кредитом — виплата грошових коштів із каси підприємства.

На підприємствах, де працюють операційні каси (продаж квитків, оплата послуг зв’язку, обмін валюти тощо) відкриваються субрахунки «Операційна каса в національній валюті» та «Операційна каса в іноземній валюті».

Рахунок 30 «Каса» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 14 «Довгострокові фінансові 14 «Довгострокові фінансові

інвестиції» інвестиції»

15 «Капітальні інвестиції» 15 «Капітальні інвестиції» 16 Позицію виключено 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках»

18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи»

30 «Каса» 33 «Інші кошти» 31 «Рахунки в банках» 35 «Поточні фінансові 34 «Короткострокові векселі інвестиції»

одержані» 36 «Розрахунки з покупцями та

36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» замовниками» 37 «Розрахунки з різними

37 «Розрахунки з різними дебіторами» дебіторами» 39 «Витрати майбутніх періодів» 41 «Пайовий капітал» 41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал» 45 «Вилучений капітал» 45 «Вилучений капітал» 46 «Неоплачений капітал» 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

46 «Неоплачений капітал» 48 «Цільове фінансування і 48 «Цільове фінансування і цільові надходження»

цільові надходження» 50 «Довгострокові позики»

50 «Довгострокові позики» 51 «Довгострокові векселі 52 «Довгострокові зобов’язання видані»

за облігаціями» 52 «Довгострокові зобов’язання 55 «Інші довгострокові за облігаціями»

зобов’язання» 53 «Довгострокові зобов’язання 60 «Короткострокові позики» з оренди»

63 «Розрахунки з постачальниками 55 «Інші довгострокові та підрядниками» зобов’язання»

66 «Розрахунки з оплати праці» 60 «Короткострокові позики» 68 «Розрахунки за іншими 61 «Поточна заборгованість за

операціями» довгостроковими

69 «Доходи майбутніх періодів» зобов’язаннями» 70 «Доходи від реалізації» 62 «Короткострокові векселі 71 «Інший операційний дохід» видані» 73 «Інші фінансові доходи» 63 «Розрахунки з 74 «Інші доходи» постачальниками та 75 «Надзвичайні доходи» підрядниками» 76 «Страхові платежі» 65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 69 «Доходи майбутніх періодів» 70 «Доходи від реалізації» 76 «Страхові платежі» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 90 «Собівартість реалізації» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 95 «Фінансові витрати» 97 «Інші витрати» 99 «Надзвичайні витрати»

{ Рахунок 30 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009 }

Рахунок 31 «Рахунки в банках»

Рахунок 31 «Рахунки в банках» призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій.

Рахунок 31 «Рахунки в банках» має такі субрахунки:

311 «Поточні рахунки в національній валюті»

312 «Поточні рахунки в іноземній валюті»

313 «Інші рахунки в банку в національній валюті»

314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті»

За дебетом рахунку 31 «Рахунки в банках» відображається надходження грошових коштів, за кредитом — їх використання.

Субрахунки 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті.

Рахунок 31 «Рахунки в банках» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 14 «Довгострокові фінансові 14 «Довгострокові фінансові

інвестиції» інвестиції»

15 «Капітальні інвестиції» 15 «Капітальні інвестиції» 16 Позицію виключено 18 «Інші необоротні активи»

18 «Інші необоротні активи» 30 «Каса» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 33 «Інші кошти» 35 «Поточні фінансові 34 «Короткострокові векселі інвестиції»

одержані» 36 «Розрахунки з покупцями та

35 «Поточні фінансові замовниками» інвестиції» 37 «Розрахунки з різними

36 «Розрахунки з покупцями та дебіторами» замовниками» 39 «Витрати майбутніх періодів» 37 «Розрахунки з різними 41 «Пайовий капітал»

дебіторами» 45 «Вилучений капітал»

41 «Пайовий капітал» 46 «Неоплачений капітал» 42 «Додатковий капітал» 47 «Забезпечення майбутніх 45 «Вилучений капітал» витрат і платежів» 46 «Неоплачений капітал» 48 «Цільове фінансування і 48 «Цільове фінансування і цільові надходження»

цільові надходження» 50 «Довгострокові позики»

50 «Довгострокові позики» 51 «Довгострокові векселі 52 «Довгострокові зобов’язання видані»

за облігаціями» 52 «Довгострокові зобов’язання 55 «Інші довгострокові за облігаціями»

зобов’язання» 53 «Довгострокові зобов’язання 60 «Короткострокові позики» з оренди»

63 «Розрахунки з 55 «Інші довгострокові постачальниками зобов’язання» та підрядниками» 60 «Короткострокові позики»

64 «Розрахунки за податками й 61 «Поточна заборгованість за платежами» довгостроковими

65 «Розрахунки за страхуванням» зобов’язаннями» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими 62 «Короткострокові векселі

операціями» видані»

69 «Доходи майбутніх періодів» 63 «Розрахунки з 70 «Доходи від реалізації» постачальниками та 71 «Інший операційний дохід» підрядниками» 73 «Інші фінансові доходи» 64 «Розрахунки за податками й 74 «Інші доходи» платежами» 75 «Надзвичайні доходи» 65 «Розрахунки за страхуванням» 76 «Страхові платежі» 66 «Розрахунки з оплати праці» 67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 69 «Доходи майбутніх періодів» 76 «Страхові платежі» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 90 «Собівартість реалізації» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 95 «Фінансові витрати» 97 «Інші витрати» 99 «Надзвичайні витрати»

Рахунок 33 «Інші кошти»

На рахунку 33 «Інші кошти» ведеться узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, марок гербового збору, сплачених проїзних документів, сплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку тощо), та про кошти в дорозі, тобто грошові суми, внесені в каси банків, ощадні каси або поштові відділення для подальшого їх зарахування на розрахункові або інші рахунки підприємства.

Рахунок 33 «Інші кошти» має такі субрахунки:

331 «Грошові документи в національній валюті»

332 «Грошові документи в іноземній валюті»

333 «Грошові кошти в дорозі в національній валюті»

334 «Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті»

За дебетом рахунку 33 «Інші кошти» відображається надходження грошових документів у касу підприємства та коштів в дорозі, за кредитом — вибуття грошових документів та списання коштів у дорозі після їх зарахування на відповідні рахунки.

Аналітичний облік грошових документів ведеться за їх видами.

Рахунок 33 «Інші кошти» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 16 Позицію виключено 15 «Капітальні інвестиції» 18 «Інші необоротні активи» 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 31 «Рахунки в банках» 37 «Розрахунки з різними 37 «Розрахунки з різними дебіторами» дебіторами» 50 «Довгострокові позики» 60 «Короткострокові позики» 50 «Довгострокові позики» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 60 «Короткострокові позики» 84 «Інші операційні витрати» 68 «Розрахунки за іншими 85 «Інші затрати» операціями» 92 «Адміністративні витрати» 70 «Доходи від реалізації» 93 «Витрати на збут» 71 «Інший операційний дохід» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати»

( Рахунок 33 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006 }

Рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані»

На рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» ведеться облік заборгованості покупців, замовників та інших дебіторів за відвантажену продукцію (товари), виконані роботи, надані послуги та за іншими операціями, яка забезпечена векселями.

Рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» має такі субрахунки:

341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті»

342 «Короткострокові векселі, одержані в іноземній валюті»

На рахунку 34 «Короткострокові векселі одержані» за дебетом відображається отримання векселя за продані товари (роботи, послуги) та за іншими операціями, за кредитом — отримання коштів у погашення векселів, погашення отриманим векселем кредиторської заборгованості, продаж векселя третій стороні тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним одержаним векселем.

Рахунок 34 «Короткострокові векселі одержані» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 36 «Розрахунки з покупцями та 30 «Каса»

замовниками» 31 «Рахунки в банках»

37 «Розрахунки з різними 45 «Вилучений капітал» дебіторами» 50 «Довгострокові позики» 60 «Короткострокові позики»

70 «Доходи від реалізації» 63 «Розрахунки з 71 «Іншій операційний дохід» постачальниками та 73 «Інші фінансові доходи» підрядниками» 74 «Інші доходи» 64 «Розрахунки за податками й платежами» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 97 «Інші витрати» 99 «Надзвичайні витрати»

( Рахунок 34 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004 )

Рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції»

На рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції» ведеться облік наявності та руху поточних фінансових інвестицій та еквівалентів грошових коштів, у тому числі депозитних сертифікатів.

Рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції» має такі субрахунки:

351 «Еквіваленти грошових коштів»

352 «Інші поточні фінансові інвестиції»

За дебетом рахунку 35 «Поточні фінансові інвестиції» відображається придбання (надходження) еквівалентів грошових коштів та поточних фінансових інвестицій, за кредитом — зменшення їх вартості та вибуття.

Аналітичний облік ведеться за видами фінансових інвестицій із забезпеченням можливості отримання інформації про інвестиції як на території країни, так і закордоном.

Рахунок 35 «Поточні фінансові інвестиції» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 14 «Довгострокові фінансові 14 «Довгострокові фінансові

інвестиції» інвестиції»

16 Позицію виключено 18 «Інші необоротні активи» 31 «Рахунки в банках»

18 «Інші необоротні активи» 42 «Додатковий капітал» 30 «Каса» 85 «Інші затрати » 31 «Рахунки в банках» 97 «Інші витрати» 36 «Розрахунки з покупцями та 99 «Надзвичайні витрати»

замовниками»

37 «Розрахунки з різними дебіторами»

41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал» 46 «Неоплачений капітал» 50 «Довгострокові позики» 60 «Короткострокові позики» 64 «Розрахунки за податками й

платежами»

68 «Розрахунки за іншими операціями»

73 «Інші фінансові доходи» 74 «Інші доходи» ( Рахунок 35 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006 }

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

На рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи.

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» має такі субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»

362 «Розрахунки з іноземними покупцями»

363 «Розрахунки з учасниками ПФГ»

364 «Розрахунки за гарантійним забезпеченням»

За дебетом рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов’язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом — сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

На субрахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» аналітичний облік ведеться в гривнях та валюті, обумовленій договором.

На субрахунку 364 «Розрахунки за гарантійним забезпеченням» відображаються розрахунки за гарантійним забезпеченням, пов’язаним зі здійсненням операцій з деривативами.

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред’явленим до сплати рахунком.

Рахунок 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 31 «Рахунки в банках» 37 «Розрахунки з різними дебіторами»

48 «Цільове фінансування і цільові надходження»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

70 «Дохід від реалізації» 34 «Короткострокові векселі 71 «Інший операційний дохід» одержані» 76 «Страхові платежі» 35 «Поточні фінансові інвестиції» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 38 «Резерв сумнівних боргів» 50 «Довгострокові позики» 51 «Довгострокові векселі видані» 60 «Короткострокові позики» 62 «Короткострокові векселі видані» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 64 «Розрахунки за податками й платежами» 65 «Розрахунки за страхуванням» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 70 «Дохід від реалізації» 76 «Страхові платежі» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 90 «Собівартість реалізації» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати»

{ Рахунок 36 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005, N 1591 ( z1556-11 ) від 09.12.2011 }

Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами»

На рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» ведеться облік розрахунків за поточною дебіторською заборгованістю з різними дебіторами за авансами виданими, нарахованими доходами, за претензіями, за відшкодуванням завданих збитків, за позиками членів кредитних спілок та за іншими операціями.

Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» має такі субрахунки:

371 «Розрахунки за виданими авансами»

372 «Розрахунки з підзвітними особами»

373 «Розрахунки за нарахованими доходами»

374 «Розрахунки за претензіями»

375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків»

376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок»

377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

378 «Розрахунки з державними цільовими фондами»

379 «Розрахунки за операціями з деривативами»

За дебетом рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами» відображається виникнення дебіторської заборгованості, за кредитом — її погашення чи списання.

На субрахунку 371 «Розрахунки за виданими авансами» ведеться облік авансів, наданих іншим підприємствам.

На субрахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» ведеться облік розрахунків з підзвітними особами. Сальдо субрахунку може бути як дебетовим, так і кредитовим. Такі показники відображаються розгорнуто: дебетове сальдо — в складі оборотних активів, кредитове сальдо — в складі зобов’язань балансу підприємства.

На субрахунку 373 «Розрахунки за нарахованими доходами» ведеться облік нарахованих дивідендів, відсотків, роялті тощо, які підлягають отриманню.

На субрахунку 374 «Розрахунки за претензіями» ведеться облік розрахунків за претензіями, які пред’явлені постачальникам, підрядникам, транспортним та іншим організаціям, а також за пред’явленими їм та визнаними штрафами, пенею, неустойками.

На субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» ведеться облік розрахунків за відшкодуванням підприємству завданих збитків у результаті нестач і втрат від псування цінностей, нестач та розкрадання грошових коштів, якщо винуватця виявлено.

На субрахунку 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок» ведеться облік розрахунків за позиками членам кредитних спілок у кредитних спілках.

На субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» ведеться облік розрахунків за іншими операціями, облік яких не відображається на інших субрахунках рахунку 37 «Розрахунки з різними дебіторами», зокрема розрахунки за операціями, пов’язаними із здійсненням спільної діяльності (без створення юридичної особи), усі види розрахунків з працівниками (крім розрахунків з оплати праці та з підзвітними особами), інші розрахунки.

На субрахунку 378 «Розрахунки з державними цільовими фондами» ведеться облік розрахунків з державними цільовими фондами, зокрема розрахунків з тимчасової непрацездатності тощо.

На субрахунку 379 «Розрахунки за операціями з деривативами» ведеться облік розрахунків за операціями з деривативами. В кінці місяця субрахунок закривається шляхом списання сальдо у кореспонденції з рахунком інших операційних доходів або інших витрат операційної діяльності.

Аналітичний облік ведеться за кожним дебітором, за видами заборгованості, термінами її виникнення й погашення.

Рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 10 «Основні засоби» 10 «Основні засоби» 11 «Інші необоротні матеріальні 11 «Інші необоротні матеріальні активи» активи»

14 «Довгострокові фінансові 12 «Нематеріальні активи» інвестиції» 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»

16 Позицію виключено 15 «Капітальні інвестиції» 16 Позицію виключено

18 «Довгострокова дебіторська 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші заборгованість та інші необоротні активи» необоротні активи»

19 «Негативний гудвіл» заборгованість» 19 «Гудвіл»

20 «Виробничі запаси» 20 «Виробничі запаси» 21 «Тварини на вирощуванні та 21 «Тварини на вирощуванні та

відгодівлі» відгодівлі»

22 «Малоцінні та 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» швидкозношувані предмети»

23 «Виробництво» 23 «Виробництво» 24 «Брак у виробництві» 25 «Напівфабрикати» 25 «Напівфабрикати» 26 «Готова продукція» 26 «Готова продукція» 27 «Продукція 27 «Продукція сільськогосподарського

сільськогосподарського виробництва»

виробництва» 28 «Товари»

28 «Товари» 30 «Каса» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 33 «Інші кошти» 34 «Короткострокові векселі 36 «Розрахунки з покупцями та одержані»

замовниками» 35 «Поточні фінансові

39 «Витрати майбутніх періодів» інвестиції» 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 39 «Витрати майбутніх періодів» 48 «Цільове фінансування і цільові надходження»

50 «Довгострокові позики» 48 «Цільове фінансування і 60 «Короткострокові позики» цільові надходження» 64 «Розрахунки за податками й 50 «Довгострокові позики»

платежами» 51 «Довгострокові векселі

66 «Розрахунки за виплатами видані» працівникам» 68 «Розрахунки за іншими

операціями» 60 «Короткострокові позики»

69 «Доходи майбутніх періодів» 61 «Поточна заборгованість за 70 «Доходи від реалізації» довгостроковими 71 «Іншій операційний дохід» зобов’язаннями» 73 «Інші фінансові доходи» 62 «Короткострокові векселі 74 «Інші доходи» видані» 75 «Надзвичайні доходи» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 64 «Розрахунки за податками й платежами» 65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 80 «Матеріальні витрати» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 99 «Надзвичайні витрати»

{ Рахунок 37 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008, N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009, N 664 ( z0730-11 ) від 31.05.2011, N 1591 ( z1556-11 ) від 09.12.2011, N 658 ( z1011-12 ) від 31.05.2012 }

Рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів»

На рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» ведеться облік резервів за сумнівною дебіторською заборгованістю, щодо якої є ризик неповернення.

Основні вимоги до визнання та оцінки резерву сумнівних боргів викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість».

За кредитом рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів» відображається створення резерву сумнівних боргів у кореспонденції з рахунками обліку витрат, за дебетом — списання сумнівної заборгованості в кореспонденції з рахунками обліку дебіторської заборгованості або зменшення нарахованих резервів у кореспонденції з рахунком обліку доходів.

Рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 36 «Розрахунки з покупцями та 84 «Інші операційні витрати»

замовниками» 93 Позицію виключено

71 «Інший операційний дохід» 94 «Інші витрати операційної діяльності»

( Рахунок 38 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006 }

Рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів»

Рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» призначено для узагальнення інформації щодо здійснених витрат у звітному періоді, які підлягають віднесенню на витрати в майбутніх звітних періодах.

До витрат, облік яких ведеться на рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів», відносяться витрати, пов’язані з підготовчими до виробництва роботами в сезонних галузях промисловості; з освоєнням нових виробництв та агрегатів; сплачені авансом орендні платежі; оплата страхового поліса; оплата торгового патенту; передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання тощо.

За дебетом рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» відображається накопичення витрат майбутніх періодів, за кредитом — їх списання (розподіл) та включення до складу витрат звітного періоду.

Аналітичний облік витрат майбутніх періодів ведеться за їх видами.

Рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 11 «Інші необоротні матеріальні 15 «Капітальні інвестиції»

активи» 23 «Виробництво»

13 «Знос необоротних активів» 37 «Розрахунки з різними 20 «Виробничі запаси» дебіторами» 22 «Малоцінні та 84 «Інші операційні витрати»

швидкозношувані предмети» 85 «Інші затрати»

30 «Каса» 91 «Загальновиробничі витрати» 31 «Рахунки в банках» 92 «Адміністративні витрати» 37 «Розрахунки з різними 93 «Витрати на збут»

дебіторами» 94 «Інші витрати операційної

47 «Забезпечення майбутніх діяльності» витрат і платежів» 99 «Надзвичайні витрати»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими

операціями»

{ Рахунок 39 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006 }

Клас 4. Власний капітал та забезпечення зобов’язань

Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про стан і рух коштів різновидностей власного капіталу — статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також нерозподілених прибутків (непокритих збитків), цільових надходжень, забезпечень майбутніх витрат і платежів, страхових резервів.

Порядок узагальнення інформації про стан і рух коштів окремих складових власного капіталу підприємствами державного та комунального секторів економіки визначається Положенням про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки та господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.12.2006 N 1213 ( z1363-06 ). { Клас 4 доповнено абзацом згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1213 ( z1364-06 ) від 19.12.2006 }

Рахунок 40 «Статутний капітал»

Рахунок 40 «Статутний капітал» призначено для обліку та узагальнення інформації про стан та рух статутного капіталу підприємства.

За кредитом рахунку 40 «Статутний капітал» відображається збільшення статутного капіталу, за дебетом — його зменшення (вилучення). Сальдо на цьому рахунку повинно відповідати розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах підприємства.

Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу за кожним засновником, учасником, акціонером тощо.

Рахунок 40 «Статутний капітал» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 41 «Пайовий капітал» 41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал» 45 «Вилучений капітал» 42 «Додатковий капітал» 46 «Неоплачений капітал» 43 «Резервний капітал» 67 «Розрахунки з учасниками» 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» 46 «Неоплачений капітал» 67 «Розрахунки з учасниками»

{ Рахунок 40 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008 }

Рахунок 41 «Пайовий капітал»

Рахунок 41 «Пайовий капітал» призначено для обліку й узагальнення інформації про суми пайових внесків членів споживчого товариства, колективного сільськогосподарського підприємства, житлово-будівельного кооперативу, кредитної спілки та інших підприємств, що передбачені установчими документами.

Пайовий капітал — це сукупність коштів фізичних і юридичних осіб, добровільно розміщених у товаристві для здійснення його господарсько-фінансової діяльності.

Колективні сільськогосподарські підприємства (КСП) на рахунку 41 «Пайовий капітал» обліковують частину вартості майна, яка була розпайована між його членами, частину вартості майна, яка не була розпайована між його членами, а також зростання (зменшення) вартості майна протягом діяльності підприємства.

Аналітичний облік за рахунком 41 «Пайовий капітал» ведеться за видами капіталу.

Рахунок 41 «Пайовий капітал» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 10 «Основні засоби» 31 «Рахунки в банках» 11 «Інші необоротні матеріальні 40 «Статутний капітал» активи» 44 «Нерозподілені прибутки 12 «Нематеріальні активи»

(непокриті збитки)» 14 «Довгострокові фінансові

67 «Розрахунки з учасниками» інвестиції» 15 «Капітальні інвестиції» 16 «Довгострокові біологічні активи» 20 «Виробничі запаси» 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» 28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 35 «Поточні фінансові інвестиції» 40 «Статутний капітал» 42 «Додатковий капітал» 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» 50 «Довгострокові позики» 60 «Короткострокові позики» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 66 «Розрахунки з оплати праці» 67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими операціями»

{ Рахунок 41 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006 }

Рахунок 42 «Додатковий капітал»

Рахунок 42 «Додатковий капітал» призначено для узагальнення інформації про суми, на які вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість, а також про суми дооцінки необоротних активів і фінансових інструментів та вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб, та інші види додаткового капіталу.

За кредитом рахунку 42 «Додатковий капітал» відображається збільшення додаткового капіталу, за дебетом — його зменшення.

Рахунок 42 «Додатковий капітал» має такі субрахунки:

421 «Емісійний дохід»

422 «Інший вкладений капітал»

423 «Дооцінка активів»

424 «Безоплатно одержані необоротні активи»

425 «Інший додатковий капітал»

На субрахунку 421 «Емісійний дохід» відображається прибуток (збиток) від продажу, випуску або анулювання інструментів власного капіталу. Сума перевищення збитку від зазначених операцій над залишком емісійного доходу відображається за дебетом рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки).

На субрахунку 422 «Інший вкладений капітал» обліковують інший вкладений засновниками підприємств (крім акціонерних товариств) капітал, що перевищує статутний капітал, інші внески тощо без рішень про зміни розміру статутного капіталу.

На субрахунку 423 «Дооцінка активів» відображається сума дооцінки (уцінки) необоротних активів і фінансових інструментів, яку здійснюють у випадках, передбачених законодавством та положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Залишок додаткового капіталу на цьому субрахунку зменшується у разі уцінки та вибуття чи амортизації зазначених активів, зменшення їх корисності.

На субрахунку 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» відображається вартість необоротних активів, безоплатно одержаних підприємством від інших осіб. Залишок додаткового капіталу на цьому субрахунку зменшується на суму визнаного доходу протягом строку корисного використання безоплатно одержаних об’єктів необоротних активів (окрім землі) і при вибутті таких активів і землі.

На субрахунку 425 «Інший додатковий капітал» обліковують інші види додаткового капіталу, які не можуть бути включені до наведених вище субрахунків, зокрема капітал у сумі вартості необоротних активів, отриманих за договором оренди цілісних майнових комплексів.

Рахунок 42 «Додатковий капітал» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 10 «Основні засоби» 10 «Основні засоби» 11 «Інші необоротні матеріальні 11 «Інші необоротні матеріальні

активи» активи»

12 «Нематеріальні активи» 12 «Нематеріальні активи» 13 «Знос необоротних активів» 13 «Знос необоротних активів» 14 «Довгострокові фінансові 14 «Довгострокові фінансові

інвестиції» інвестиції»

15 «Капітальні інвестиції» 15 «Капітальні інвестиції» 16 «Довгострокові біологічні 16 «Довгострокові біологічні

активи» активи»

20 «Виробничі запаси» 20 «Виробничі запаси» 22 «Малоцінні та 21 «Тварини на вирощуванні та

швидкозношувані предмети» відгодівлі»

28 «Товари» 22 «Малоцінні та 35 «Поточні фінансові швидкозношувані предмети»

інвестиції» 25 «Напівфабрикати»

40 «Статутний капітал» 26 «Готова продукція» 41 «Пайовий капітал» 27 «Продукція 43 «Резервний капітал» сільськогосподарського 44 «Нерозподілені прибутки виробництва»

(непокриті збитки)» 28 «Товари»

45 «Вилучений капітал» 30 «Каса» 46 «Неоплачений капітал» 31 «Рахунки в банках» 54 «Відстрочені податкові зобов’язання»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

74 «Інші доходи» 35 «Поточні фінансові інвестиції» 40 «Статутний капітал» 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» 45 «Вилучений капітал» 46 «Неоплачений капітал» 48 «Цільове фінансування і цільові надходження»

{ Рахунок 42 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008, N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008, N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008 }

Рахунок 43 «Резервний капітал»

Рахунок 43 «Резервний капітал» призначено для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку.

За кредитом рахунку 43 «Резервний капітал» відображається створення резервів, за дебетом — їх використання. Сальдо цього рахунку відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Аналітичний облік резервного капіталу ведеться за його видами та напрямками використання.

Рахунок 43 «Резервний капітал» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 40 «Статутний капітал» 42 «Додатковий капітал» 44 «Нерозподілені прибутки 44 «Нерозподілені прибутки

(непокриті збитки)» (непокриті збитки)»

67 «Розрахунки з учасниками»

{ Рахунок 43 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009 }

Рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»

На рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» ведеться облік нерозподілених прибутків чи непокритих збитків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

За кредитом рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, за дебетом — збитки та використання прибутку.

Рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» має такі субрахунки:

441 «Прибуток нерозподілений»

442 «Непокриті збитки»

443 «Прибуток, використаний у звітному періоді»

На субрахунку 441 «Прибуток нерозподілений» відображаються наявність та рух нерозподіленого прибутку.

На субрахунку 442 «Непокриті збитки» відображаються непокриті збитки. Їх списання здійснюють за рахунок нерозподіленого прибутку, резервного, пайового чи додаткового капіталу тощо.

На субрахунку 443 «Прибуток, використаний у звітному періоді» відображаються розподіл прибутку між власниками (нарахування дивідендів), відрахування в резервний капітал та інше використання прибутку в поточному періоді. Сальдо на цьому субрахунку у кінці року закривається у кореспонденції із субрахунками 441 та/або 442 з виведенням сальдо на одному з цих субрахунків.

Виправлення помилок за минулий рік, що виявлені в поточному році, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах» відображається кореспонденцією рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» з рахунками бухгалтерського обліку відповідних об’єктів класів 1-6.

Рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 40 «Статутний капітал» 41 «Пайовий капітал» 41 «Пайовий капітал» 42 «Додатковий капітал» 42 «Додатковий капітал» 43 «Резервний капітал» 43 «Резервний капітал» 44 «Нерозподілені прибутки 44 «Нерозподілені прибутки

(непокриті збитки)» (непокриті збитки)»

45 «Вилучений капітал» 45 «Вилучений капітал» 79 «Фінансові результати»

67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими

операціями»

79 «Фінансові результати» ( Рахунок 44 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004 )

Рахунок 45 «Вилучений капітал»

На рахунку 45 «Вилучений капітал» ведеться облік вилученого капіталу, у разі викупу власних акцій (часток) у акціонерів з метою їх перепродажу, анулювання (зменшення статутного капіталу) тощо.

За дебетом рахунку 45 «Вилучений капітал» відображається фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених господарським товариством у його учасників, за кредитом — вартість анульованих або перепроданих акцій (часток).

Рахунок 45 «Вилучений капітал» має такі субрахунки:

451 «Вилучені акції»

452 «Вилучені вклади й паї»

453 «Інший вилучений капітал»

Аналітичний облік вилученого капіталу ведеться за видами акцій (вкладів, паїв).

Рахунок 45 «Вилучений капітал» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 31 «Рахунки в банках» 34 «Короткострокові векселі 40 «Статутний капітал»

одержані» 42 «Додатковий капітал»

42 «Додатковий капітал» 44 «Нерозподілені прибутки

(непокриті збитки)»

50 «Довгострокові позики» 44 «Нерозподілені прибутки 52 «Довгострокові зобов’язання (непокриті збитки)»

за облігаціями» 46 «Неоплачений капітал»

60 «Короткострокові позики» 62 «Короткострокові векселі

видані»

{ Рахунок 45 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008 }

Рахунок 46 «Неоплачений капітал»

Рахунок 46 «Неоплачений капітал» призначено для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства.

За дебетом рахунку відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за кредитом — погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу.

Аналітичний облік неоплаченого капіталу ведеться за видами розміщених неоплачених акцій (для акціонерних товариств) та за кожним засновником (учасником) підприємства.

Рахунок 46 «Неоплачений капітал» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 10 «Основні засоби» 31 «Рахунки в банках» 11 «Інші необоротні матеріальні 40 «Статутний капітал» активи» 42 «Додатковий капітал» 12 «Нематеріальні активи» 45 «Вилучений капітал» 14 «Довгострокові фінансові 74 «Інші доходи» інвестиції» 15 «Капітальні інвестиції» 16 «Довгострокові біологічні активи» 20 «Виробничі запаси» 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» 28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 35 «Поточні фінансові інвестиції» 40 «Статутний капітал» 42 «Додатковий капітал» 50 «Довгострокові позики» 51 «Довгострокові векселі видані» 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» 60 «Короткострокові позики» 62 «Короткострокові векселі видані» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 64 «Розрахунки за податками й платежами» 66 «Розрахунки з оплати праці» 67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 97 «Інші витрати»

( Рахунок 46 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006 }

Рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

На рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» ведеться узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду (за винятком суми забезпечення, що включається до первісної вартості основних засобів).

За кредитом рахунку відображається нарахування забезпечень, за дебетом — їх використання.

Рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» має такі субрахунки:

471 «Забезпечення виплат відпусток»

472 «Додаткове пенсійне забезпечення»

473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань»

474 «Забезпечення інших витрат і платежів»

475 «Забезпечення призового фонду (резерв виплат)»

476 «Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї»

477 «Забезпечення матеріального заохочення»

478 «Забезпечення відновлення земельних ділянок»

На субрахунку 471 «Забезпечення виплат відпусток» ведеться облік руху та залишків коштів на оплату чергових відпусток працівникам. Сума забезпечення визначається щомісячно як добуток фактично нарахованої заробітної плати працівникам і відсотку, обчисленого як відношення річної планової суми на оплату відпусток до загального планового фонду оплати праці. На цьому субрахунку також узагальнюється інформація про забезпечення обов’язкових відрахувань (зборів) від забезпечення виплат відпусток на відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

На субрахунку 472 «Додаткове пенсійне забезпечення» ведеться облік коштів для реалізації програми пенсійного забезпечення.

На субрахунку 473 «Забезпечення гарантійних зобов’язань» ведеться облік руху та залишків коштів, зарезервованих для забезпечення майбутніх витрат на проведення гарантійних ремонтів проданої продукції, на проведення ремонту предметів прокату тощо.

На субрахунку 474 «Забезпечення інших витрат і платежів» ведеться облік забезпечення інших наступних витрат, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», зокрема забезпечення на виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів, на реструктуризацію та виконання зобов’язань при припиненні діяльності.

На субрахунку 475 «Забезпечення призового фонду (резерв виплат)» підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, узагальнюють інформацію про призовий фонд — суму, що підлягає виплаті переможцям лотереї відповідно до оприлюднених умов її випуску та проведення, зменшену на розмір джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї.

На субрахунку 476 «Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї» підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, узагальнюють інформацію про резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї.

За кредитом субрахунків 475 «Забезпечення призового фонду (резерв виплат)» і 476 «Резерв на виплату джек-поту, не забезпеченого сплатою участі у лотереї» і дебетом рахунку 90 «Собівартість реалізації» відображається відповідно створення (формування) призового фонду й резерву, що покриває суму джек-поту, не забезпечену сплатою участі у лотереї, за дебетом — виплата (видача) виграшів гравцям.

На субрахунку 477 «Забезпечення матеріального заохочення» ведеться облік забезпечення на матеріальне заохочення працівників, зокрема на виплату працівникам винагороди, допомоги, премії, які підлягають сплаті протягом дванадцяти місяців по закінченні періоду, у якому працівники виконали роботу, що надає їм право на отримання таких виплат у майбутньому.

За кредитом субрахунку 478 «Забезпечення відновлення земельних ділянок» ведеться облік створення за обґрунтованим розрахунком забезпечення на демонтаж, переміщення об’єкта основних засобів та приведення земельної ділянки, на якій він розташований, у стан, придатний для подальшого використання (зокрема на передбачену законодавством рекультивацію порушених земель), за дебетом субрахунку відображається використання створеного забезпечення на здійснювані роботи з демонтажу, переміщення об’єкта основних засобів, рекультивації порушених земель.

Аналітичний облік забезпечень майбутніх витрат і платежів ведеться за їх видами, напрямами формування й використання.

Рахунок 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 10 «Основні засоби»

20 «Виробничі запаси» 15 «Капітальні інвестиції» 23 «Виробництво» 23 «Виробництво» 24 «Брак у виробництві» 39 «Витрати майбутніх періодів» 25 «Напівфабрикати» 68 «Розрахунки за іншими 30 «Каса» операціями» 31 «Рахунки в банках» 63 «Розрахунки з 81 «Витрати на оплату праці»

постачальниками і 82 «Відрахування на соціальні

підрядниками» заходи»

65 «Розрахунки за 84 «Інші операційні витрати» страхуванням» 90 «Собівартість реалізації» 91 «Загальновиробничі витрати»

66 «Розрахунки з оплати праці» 92 «Адміністративні витрати» 68 «Розрахунки за іншими 93 «Витрати на збут»

операціями» 94 «Інші витрати операційної

71 «Інший операційний дохід» діяльності» { Рахунок 47 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008, N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009, N 664 ( z0730-11 ) від 31.05.2011 }

Рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження»

На рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів фінансування заходів цільового призначення (в тому числі отримана гуманітарна допомога).

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо.

За кредитом рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» відображаються кошти цільового призначення, для фінансування певних заходів, за дебетом — використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» має такі субрахунки:

481 «Кошти, вивільнені від оподаткування»

482 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів»

483 «Благодійна допомога»

484 «Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень»

Начало формы

На субрахунку 481 «Кошти, вивільнені від оподаткування» ведеться облік вивільнених від оподаткування коштів у зв’язку з наданням пільг з податку на прибуток та їх використання на реалізацію заходів цільового призначення відповідно до законодавства.

На субрахунку 482 «Кошти з бюджету та державних цільових фондів» ведеться облік коштів, отриманих з бюджету та державних цільових фондів, та їх використання.

На субрахунку 483 «Благодійна допомога» ведеться облік надходження та використання платниками податку на додану вартість коштів (товарів, робіт, послуг) благодійної допомоги, яка відповідно до законодавства звільняється від оподаткування податком на додану вартість.

На субрахунку 484 «Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень» ведеться облік надходження та використання коштів, які не відображаються на інших субрахунках рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження».

Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та їх витрачання провадиться за їх призначенням та джерелами надходжень.

Рахунок 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 15 «Капітальні інвестиції» 10 «Основні засоби» 30 «Каса» 11 «Інші необоротні матеріальні 31 «Рахунки в банках» активи» 37 «Розрахунки з різними 12 «Нематеріальні активи»

дебіторами» 15 «Капітальні інвестиції» 16 «Довгострокові біологічні активи»

42 «Додатковий капітал» 20 «Виробничі запаси» 50 «Довгострокові позики» 60 «Короткострокові позики» 21 «Тварини на вирощуванні та 64 «Розрахунки за податками й відгодівлі»

платежами» 22 «Малоцінні та

66 «Розрахунки з оплати праці» швидкозношувані предмети» 69 «Доходи майбутніх періодів» 30 «Каса» 71 «Інший операційний дохід» 31 «Рахунки в банках» 74 «Інші доходи» 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 50 «Довгострокові позики» 60 «Короткострокові позики» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 64 «Розрахунки за податками й платежами» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 98 «Податок на прибуток»

{ Рахунок 48 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 664 ( z0730-11 ) від 31.05.2011, N 1591 ( z1556-11 ) від 09.12.2011 }

Рахунок 49 «Страхові резерви»

Рахунок 49 «Страхові резерви» призначено для узагальнення інформації про рух коштів страхових резервів. Рахунок 49 використовується підприємствами, які є страховиками відповідно до Закону України «Про страхування» ( 85/96-ВР ) і в передбаченому порядку формують страхові резерви.

Рахунок 49 «Страхові резерви» має такі субрахунки:

491 «Технічні резерви»

492 «Резерви із страхування життя»

493 «Частка перестраховиків у технічних резервах»

494 «Частка перестраховиків у резервах із страхування життя»

495 «Результат зміни технічних резервів»

496 «Результат зміни резервів із страхування життя»

На субрахунках 491 «Технічні резерви», 493 «Частка перестраховиків у технічних резервах», 495 «Результат зміни технічних резервів» узагальнюється інформація про стан і рух коштів резервів незароблених премій та інших технічних резервів.

На субрахунках 492 «Резерви із страхування життя», 494 «Частка перестраховиків у резервах із страхування життя», 496 «Результат зміни резервів із страхування життя» узагальнюється інформація про стан і рух коштів резервів довгострокових зобов’язань (математичних резервів) і резервів належних виплат страхових сум.

Аналітичний облік резервів здійснюється за їх видами.

Обчислена на звітну дату сума страхових резервів відображається за кредитом субрахунків обліку страхових резервів і дебетом субрахунків обліку результатів змін цих страхових резервів.

За дебетом субрахунків обліку страхових резервів відображається сума страхових резервів на минулу звітну дату в кореспонденції з відповідними субрахунками обліку результатів змін страхових резервів.

Обчислена на звітну дату сума часток перестраховиків у страхових резервах відображається за дебетом субрахунків обліку часток перестраховиків у страхових резервах і кредитом субрахунків обліку результатів змін цих страхових резервів.

За кредитом субрахунків обліку часток перестраховиків у страхових резервах відображається сума часток перестраховиків у страхових резервах на минулу звітну дату в кореспонденції з відповідними субрахунками обліку результатів змін цих страхових резервів.

Щомісяця сальдо субрахунків обліку результатів змін страхових резервів списується у порядку закриття в кореспонденції з кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» або дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності», за винятком результату зміни резервів незароблених премій, сальдо якого щомісяця списується у порядку закриття на субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Рахунок 49 «Страхові резерви» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 49 «Страхові резерви» 49 «Страхові резерви» 70 «Доходи від реалізації» 70 «Доходи від реалізації» 71 «Інший операційний дохід» 94 «Інші витрати операційної діяльності»

( Рахунок 49 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002 )

Клас 5. Довгоспрокові зобов’язання

Рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про: заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами, яка не є поточним зобов’язанням (заборгованість, яка не підлягає погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом дванадцяти місяців з дати балансу); заборгованість підприємства щодо зобов’язань із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки; суму податку на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки; заборгованість за виданими довгостроковими векселями й розповсюдженими облігаціями.

Довгострокові зобов’язання відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок їх погашення.

Рахунок 50 «Довгострокові позики»

На рахунку 50 «Довгострокові позики» ведеться облік розрахунків за довгостроковими позиками банків та іншими залученими позиковими коштами у інших осіб, які не є поточним зобов’язанням.

За кредитом рахунку 50 «Довгострокові позики» відображаються суми одержаних довгострокових позик а також переведення короткострокових (відстрочених), за дебетом — погашення заборгованості за ними та переведення до поточної заборгованості за довгостроковими зобов’язаннями.

Рахунок 50 «Довгострокові позики» має такі субрахунки:

501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті»

502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті»

503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»

504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»

505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»

506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті»

На субрахунках 501, 502 відображаються суми довгострокової заборгованості банкам за наданий кредит відповідно в національній та іноземній валюті.

На субрахунках 503, 504 відображаються суми відстроченої заборгованості банкам за кредит, термін погашення якого відстрочено, відповідно в національній та іноземній валюті.

На субрахунках 505, 506 відображаються суми довгострокової заборгованості щодо зобов’язання із залучення позикових коштів (крім кредитів банків), відповідно в національній та іноземній валюті.

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками погашення кредиту (позик).

Рахунок 50 «Довгострокові позики» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»

15 «Капітальні інвестиції» 15 «Капітальні інвестиції» 30 «Каса» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 33 «Інші кошти» 34 «Короткострокові векселі 35 «Поточні фінансові інвестиції»

одержані» 37 «Розрахунки з різними

36 «Розрахунки з покупцями та дебіторами» замовниками» 45 «Вилучений капітал»

37 «Розрахунки з різними 48 «Цільове фінансування і дебіторами» цільові надходження»

41 «Пайовий капітал» 50 «Довгострокові позики» 46 «Неоплачений капітал» 51 «Довгострокові векселі 48 «Цільове фінансування і видані»

цільові надходження» 52 «Довгострокові зобов’язання

50 «Довгострокові позики» за облігаціями» 52 «Довгострокові зобов’язання 53 «Довгострокові зобов’язання

за облігаціями» з оренди»

55 «Інші довгострокові 60 «Короткострокові позики» зобов’язання» 61 «Поточна заборгованість за

60 «Короткострокові позики» довгостроковими 61 «Поточна заборгованість за зобов’язаннями»

довгостроковими 62 «Короткострокові векселі

зобов’язаннями» видані»

68 «Розрахунки за іншими 63 «Розрахунки з постачальниками операціями» та підрядниками»

71 «Інший операційний дохід» 64 «Розрахунки за податками й 73 «Інші фінансові доходи» платежами» 74 «Інші доходи» 65 «Розрахунки за страхуванням» 75 «Надзвичайні доходи» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 95 «Фінансові витрати» 99 «Надзвичайні витрати»

( Рахунок 50 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004 )

Рахунок 51 «Довгострокові векселі видані»

На рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків з постачальниками, підрядниками та іншими кредиторами за матеріальні цінності, виконані роботи, отримані послуги та за іншими операціями, заборгованість за якими забезпечена виданими векселями та не є поточним зобов’язанням.

Рахунок 51 «Довгострокові векселі видані» має такі субрахунки:

511 «Довгострокові векселі, видані в національній валюті»

512 «Довгострокові векселі, видані в іноземній валюті»

На рахунку 51 «Довгострокові векселі видані» за кредитом відображається видача векселя в забезпечення за одержані матеріальні цінності, послуги, виконані роботи та за іншими операціями, за дебетом — погашення заборгованості, забезпеченої виданим векселем.

Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем.

Рахунок 51 «Довгострокові векселі видані» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 63 «Розрахунки з постачальниками 31 «Рахунки в банках» та підрядниками» 36 «Розрахунки з покупцями та 64 «Розрахунки за податками й

замовниками» платежами»

37 «Розрахунки з різним 65 «Розрахунки за страхуванням» дебіторами» 68 «Розрахунки за іншими

46 «Неоплачений капітал» операціями» 50 «Довгострокові позики» 84 «Інші операційні витрати» 60 «Короткострокові позики» 94 «Інші витрати операційної 61 «Поточна заборгованість за діяльності»

довгостроковими 95 «Фінансові витрати»

зобов’язаннями»

74 «Інші доходи» ( Рахунок 51 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004 )

Рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями»

Рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» призначено для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше дванадцяти місяців з дати балансу.

Рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» має такі субрахунки:

521 «Зобов’язання за облігаціями»

522 «Премія за випущеними облігаціями»

523 «Дисконт за випущеними облігаціями»

За кредитом субрахунку 521 «Зобов’язання за облігаціями» ведеться облік боргових зобов’язань за номінальною вартістю облігацій, за дебетом — погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій.

За кредитом субрахунку 522 «Премія за випущеними облігаціями» ведеться облік одержаних премій (перевищення вартості продажу облігації над її номінальною вартістю) за випущеними облігаціями, за дебетом — амортизація премії з визнанням фінансових доходів.

За дебетом субрахунку 523 «Дисконт за випущеними облігаціями» ведеться облік наданого дисконту (перевищення номінальної вартості облігації над вартістю її продажу) за випущеними облігаціями, за кредитом — амортизація дисконту з визнанням фінансових витрат.

Аналітичний облік довгострокових зобов’язань за облігаціями ведеться за їх видами та термінами погашення.

Рахунок 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 30 «Каса» 46 «Неоплачений капітал» 31 «Рахунки в банках» 50 «Довгострокові позики» 52 «Довгострокові зобов’язання

за облігаціями» 45 «Вилучений капітал»

61 «Поточна заборгованість за 50 «Довгострокові позики» довгостроковими 52 «Довгострокові зобов’язання зобов’язаннями» за облігаціями»

73 «Інші фінансові доходи» 63 «Розрахунки з постачальниками 74 «Інші доходи» та підрядниками» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 95 «Фінансові витрати»

( Рахунок 52 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004 )

Рахунок 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»

Рахунок 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди» призначений для узагальнення інформації про стан розрахунків з орендодавцями за необоротні активи, передані на умовах довгострокової оренди, а також за оборотні матеріальні активи, кошти та цінні папери, отримані за договором оренди цілісного майнового комплексу.

Рахунок 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди» має такі субрахунки:

531 «Зобов’язання з фінансової оренди»

532 «Зобов’язання з оренди цілісних майнових комплексів»

За кредитом рахунку 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди» відображається нарахування заборгованості перед орендодавцем за одержані об’єкти довгострокової оренди, за дебетом — її погашення, переведення до короткострокових зобов’язань, списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним орендодавцем та об’єктом орендованих необоротних активів.

Рахунок 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 10 «Основні засоби» 31 «Рахунки в банках» 11 «Інші необоротні матеріальні 50 «Довгострокові позики» активи» 60 «Короткострокові позики» 12 «Нематеріальні активи» 61 «Поточна заборгованість за 15 «Капітальні інвестиції» довгостроковими 16 «Довгострокові біологічні зобов’язаннями» активи»

74 «Інші доходи» 64 «Розрахунки за податками й платежами» 95 «Фінансові витрати»

( Рахунок 53 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008 }

Рахунок 54 «Відстрочені податкові зобов’язання»

На рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» ведеться облік суми податків на прибуток, які сплачуватимуться в наступних періодах внаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується з метою оподаткування.

За кредитом рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах відповідно до оподатковуваних тимчасових різниць, за дебетом — зменшення відстрочених податкових зобов’язань за рахунок нарахування поточних податкових зобов’язань.

Визначення суми відстроченого податкового зобов’язання здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 «Податки на прибуток». Аналітичний облік відстрочених податкових зобов’язань ведеться за видами активів або зобов’язань, між оцінками яких для відображення в балансі та цілей оподаткування виникла різниця.

Рахунок 54 «Відстрочені податкові зобов’язання» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 17 «Відстрочені податкові 17 «Відстрочені податкові

активи» активи» 42 «Додатковий капітал»

64 «Розрахунки за податками й 64 «Розрахунки за податками й платежами» платежами»

98 «Податок на прибуток» 85 «Інші затрати» 98 «Податки на прибуток»

( Рахунок 54 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002 )

Рахунок 55 «Інші довгострокові зобов’язання»

Рахунок 55 «Інші довгострокові зобов’язання» призначено для узагальнення інформації про розрахунки з іншими кредиторами та за іншими операціями, заборгованість за якими не є поточним зобов’язанням та облік яких не відображається на решті рахунках класу 5 «Довгострокові зобов’язання». Зокрема, на цьому рахунку відображається відстрочена відповідно до законодавства заборгованість з податків, зборів (обов’язкових платежів), фінансова допомога на зворотній основі тощо.

За кредитом рахунку 55 «Інші довгострокові зобов’язання» відображається збільшення довгострокових зобов’язань, за дебетом — їх погашення, переведення до короткострокових, списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним кредитором та видами залучених коштів.

Рахунок 55 «Інші довгострокові зобов’язання» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 31 «Рахунки в банках» 61 «Поточна заборгованість за 50 «Довгострокові позики»

довгостроковими 60 «Короткострокові позики»

зобов’язаннями» 63 «Розрахунки з постачальниками 74 «Інші доходи» та підрядниками» 64 «Розрахунки за податками й платежами» 65 «Розрахунки за страхуванням» 68 «Розрахунки за іншими операціями»

Клас 6. Поточні зобов’язання

Рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про зобов’язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов’язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, розрахунків з оплати праці, розрахунків з учасниками, а також інших розрахунків та операцій, доходів майбутніх періодів.

На окремих субрахунках синтетичних рахунків 63, 64, 65, 68 сальдо на кінець місяця може бути не лише кредитовим, але й дебетовим. Такі показники не згортаються, а сальдо синтетичного рахунку визначається розгорнуто за дебетом і кредитом як сума відповідного сальдо на субрахунках.

Рахунок 60 «Короткострокові позики»

На рахунку 60 «Короткострокові позики» ведеться облік розрахунків у національній і іноземній валютах за кредитами банків, строк повернення яких не перевищує дванадцяти місяців з дати балансу, та за позиками, термін погашення яких минув.

За кредитом рахунку відображаються суми одержаних кредитів (позик), за дебетом — сума їх погашення та переведення до довгострокових зобов’язань у разі відстрочення кредитів (позик).

Рахунок 60 «Короткострокові позики» має такі субрахунки:

601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті»

602 «Короткострокові кредити банків в іноземній валюті»

603 «Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті»

604 «Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті»

605 «Прострочені позики в національній валюті»

606 «Прострочені позики в іноземній валюті»

Аналітичний облік ведеться за позикодавцями (банками) в розрізі кожного кредиту (позики) окремо та строками їх погашення.

Рахунок 60 «Короткострокові позики» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 14 «Довгострокові фінансові 14 «Довгострокові фінансові

інвестиції» інвестиції»

15 «Капітальні інвестиції» 15 «Капітальні інвестиції» 30 «Каса» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 33 «Інші кошти» 34 «Короткострокові векселі 35 «Поточні фінансові інвестиції»

одержані» 37 «Розрахунки з різними

36 «Розрахунки з покупцями та дебіторами» замовниками» 45 «Вилучений капітал»

37 «Розрахунки з різними 48 «Цільове фінансування і дебіторами» цільові надходження»

41 «Пайовий капітал» 50 «Довгострокові позики» 46 «Неоплачений капітал» 51 «Довгострокові векселі видані» 48 «Цільове фінансування і 53 «Довгострокові зобов’язання

цільові надходження» з оренди»

50 «Довгострокові позики» 60 «Короткострокові позики» 55 «Інші довгострокові 61 «Поточна заборгованість за

зобов’язання» довгостроковими

60 «Короткострокові позики» зобов’язаннями» 68 «Розрахунки за іншими 62 «Короткострокові векселі

операціями» видані»

71 «Інший операційний дохід» 63 «Розрахунки з постачальниками 73 «Інші фінансові доходи» та підрядниками» 75 «Надзвичайні доходи» 64 «Розрахунки за податками й платежами» 65 «Розрахунки за страхуванням» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 84 «Інші операційні витрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 95 «Фінансові витрати» 99 «Надзвичайні витрати»

Рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»

Рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» призначено для узагальнення інформації про стан розрахунків за поточними зобов’язаннями, переведеними зі складу довгострокових, при настанні строку погашення протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» має такі субрахунки:

611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті»

612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в іноземній валюті»

За кредитом рахунку 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» відображається та частина довгострокових зобов’язань, яка підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, за дебетом -погашення поточної заборгованості, її списання тощо.

На субрахунку 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті» ведеться облік частини довгострокових зобов’язань, заборгованість за якими виражена в національній валюті.

На субрахунку 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в іноземній валюті» ведеться облік частини довгострокових зобов’язань, заборгованість за якими виражена в іноземній валюті.

Аналітичний облік ведеться за кредиторами та видами заборгованості.

Рахунок 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 50 «Довгострокові позики» 31 «Рахунки в банках» 51 «Довгострокові векселі 37 «Розрахунки з різними видані»

дебіторами» 52 «Довгострокові зобов’язання

50 «Довгострокові позики» за облігаціями» 60 «Короткострокові позики» 53 «Довгострокові зобов’язання 62 «Короткострокові векселі з оренди»

видані» 55 «Інші довгострокові

64 «Розрахунки за податками й зобов’язання» платежами»

71 «Іншій операційний дохід»

( Рахунок 61 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005 )

Рахунок 62 «Короткострокові векселі видані»

На рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» ведеться облік розрахунків за заборгованістю постачальникам, підрядникам та іншим кредиторам за одержані сировину, матеріали, товари, послуги, роботи та за іншими операціями, на яку підприємством видані векселі.

Рахунок 62 «Короткострокові векселі видані» має такі субрахунки:

621 «Короткострокові векселі, видані в національній валюті»

622 «Короткострокові векселі, видані в іноземній валюті»

За кредитом рахунку 62 «Короткострокові векселі видані» відображається видача векселів в забезпечення поставок (робіт, послуг) постачальників та інших кредиторів та в забезпечення інших операцій, за дебетом — погашення заборгованості за виданими векселями, її списання тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення.

Рахунок 62 «Короткострокові векселі видані» кореспондує:

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 45 «Вилучений капітал» 31 «Рахунки в банках» 61 «Поточна заборгованість за 36 «Розрахунки з покупцями та довгостроковими

замовниками» зобов’язаннями»

37 «Розрахунки з різними 63 «Розрахунки з постачальниками дебіторами» та підрядниками»

46 «Неоплачений капітал» 64 «Розрахунки за податками й 50 «Довгострокові позики» платежами» 60 «Короткострокові позики» 65 «Розрахунки за страхуванням» 64 «Розрахунки за податками й 68 «Розрахунки за іншими

платежами» операціями»

71 «Іншій операційний дохід» 84 «Інші операційні витрати» 94 «Інші витрати операційної діяльності»

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

На рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» ведеться облік розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги. На цьому рахунку учасник промислово-фінансової групи веде облік розрахунків за одержані від учасників ПФГ товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги).

За кредитом рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» відображається заборгованість за одержані від постачальників та підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом — її погашення, списання тощо.

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» має такі субрахунки:

631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»

632 «Розрахунки з іноземними постачальниками»

633 «Розрахунки з учасниками ПФГ»

На субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ведеться облік розрахунків за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками та підрядниками.

На субрахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги.

Аналітичний облік ведеться окремо за кожним постачальником та підрядником в розрізі кожного документа (рахунку) на сплату.

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 24 «Брак у виробництві» 15 «Капітальні інвестиції» 30 «Каса» 20 «Виробничі запаси» 31 «Рахунки в банках» 21 «Тварини на вирощуванні та 34 «Короткострокові векселі відгодівлі»

одержані» 22 «Малоцінні та

36 «Розрахунки з покупцями та швидкозношувані предмети» замовниками»

37 «Розрахунки з різними 23 «Виробництво» дебіторами» 24 «Брак у виробництві»

41 «Пайовий капітал» 28 «Товари» 46 «Неоплачений капітал» 30 «Каса» 48 «Цільове фінансування і 31 «Рахунки в банках»

цільові надходження» 39 «Витрати майбутніх періодів» 50 «Довгострокові позики» 47 «Забезпечення майбутніх

51 «Довгострокові векселі витрат і платежів» видані» 64 «Розрахунки за податками й

52 «Довгострокові зобов’язання платежами» за облігаціями» 68 «Розрахунки за іншими

55 «Інші довгострокові операціями» зобов’язання» 70 «Доходи від реалізації» 80 «Матеріальні витрати»

60 «Короткострокові позики» 84 «Інші операційні витрати» 62 «Короткострокові векселі 85 «Інші затрати»

видані» 90 «Собівартість реалізації»

64 «Розрахунки за податками й 91 «Загальновиробничі витрати» платежами»

68 «Розрахунки за іншими 92 «Адміністративні витрати» операціями» 93 «Витрати на збут»

70 «Доходи від реалізації» 94 «Інші витрати операційної 71 «Інший операційний дохід» діяльності» 74 «Інші доходи» 99 «Надзвичайні витрати» ( Рахунок 63 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004 )

Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами»

Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» призначено для узагальнення інформації про розрахунки підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства, та за фінансовими санкціями, що справляються в дохід бюджету. На цьому рахунку також узагальнюється інформація про інші розрахунки з бюджетом, зокрема за субсидіями, дотаціями та іншими асигнуваннями.

Порядок справляння таких платежів регулюється чинним законодавством.

За кредитом рахунку 64 «Розрахунки за податками й платежами» відображаються нараховані платежі до бюджету, за дебетом — належні до відшкодування з бюджету податки, їх сплата, списання тощо.

Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» має такі субрахунки:

641 «Розрахунки за податками»

642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»

643 «Податкові зобов’язання»

644 «Податковий кредит»

На субрахунку 641 «Розрахунки за податками» ведеться облік податків, які нараховуються та сплачуються відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток, податок на додану вартість інші податки).

На субрахунку 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами» ведеться облік розрахунків за зборами (обов’язковими платежами), які справляються відповідно до чинного законодавства та облік яких не ведеться на рахунку 65 «Розрахунки з страхування».

На субрахунку 643 «Податкові зобов’язання» ведеться облік суми податку на додану вартість, визначену, виходячи із суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи, роботи, послуги, що підлягають відвантаженню (виконанню).

На субрахунку 644 «Податковий кредит» ведеться облік суми податку на додану вартість, на яку підприємство набуло право зменшити податкове зобов’язання.

Аналітичний облік розрахунків за податками й платежами ведеться за їх видами.

Рахунок 64 «Розрахунки за податками й платежами» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 10 «Основні засоби» 11 «Інші необоротні матеріальні активи» 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»

15 «Капітальні інвестиції» 15 «Капітальні інвестиції» 17 «Відстрочені податкові 17 «Відстрочені податкові активи» активи»

31 «Рахунки в банках» 20 «Виробничі запаси» 34 «Короткострокові векселі 21 «Тварини на вирощуванні та

одержані» відгодівлі»

36 «Розрахунки з покупцями та 22 «Малоцінні та замовниками» швидкозношувані предмети»

37 «Розрахунки з різними дебіторами» 23 «Виробництво»

46 «Неоплачений капітал» 48 «Цільове фінансування і 28 «Товари»

цільові надходження» 31 «Рахунки в банках»

50 «Довгострокові позики» 35 «Поточні фінансові інвестиції» 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

51 «Довгострокові векселі 37 «Розрахунки з різними видані» дебіторами»

53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»

54 «Відстрочені податкові 39 «Витрати майбутніх періодів» зобов’язання» 42 «Додатковий капітал» 48 «Цільове фінансування і

55 «Інші довгострокові цільові надходження» зобов’язання» 54 «Відстрочені податкові

60 «Короткострокові позики» зобов’язання» 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями»

62 «Короткострокові векселі 62 «Короткострокові векселі видані» видані»

63 «Розрахунки з 63 «Розрахунки з постачальниками постачальниками та та підрядниками» підрядниками» 64 «Розрахунки за податками й

64 «Розрахунки за податками й платежами» платежами» 65 «Розрахунки за страхуванням» 65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими 67 «Розрахунки з учасниками»

операціями» 68 «Розрахунки за іншими

74 «Інші доходи» операціями» 98 «Податки на прибуток» 70 «Доходи від реалізації» 99 «Надзвичайні витрати» 71 «Іншій операційний дохід» 74 «Інші доходи» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 95 «Фінансові витрати» 97 «Інші витрати» 98 «Податки на прибуток»

( Рахунок 64 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005 )

Рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням»

На рахунку 65 ведеться облік розрахунків за відрахуванням на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, страхуванням майна та за іншими розрахунками за страхуванням.

За кредитом рахунку 65 «Розрахунки за страхуванням» відображаються нараховані зобов’язання за страхуванням, а також одержані від органів страхування кошти, за дебетом — погашення заборгованості та витрачання коштів страхування на підприємстві.

Порядок справляння та використання зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на інші види страхування регулюється чинним законодавством.

Рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» має такі субрахунки:

651 «За розрахунками із загальнообов’язкового державного соціального страхування»

652 «За соціальним страхуванням»

654 «За індивідуальним страхуванням»

655 «За страхуванням майна»

На субрахунку 651 «За розрахунками із загальнообов’язкового державного соціального страхування» ведеться облік розрахунків за єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.

На субрахунку 652 «За соціальним страхуванням» ведеться облік розрахунків з Фондом соціального страхування України за збором на обов’язкове соціальне страхування.

На субрахунку 654 «За індивідуальним страхуванням» ведеться облік розрахунків зі страховими організаціями по індивідуальному страхуванню персоналу підприємства, за їх письмовими дорученнями, у разі добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати страхових внесків за договорами та по обов’язковому страхуванню, що встановлюється законодавством.

На субрахунку 655 «За страхуванням майна» ведеться облік розрахунків за страхуванням майна підприємства та майна працівників підприємства. Такі страхові платежі підлягають перерахуванню страховим організаціям.

Аналітичний облік ведеться за кожним видом зборів і відрахувань, по страхувальниках та окремих договорах страхування.

Рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 15 «Капітальні інвестиції» 31 «Рахунки в банках» 23 «Виробництво» 36 «Розрахунки з покупцями та 24 «Брак у виробництві»

замовниками» 31 «Рахунки в банках»

37 «Розрахунки з різними 39 «Витрати майбутніх періодів» дебіторами» 47 «Забезпечення майбутніх

50 «Довгострокові позики» витрат і платежів» 51 «Довгострокові векселі 64 «Розрахунки за податками й

видані» платежами»

55 «Інші довгострокові 66 «Розрахунки з оплати праці» зобов’язання» 68 «Розрахунки за іншими

62 «Короткострокові векселі операціями» видані» 70 «Доходи від реалізації» 82 «Відрахування на соціальні

64 «Розрахунки за податками й заходи» платежами» 84 «Інші операційні витрати»

60 «Короткострокові позики» 85 «Інші затрати» 66 «Розрахунки з оплати праці» 91 «Загальновиробничі витрати» 68 «Розрахунки за іншими 92 «Адміністративні витрати»

операціями» 93 «Витрати на збут»

74 «Інші доходи» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 97 «Інші витрати» 99 «Надзвичайні витрати»

{ Рахунок 65 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008, N 664 ( z0730-11 ) від 31.05.2011 }

Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам»

На рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» ведеться узагальнення інформації про розрахунки за виплатами працівникам, які належать як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, — з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), за не одержані в установлений строк з каси підприємства суми з виплат працівникам, за іншими поточними виплатами.

Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» має такі субрахунки:

661 «Розрахунки за заробітною платою»

662 «Розрахунки з депонентами»

663 «Розрахунки за іншими виплатами»

За кредитом рахунку 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» відображаються нарахована працівникам підприємства основна та додаткова заробітна плата, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, інші належні до нарахування працівникам виплати, за дебетом — виплата основної та додаткової заробітної плати, премій, допомоги по тимчасовій непрацездатності тощо; вартість одержаних матеріалів, продукції та товарів у рахунок заробітної плати (погашення заборгованості перед працівниками за іншими виплатами); утримання податку з доходів фізичних осіб, відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, платежів за виконавчими документами та інші утримання з виплат працівникам.

Заборгованість підприємства з виплат працівникам у разі одержання підприємством готівки для виплати через касу підприємства та неотримання її працівниками в установлений строк відображається за дебетом субрахунків 661 «Розрахунки за заробітною платою» і 663 «Розрахунки за іншими виплатами» та кредитом субрахунку 662 «Розрахунки з депонентами».

На субрахунку 663 «Розрахунки за іншими виплатами» ведеться облік розрахунків за виплатами, що не належать до фонду оплати праці, зокрема допомога по частковому безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності.

Аналітичний облік розрахунків ведеться за кожним працівником, видами виплат та утримань.

Рахунок 66 «Розрахунки за виплатами працівникам» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 24 «Брак у виробництві» 15 «Капітальні інвестиції» 30 «Каса» 23 «Виробництво» 31 «Рахунки в банках» 24 «Брак у виробництві» 33 «Інші кошти» 30 «Каса» 37 «Розрахунки з різними 31 «Рахунки в банках»

дебіторами» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 39 «Витрати майбутніх періодів» 41 «Пайовий капітал» 47 «Забезпечення майбутніх

46 «Неоплачений капітал» витрат і платежів» 64 «Розрахунки за податками й 48 «Цільове фінансування і

платежами» цільові надходження»

65 «Розрахунки за страхуванням» 65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими 81 «Витрати на оплату праці»

операціями» 85 «Інші затрати»

70 «Доходи від реалізації» 91 «Загальновиробничі витрати» 71 «Інший операційний дохід» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності» 97 «Інші витрати» 99 «Надзвичайні витрати»

{ Рахунок 66 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005, N 664 ( z0730-11 ) від 31.05.2011, N 658 ( z1011-12 ) від 31.05.2012 }

Рахунок 67 «Розрахунки з учасниками»

Рахунок 67 «Розрахунки з учасниками» призначено для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов’язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо).

За кредитом рахунку 67 «Розрахунки з учасниками» відображається збільшення заборгованості підприємства перед засновниками та учасниками товариства, за дебетом — її зменшення (погашення), в тому числі реінвестування доходів тощо.

Рахунок 67 «Розрахунки з учасниками» має такі субрахунки:

671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами»

672 «Розрахунки за іншими виплатами»

Начало формы

На субрахунку 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» обліковують дивіденди, нараховані власникам простих та привілейованих акцій (часток у статутному капіталі) за рахунок прибутку або інших, передбачених установчими документами, джерел.

На субрахунку 672 «Розрахунки за іншими виплатами» підприємства ведуть облік інших виплат, нарахованих засновникам та учасникам за користування майном, зокрема земельним і майновим паєм, а також виплат у зв’язку з одержанням належної вибулому учаснику (засновнику) частини активів підприємства.

Аналітичний облік ведеться за кожним засновником та учасником та за видами виплат.

Рахунок 67 «Розрахунки з учасниками» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 40 «Статутний капітал» 31 «Рахунки в банках» 41 «Пайовий капітал» 43 «Резервний капітал»

37 «Розрахунки з різними 44 «Нерозподілені прибутки дебіторами» (непокриті збитки)»

40 «Статутний капітал» 41 «Пайовий капітал» 46 «Неоплачений капітал» 64 «Розрахунки за податками й

платежами»

70 «Доходи від реалізації» 71 «Інший операційний дохід» 73 «Інші фінансові доходи» 74 «Інші доходи» { Рахунок 67 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009 }

Рахунок 68 «Розрахунки за іншими операціями»

На рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями» ведеться облік розрахунків за операціями, що не можуть бути відображені на рахунках 63-67.

Рахунок 68 «Розрахунки за іншими операціями» має такі субрахунки:

680 «Розрахунки, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу»

681 «Розрахунки за авансами одержаними»

682 «Внутрішні розрахунки»

683 «Внутрішньогосподарські розрахунки»

684 «Розрахунки за нарахованими відсотками»

685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

На субрахунку 680 «Розрахунки, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу» ведеться облік визнаних відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» ( z1054-03 ) зобов’язань, прямо пов’язаних з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу.

На субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними» ведеться облік одержаних авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи.

На субрахунку 682 «Внутрішні розрахунки» ведеться облік всіх видів поточних розрахунків з дочірніми і асоційованими підприємствами.

На субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки» ведеться облік внутрішньогосподарських розрахунків з виробничими одиницями і господарствами, виділеними на окремий баланс, за взаємним відпуском матеріальних цінностей; реалізацією продукції, робіт, послуг; передачею витрат загальноуправлінської діяльності; виплатою заробітної плати працівникам цих господарств; за іншими видами розрахунків. Передача активів (основних засобів, готової продукції, товарів тощо) від одного підрозділу (філії) іншому, виділеному на окремий баланс, відображається за кредитом рахунків обліку відповідних активів і дебетом субрахунку 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки», а їх одержання — зворотною кореспонденцією цих рахунків.

На субрахунку 684 «Розрахунки за нарахованими відсотками» ведеться облік нарахованих відсотків за:

використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит;

використання майна, отриманого в користування (орендні, лізингові операції тощо);

іншими операціями.

На субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» ведеться облік операцій, які не передбачені для обліку на інших субрахунках рахунку 68 «Розрахунки за іншими операціями», а саме: з різними організаціями за операціями некомерційного характеру (учбовими та науково-дослідними закладами тощо); за іншими операціями.

Аналітичний облік розрахунків з іншими кредиторами ведеться окремо за підприємствами, організаціями, установами та фізичними особами, з якими здійснюються розрахунки.

Рахунок 68 «Розрахунки за іншими операціями» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 10 «Основні засоби» 11 «Інші необоротні матеріальні активи»

14 «Довгострокові фінансові інвестиції» 14 «Довгострокові фінансові

19 «Негативний гудвіл інвестиції» 30 «Каса» 15 «Капітальні інвестиції» 19 «Гудвіл»

31 «Рахунки в банках» 20 «Виробничі запаси» 33 «Інші кошти» 21 «Тварини на вирощуванні та 34 «Короткострокові векселі відгодівлі»

одержані» 22 «Малоцінні та

36 «Розрахунки з покупцями та швидкозношувані предмети» замовниками» 23 «Виробництво»

37 «Розрахунки з різними 24 «Брак у виробництві» дебіторами» 28 «Товари»

41 «Пайовий капітал» 30 «Каса» 46 «Неоплачений капітал» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти»

47 «Забезпечення майбутніх 35 «Поточні фінансові інвестиції» витрат і платежів» 37 «Розрахунки з різними

48 «Цільове фінансування і дебіторами» цільові надходження» 39 «Витрати майбутніх періодів» 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» 47 «Забезпечення майбутніх

50 «Довгострокові позики» витрат і платежів» 51 «Довгострокові векселі 50 «Довгострокові позики»

видані» 60 «Короткострокові позики»

52 «Довгострокові зобов’язання 63 «Розрахунки з постачальниками за облігаціями» та підрядниками»

55 «Інші довгострокові 64 «Розрахунки за податками й зобов’язання» платежами»

60 «Короткострокові позики» 65 «Розрахунки за страхуванням» 62 «Короткострокові векселі 66 «Розрахунки з оплати праці»

видані» 70 «Доходи від реалізації»

80 «Матеріальні витрати»

63 «Розрахунки з 84 «Інші операційні витрати» постачальниками та 85 «Інші затрати » підрядниками» 91 «Загальновиробничі витрати»

64 «Розрахунки за податками й 92 «Адміністративні витрати» платежами» 93 «Витрати на збут»

65 «Розрахунки за страхуванням» 94 «Інші витрати операційної 70 «Доходи від реалізації» діяльності» 71 «Інший операційний дохід» 95 «Фінансові витрати» 97 «Інші витрати»

73 «Інші фінансові доходи» 99 «Надзвичайні витрати» 74 «Інші доходи» { Рахунок 68 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008, N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008, N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009 }

Рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів»

Рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів» призначено для узагальнення інформації щодо одержаних доходів у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах.

До доходів майбутніх періодів відносяться, зокрема, доходи у вигляді одержаних авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв’язку тощо.

За кредитом рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів» відображається сума одержаних доходів майбутніх періодів, за дебетом — їх списання на відповідні рахунки обліку доходів та включення до складу доходів звітного періоду.

Аналітичний облік доходів майбутніх періодів ведеться за їх видами, датами їх утворення і визнання доходами звітного періоду.

Рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 16 Позицію виключено 31 «Рахунки в банках» 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи»

70 «Доходи від реалізації» 30 «Каса» 74 «Інші доходи» 31 «Рахунки в банках» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 48 «Цільове фінансування і цільові надходження»

( Рахунок 69 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006 }

Клас 7. Доходи і результати діяльності

Рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. Склад доходів та порядок їх визнання визначаються відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

На рахунках цього класу, крім рахунку 76 «Страхові платежі», протягом звітного року за кредитом відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів (обов’язкових платежів), що включені до ціни продажу, за дебетом — щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів (обов’язкових платежів), щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 «Фінансові результати».

На рахунку 76 «Страхові платежі» узагальнюється інформація про надходження страхових платежів та їх повернення страхувальникам, із щомісячним віднесенням всієї різниці на субрахунок 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Рахунок 70 «Доходи від реалізації»

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» призначено для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг, доходів від страхової діяльності, про доходи від грального бізнесу, від проведення лотерей, а також про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу.

Підприємства, які здійснюють виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, ведуть окремий облік доходів на окремих субрахунках за кожним видом діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» має такі субрахунки:

701 «Дохід від реалізації готової продукції»

702 «Дохід від реалізації товарів»

703 «Дохід від реалізації робіт і послуг»

704 «Вирахування з доходу»

705 «Перестрахування»

За кредитом субрахунків 701-703 відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших, передбачених законодавством); результат операцій перестрахування (у кореспонденції з субрахунком 705 «Перестрахування»); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях); та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції» узагальнюється інформація про доходи від реалізації готової продукції.

На субрахунку 702 «Дохід від реалізації товарів» підприємства торгівлі та інші організації узагальнюють інформацію про доходи від реалізації товарів.

На субрахунку 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» підприємства і організації, що виконують роботи і надають послуги, узагальнюють інформацію про доходи від реалізації робіт і послуг, про результати зміни резервів незароблених премій.

Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або іншими напрямками, визначеними підприємством.

На субрахунку 704 «Вирахування з доходу» за дебетом відображаються суми надходжень за договорами комісії, агентськими та іншими аналогічними договорами на користь комітентів, принципалів; сума наданих після дати реалізації знижок покупцям, вартість повернених покупцем продукції та товарів та інші суми, що підлягають вирахуванню з доходу. За кредитом субрахунку 704 відображається списання дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 705 «Перестрахування» підприємства, які є страховиками відповідно до Закону України «Про страхування» ( 85/96-ВР ), узагальнюють інформацію про частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами перестрахування. За дебетом субрахунку 705 відображаються суми часток страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що належать перестраховикам за договорами перестрахування, за кредитом — частки страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), що повертаються перестраховиками у разі дострокового припинення договору перестрахування. Щомісяця сальдо субрахунку 705 списується (закривається) у кореспонденції із субрахунком 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Рахунок 70 «Доходи від реалізації» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 36 «Розрахунки з покупцями та

замовниками»

49 «Страхові резерви» 16 Позицію виключено 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 18 «Довгострокова дебіторська

64 «Розрахунки за податками й заборгованість та інші платежами» необоротні активи»

65 «Розрахунки за страхуванням» 30 «Каса»

68 «Розрахунки за іншими 31 «Рахунки в банках» операціями» 33 «Інші кошти» 34 «Короткострокові векселі

70 «Доходи від реалізації» одержані» 76 «Страхові платежі» 79 «Фінансові результати» 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 49 «Страхові резерви» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 66 «Розрахунки з оплати праці» 67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 69 «Доходи майбутніх періодів» 70 «Доходи від реалізації» 76 «Страхові платежі» 79 «Фінансові результати»

{ Рахунок 70 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 717 ( z1396-05 ) від 20.10.2005, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008, N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009, N 1204 ( z1181-11 ) від 26.09.2011 }

Рахунок 71 «Інший операційний дохід»

На рахунку 71 «Інший операційний дохід» ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

До інших операційних доходів відносяться: доходи від реалізації іноземної валюти; доходи від реалізації інших оборотних активів (крім фінансових інвестицій); доходи від операційної оренди активів; доходи від операційної курсової різниці за операціями в іноземній валюті; суми штрафів, пені, неустойок та інших санкцій за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, господарського суду про їх стягнення; доходи від списання кредиторської заборгованості, щодо якої минув строк позовної давності; відшкодування раніше списаних активів (надходження боргів, списаних як безнадійні); суми одержаних безоплатно оборотних активів та субсидій; інші доходи від операційної діяльності.

За кредитом рахунку 71 «Інший операційний дохід» відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — суми непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору та інших зборів (обов’язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 71 «Інший операційний дохід» має такі субрахунки:

710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю»

711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти»

712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів»

713 «Дохід від операційної оренди активів»

714 «Дохід від операційної курсової різниці»

715 «Одержані штрафи, пені, неустойки»

716 «Відшкодування раніше списаних активів»

717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості»

718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів»

719 «Інші доходи від операційної діяльності»

На субрахунку 710 «Дохід від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю» узагальнюється інформація про доходи від первісного визнання та зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю, зокрема дохід від первісного визнання сільськогосподарської продукції і біологічних активів, та від зміни справедливої вартості біологічних активів, який визначено відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» ( z1456-05 ).

На субрахунку 711 «Дохід від купівлі-продажу іноземної валюти» узагальнюється інформація про доходи від купівлі-продажу іноземної валюти, зокрема додатна різниця між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю.

На субрахунку 712 «Дохід від реалізації інших оборотних активів» узагальнюється інформація про доходи від реалізації оборотних активів (виробничих запасів, малоцінних та швидкозношуваних предметів тощо), а також необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу.

На субрахунку 713 «Дохід від операційної оренди активів» узагальнюється інформація про доходи від оренди (крім фінансової) майна, якщо ця діяльність не є предметом (метою) створення підприємства.

На субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці» узагальнюється інформація про доходи від курсових різниць за активами й зобов’язаннями підприємства — пов’язаними з операційною діяльністю підприємства.

На субрахунку 715 «Одержані штрафи, пені, неустойки» узагальнюється інформація про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків.

На субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» узагальнюється інформація про суми відшкодування підприємству вартості раніше списаних оборотних активів.

На субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості» узагальнюється інформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності.

На субрахунку 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів» узагальнюється інформація про доходи від безоплатно одержаних оборотних активів (окрім фінансових інвестицій) і доходи від цільового фінансування, пов’язаного з операційною діяльністю.

На субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності» узагальнюється інформація про інші доходи від операційної діяльності, які не знайшли свого відображення на інших субрахунках рахунку 71 «Інший операційний дохід», зокрема про доходи від операцій з тарою, від інвентаризації від діяльності житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та культурного призначення підприємства тощо. Підприємства, які є страховиками відповідно до Закону України «Про страхування» ( 85/96-ВР ), на цьому субрахунку узагальнюють інформацію про інші доходи від страхової діяльності, зокрема комісійні винагороди за перестрахування, частки від страхових сум та страхових відшкодувань, належні до сплати перестраховиками, повернуті суми із централізованих страхових резервних фондів, повернуті суми страхових резервів, інших, ніж резерв незароблених премій.

Рахунок 71 «Інший операційний дохід» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 64 «Розрахунки за податками й 16 «Довгострокові біологічні

платежами» активи»

79 «Фінансові результати» 20 «Виробничі запаси» 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» 23 «Виробництво» 25 «Напівфабрикати» 26 «Готова продукція» 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» 28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 34 «Короткострокові векселі одержані» 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 38 «Резерв сумнівних боргів» 47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів» 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» 49 «Страхові резерви» 50 «Довгострокові позики» 60 «Короткострокові позики» 61 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями» 62 «Короткострокові векселі видані» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 66 «Розрахунки з оплати праці» 67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими операціями»

{ Рахунок 71 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008, N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009, N 1591 ( z1556-11 ) від 09.12.2011 }

Рахунок 72 «Дохід від участі в капіталі»

Рахунок 72 «Дохід від участі в капіталі» призначено для узагальнення інформації про доходи від інвестицій, які здійснені в асоційовані, дочірні або спільні підприємства та облік яких ведеться за методом участі в капіталі.

Рахунок 72 «Дохід від участі в капіталі» має такі субрахунки:

721 «Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства»

722 «Дохід від спільної діяльності»

723 «Дохід від інвестицій в дочірні підприємства»

За кредитом рахунку відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 721 «Дохід від інвестицій в асоційовані підприємства» узагальнюється інформація про доходи, пов’язані зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування внаслідок одержання асоційованими підприємствами прибутків.

На субрахунку 722 «Дохід від спільної діяльності» узагальнюється інформація про доходи, пов’язані зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування внаслідок одержання спільними підприємствами прибутків.

На субрахунку 723 «Дохід від інвестицій в дочірні підприємства» узагальнюється інформація про доходи, пов’язані зі збільшенням частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування внаслідок одержання дочірніми підприємствами прибутків.

Аналітичний облік доходів від участі в капіталі ведеться за кожним об’єктом інвестування та іншими ознаками, визначеними підприємством.

Рахунок 72 «Дохід від участі в капіталі» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 79 «Фінансові результати» 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»

( Рахунок 72 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002 )

Рахунок 73 «Інші фінансові доходи»

Рахунок 73 «Інші фінансові доходи» призначено для обліку доходів, які виникають у ході фінансової діяльності підприємства, зокрема дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансової діяльності, які не обліковуються на рахунку 72 «Дохід від участі в капіталі».

Рахунок 73 «Інші фінансові доходи» має такі субрахунки:

731 «Дивіденди одержані»

732 «Відсотки одержані»

733 «Інші доходи від фінансових операцій»

За кредитом рахунку відображається визнана сума доходу, за дебетом — списання кредитового обороту на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 731 «Дивіденди одержані» узагальнюється інформація про належні дивіденди від інших підприємств, що не є асоційованими, дочірніми та спільними.

На субрахунку 732 «Відсотки одержані» узагальнюється інформація про відсотки за облігаціями чи іншими цінними паперами, за якими не ведеться облік на субрахунку 731 «Дивіденди одержані», зокрема винагороди за здані в фінансову оренду необоротні активи тощо.

На субрахунку 733 «Інші доходи від фінансових операцій» узагальнюється інформація про інші доходи від фінансової діяльності, що не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 73 «Інші фінансові доходи», зокрема про доходи від амортизації премії за випущеними облігаціями.

Аналітичний облік фінансових доходів ведеться за об’єктами інвестування.

Рахунок 73 «Інші фінансові доходи» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 79 «Фінансові результати» 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» 16 Позицію виключено 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 34 «Короткострокові векселі одержані» 35 «Поточні фінансові інвестиції» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 50 «Довгострокові позики» 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» 60 «Короткострокові позики» 67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими операціями»

( Рахунок 73 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006 }

Рахунок 74 «Інші доходи»

Рахунок 74 «Інші доходи» призначено для обліку доходів, які виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства.

За кредитом рахунку 74 «Інші доходи» відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — належна сума непрямих податків (податку на додану вартість, акцизного збору та інших зборів (обов’язкових платежів)) та списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 74 «Інші доходи» має такі субрахунки:

741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій»

742 «Дохід від відновлення корисності активів»

744 «Дохід від неопераційної курсової різниці»

745 «Дохід від безоплатно одержаних активів»

746 «Інші доходи від звичайної діяльності»

На субрахунку 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій» узагальнюється інформація про доходи від реалізації фінансових інвестицій.

На субрахунку 742 «Дохід від відновлення корисності активів» узагальнюється інформація про визнані відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 «Зменшення корисності активів» доходи від відновлення корисності активів» ( z0035-05 ).

На субрахунку 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці» узагальнюється інформація про курсові різниці за активами та зобов’язаннями в іноземній валюті, які пов’язані з фінансовою та інвестиційною діяльністю підприємства.

На субрахунку 745 «Дохід від безоплатно одержаних активів» узагальнюється інформація про доходи від безоплатно одержаних необоротних активів, фінансових інвестицій та цільового фінансування капітальних інвестицій. Дохід від цільового фінансування капітальних інвестицій та безоплатно одержаних необоротних активів, що підлягають амортизації, визначається у сумі, пропорційній сумі амортизації відповідних активів одночасно з її нарахуванням. Дохід від безоплатно одержаних земельних ділянок і фінансових інвестицій визнається при їх вибутті.

На субрахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» узагальнюється інформація про інші доходи від звичайної діяльності, які не відображені на інших субрахунках рахунку 74 «Інші доходи», зокрема від списання кредиторської заборгованості, що не виникла в ході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності, від перевищення вартості частки покупця у справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів, зобов’язань і непередбачених зобов’язань об’єкта придбання над сукупністю витрат на об’єднання підприємств та/або видів їх господарської діяльності сума дооцінки об’єктів необоротних активів у випадках, передбачених положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Рахунок 74 «Інші доходи» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 64 «Розрахунки за податками й 10 «Основні засоби»

платежами» 11 «Інші необоротні матеріальні 79 «Фінансові результати» активи» 12 «Нематеріальні активи» 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» 15 «Капітальні інвестиції» 16 «Довгострокова дебіторська заборгованість» 17 «Відстрочені податкові активи» 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи»

20 «Виробничі запаси» 21 «Тварини на вирощуванні та відгодівлі» 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» 28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 34 «Короткострокові векселі одержані» 35 «Поточні фінансові інвестиції» 37 «Розрахунки з різними дебіторами» 42 «Додатковий капітал» 46 «Неоплачений капітал» 48 «Цільове фінансування і цільові надходження» 50 «Довгострокові позики» 51 «Довгострокові векселі видані» 52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями» 53 «Довгострокові зобов’язання з оренди» 55 «Інші довгострокові зобов’язання» 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 64 «Розрахунки за податками й платежами» 65 «Розрахунки за страхуванням» 67 «Розрахунки з учасниками» 68 «Розрахунки за іншими операціями» 69 «Доходи майбутніх періодів»

{ Рахунок 74 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008, N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008, N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009 }

Рахунок 75 «Надзвичайні доходи»

Рахунок 75 «Надзвичайні доходи» застосовується для відображення доходів, які виникли внаслідок надзвичайних подій.

Рахунок 75 «Надзвичайні доходи» має такі субрахунки:

751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій»

752 «Інші надзвичайні доходи»

За кредитом рахунку відображається визнана сума відшкодування, зокрема від страхових організацій, втрат від надзвичайних подій, за дебетом — списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 751 «Відшкодування збитків від надзвичайних подій» відображається сума відшкодування втрат від надзвичайних подій, включаючи відшкодування витрат на попередження втрат від надзвичайних подій.

На субрахунку 752 «Інші надзвичайні доходи» відображається дохід від інших подій чи операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій.

Рахунок 75 «Надзвичайні доходи» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 79 «Фінансові результати» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 37 «Розрахунки з іншими дебіторами» 50 «Довгострокові позики» 60 «Короткострокові позики»

Рахунок 76 «Страхові платежі»

Рахунок 76 «Страхові платежі» призначено для обліку страховиками надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами страхування.

За кредитом рахунку 76 «Страхові платежі» відображається збільшення у страховика страхових платежів, за дебетом — повернення страхувальнику страхових платежів у разі дострокового припинення дії договору страхування.

Щомісяця рахунок 76 закривається кореспонденцією з субрахунком 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

Рахунок 76 «Страхові платежі» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 30 «Каса» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 31 «Рахунки в банках» 36 «Розрахунки з покупцями та 36 «Розрахунки з покупцями та

замовниками» замовниками»

70 «Доходи від реалізації» 70 «Доходи від реалізації» ( Рахунок 76 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002 )

Рахунок 79 «Фінансові результати»

Рахунок 79 «Фінансові результати» призначено для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

За кредитом рахунку 79 «Фінансові результати» відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, також належна сума нарахованого податку на прибуток.

Сальдо рахунку при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».

Рахунок 79 «Фінансові результати» має такі субрахунки:

791 «Результат операційної діяльності»

792 «Результат фінансових операцій»

793 «Результат іншої звичайної діяльності»

794 «Результат надзвичайних подій»

На субрахунку 791 «Результат операційної діяльності» визначається прибуток (збиток) від операційної діяльності підприємства. За кредитом субрахунку відображається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг та від іншої операційної діяльності (рахунки 70 «Доходи від реалізації», 71 «Іншій операційний дохід»), за дебетом — сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат (90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»).

На субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій підприємства. За кредитом субрахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі та інших фінансових доходів, за дебетом — списання фінансових витрат з рахунків 95 «Фінансові витрати» та 96 «Втрати від участі в капіталі».

На субрахунку 793 «Результат від іншої звичайної діяльності» визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. За кредитом рахунку відображається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної та іншої звичайної діяльності підприємства, за дебетом — списання витрат з рахунку 97 «Інші витрати».

На субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. За кредитом субрахунку відображається списання доходів, одержаних від надзвичайних подій, за дебетом — списання витрат від надзвичайних подій, що обліковуються на рахунку 99 «Надзвичайні витрати».

Підприємства, які для узагальнення інформації про витрати застосовують тільки рахунки класу 8 «Витрати за елементами», субрахунки рахунку 79 дебетують у кореспонденції з кредитом рахунків 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 27 «Продукція сільськогосподарського виробництва» і з кредитом рахунків класу 8 «Витрати за елементами» у порядку закриття цих рахунків.

Рахунок 79 «Фінансові результати» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 23 «Виробництво» 44 «Нерозподілені прибутки 26 «Готова продукція» (непокриті збитки)» 44 «Нерозподілені прибутки

(непокриті збитки)» 70 «Доходи від реалізації» 71 «Іншій операційний дохід»

70 «Доходи від реалізації» 72 «Дохід від участі в 80 «Матеріальні витрати» капіталі» 81 «Витрати на оплату праці» 73 «Інші фінансові доходи» 82 «Відрахування на соціальні 74 «Інші доходи»

заходи» 75 «Надзвичайні доходи»

83 «Амортизація» 98 «Податки на прибуток» 84 «Інші операційні витрати» 85 «Інші затрати » 90 «Собівартість реалізації» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної

діяльності»

95 «Фінансові витрати» 96 «Втрати від участі в

капіталі»

97 «Інші витрати» 98 «Податки на прибуток» 99 «Надзвичайні витрати» ( Рахунок 79 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002 )

Клас 8. Витрати за елементами

Рахунки цього класу призначені для узагальнення інформації про витрати підприємства протягом звітного періоду.

Витрати відображаються на рахунках бухгалтерського обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена в момент вибуття активу або збільшення зобов’язання, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (крім зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).

Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

На рахунках цього класу, крім рахунку 85 «Інші затрати», ведеться облік витрат операційної діяльності за такими елементами витрат: матеріальні витрати, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація та інші операційні витрати. Рахунок 85 застосовується для узагальнення інформації про витрати, пов’язані з інвестиційною та фінансовою діяльністю, а також про витрати, пов’язані із запобіганням надзвичайним подіям та ліквідацією їх наслідків.

Суб’єкти малого підприємництва, а також інші організації, діяльність яких не спрямована на ведення комерційної діяльності, для обліку витрат можуть використовувати тільки рахунки класу 8 із списанням до дебету рахунку 23 «Виробництво» щомісячно сум в частині прямих і виробничих накладних витрат (загальновиробничих витрат) та до дебету рахунку 79 «Фінансові результати» в кінці року або щомісяця сум в частині адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат.

Інші підприємства рахунки цього класу можуть використовувати для узагальнення інформації про витрати за елементами з щомісячним списанням сальдо рахунків у кореспонденції з рахунком 23 «Виробництво» і рахунками класу 9 «Витрати діяльності».

Рахунок 85 ведеться тільки тими підприємствами й організаціями, які не застосовують рахунки класу 9 «Витрати діяльності», та сальдо на ньому закривається в кінці року або щомісяця в кореспонденції з дебетом рахунку 79 «Фінансові результати».

Рахунок 80 «Матеріальні витрати»

Рахунок 80 «Матеріальні витрати» призначено для узагальнення інформації про матеріальні витрати за звітний період.

За дебетом рахунку 80 «Матеріальні витрати» відображаються суми визнаних матеріальних витрат, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» прямих матеріальних витрат, що включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — матеріальних витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Рахунок 80 «Матеріальні витрати» має такі субрахунки:

801 «Витрати сировини й матеріалів»

802 «Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів»

803 «Витрати палива й енергії»

804 «Витрати тари й тарних матеріалів»

805 «Витрати будівельних матеріалів»

806 «Витрати запасних частин «

807 «Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення «

808 «Витрати товарів «

809 «Інші матеріальні витрати «

На субрахунку 801 «Витрати сировини й матеріалів» узагальнюється інформація про витрати сировини й матеріалів, які використані як основні й допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства.

На субрахунку 802 «Витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів» узагальнюється інформація про витрати купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів в операційній діяльності підприємства.

На субрахунку 803 «Витрати палива й енергії» узагальнюється інформація про витрати придбаних палива й енергії всіх видів, які використані на технологічні та інші операційні цілі, в тому числі на вироблення з палива тепло-та електроенергії, що спожиті в операційної діяльності.

На субрахунку 804 «Витрати тари й тарних матеріалів» узагальнюється інформація про витрати тари й тарних матеріалів, що використані в операційній діяльності.

На субрахунку 805 «Витрати будівельних матеріалів» узагальнюється інформація про витрати будівельних матеріалів, які використані як основні та допоміжні матеріали в операційній діяльності підприємства.

На субрахунку 806 «Витрати запасних частин» узагальнюється інформація про витрати запасних частин, які використані для ремонту основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та малоцінних та швидкозношуваних предметів підприємства.

Начало формы

На субрахунку 807 «Витрати матеріалів сільськогосподарського призначення» узагальнюється інформація про витрати матеріалів сільськогосподарського призначення, які використані в операційній діяльності підприємства.

На субрахунку 808 «Витрати товарів» ведеться облік витрат товарів, використаних для виробничо-господарських потреб, тобто без продажу іншим особам.

На субрахунку 809 «Інші матеріальні витрати» відображається вартість виконаних для підприємства робіт і послуг виробничого та невиробничого характеру (здійснення окремих операцій з виробництва продукції, обробки сировини й матеріалів; проведення іспитів з випробування сировини й матеріалів, які використовуються у виробництві; транспортні послуги, які є складовою технологічного процесу виробництва, тощо).

Рахунок 80 «Матеріальні витрати» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 20 «Виробничі запаси» 23 «Виробництво» 21 «Тварини на вирощуванні та 79 «Фінансові результати»

відгодівлі» 91 «Загальновиробничі витрати»

22 «Малоцінні та 92 «Адміністративні витрати» швидкозношувані предмети» 93 «Витрати на збут»

23 «Виробництво» 94 «Інші витрати операційної 24 «Брак у виробництві» діяльності» 25 «Напівфабрикати» 26 «Готова продукція» 27 «Продукція

сільськогосподарського

виробництва»

28 «Товари» 37 «Розрахунки з різними

дебіторами»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

68 «Розрахунки за іншими операціями»

Рахунок 81 «Витрати на оплату праці»

Рахунок 81 «Витрати на оплату праці» призначено для узагальнення інформації про витрати на оплату праці за звітний період.

За дебетом рахунку 81 «Витрати на оплату праці» відображається сума визнаних витрат на оплату праці, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» витрат, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — витрат, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Рахунок 81 «Витрати на оплату праці» має такі субрахунки:

811 «Виплати за окладами й тарифами»

812 «Премії та заохочення»

813 «Компенсаційні виплати»

814 «Оплата відпусток»

815 «Оплата іншого невідпрацьованого часу»

816 «Інші витрати на оплату праці»

На субрахунку 811 «Виплати за окладами й тарифами» узагальнюється інформація про витрати на виплату основної заробітної плати персоналу відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві.

На субрахунку 812 «Премії та заохочення» узагальнюється інформація про витрати на виплату додаткової заробітної плати (премії, заохочення тощо) персоналу відповідно до системи оплати праці, прийнятої на підприємстві.

На субрахунку 813 «Компенсаційні виплати» узагальнюється інформація про витрати на гарантійні та компенсаційні виплати персоналу, пов’язані з індексацією заробітної плати тощо, в порядку і розмірах, передбачених законодавством.

На субрахунку 814 «Оплата відпусток» узагальнюється інформація про витрати на оплату щорічних відпусток персоналу підприємства або щомісячні відрахування на створення забезпечення майбутніх виплат відпусток.

На субрахунку 815 «Оплата іншого невідпрацьованого часу» узагальнюється інформація про витрати на виплати персоналу підприємства за невідпрацьований час, що передбачені законодавством.

На субрахунку 816 «Інші витрати на оплату праці» узагальнюється інформація про інші витрати на оплату праці, які визнаються елементами витрат на оплату праці.

Рахунок 81 «Витрати на оплату праці» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 47 «Забезпечення наступних 23 «Виробництво»

витрат і платежів» 79 «Фінансові результати»

66 «Розрахунки з оплати праці» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності»

Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи»

Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи» призначено для узагальнення інформації про витрати та відрахування на соціальні заходи.

За дебетом рахунку 82 «Відрахування на соціальні заходи» відображається належна сума відрахувань на соціальні заходи, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» суми відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — суми відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи» має такі субрахунки:

821 «Відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»

824 «Відрахування на індивідуальне страхування»

На субрахунку 821 «Відрахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» ведеться облік розрахунків за єдиним внеском на загальнообов’язкове державне соціальне страхування тощо.

На субрахунку 824 «Відрахування на індивідуальне страхування» ведеться облік відрахувань на індивідуальне страхування працівників за рахунок підприємства.

Рахунок 82 «Відрахування на соціальні заходи» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 47 «Забезпечення наступних 23 «Виробництво»

витрат і платежів» 79 «Фінансові результати»

65 «Розрахунки за 91 «Загальновиробничі витрати» страхуванням» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності»

Рахунок 83 «Амортизація»

Рахунок 83 «Амортизація» призначено для узагальнення інформації про суму нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів.

За дебетом рахунку 83 «Амортизація» відображається сума нарахованих амортизаційних відрахувань, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» суми амортизаційних відрахувань, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — суми амортизаційних відрахувань, що відносяться до виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9).

Рахунок 83 «Амортизація» має такі субрахунки:

831 «Амортизація основних засобів»

832 «Амортизація інших необоротних матеріальних активів»

833 «Амортизація нематеріальних активів»

На субрахунку 831 «Амортизація основних засобів» узагальнюється інформація про нарахування амортизації основних засобів.

На субрахунку 832 «Амортизація інших необоротних матеріальних активів» узагальнюється інформація про нарахування амортизації інших необоротних матеріальних активів.

На субрахунку 833 «Амортизація нематеріальних активів» узагальнюється інформація про нарахування амортизації нематеріальних активів.

Рахунок 83 «Амортизація» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 13 «Знос необоротних активів» 23 «Виробництво» 79 «Фінансові результати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності»

Рахунок 84 «Інші операційні витрати»

Рахунок 84 «Інші операційні витрати» призначено для обліку операційних витрат, що не відображаються на інших рахунках класу 8. Ці витрати є витратами звітного періоду, якщо не входять до складу виробничої собівартості продукції, робіт, послуг. Зокрема, до інших операційних витрат включається вартість робіт, послуг сторонніх підприємств, сума податків, зборів (обов’язкових платежів), крім податків на прибуток, втрати від курсових різниць, знецінення запасів, псування цінностей, списання та уцінки активів, сума фінансових санкцій тощо.

Підприємства, які для узагальнення інформації про витрати застосовують тільки рахунки класу 8 «Витрати за елементами», на цьому рахунку також відображають собівартість реалізованих оборотних активів (окрім готової продукції і фінансових інвестицій).

За дебетом рахунку 84 «Інші операційні витрати» відображається сума визнаних витрат, за кредитом — списання на рахунок 23 «Виробництво» витрат, які прямо включаються до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), до затрат допоміжних (підсобних) виробництв, на рахунки класу 9 — виробничих накладних витрат, адміністративних і збутових витрат, або на рахунок 79 «Фінансові результати», якщо підприємство не застосовує рахунки класу 9.

Рахунок 84 «Інші операційні витрати» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 23 «Виробництво» 79 «Фінансові результати» 91 «Загальновиробничі витрати» 92 «Адміністративні витрати» 93 «Витрати на збут» 94 «Інші витрати операційної діяльності»

20 «Виробничі запаси» 21 «Тварини на вирощуванні та

відгодівлі»

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

23 «Виробництво» 24 «Брак у виробництві» 25 «Напівфабрикати» 26 «Готова продукція» 27 «Продукція

сільськогосподарського

виробництва»

28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 34 «Короткострокові векселі

одержані»

36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

37 «Розрахунки з різними дебіторами»

38 «Резерв сумнівних боргів» 39 «Витрати майбутніх періодів» 47 «Забезпечення майбутніх

витрат і платежів»

50 «Довгострокові позики» 51 «Довгострокові векселі

видані»

60 «Короткострокові позики» 62 «Короткострокові векселі

видані»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

65 «Розрахунки за страхуванням» 68 «Розрахунки за іншими

операціями»

( Рахунок 84 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002 )

Рахунок 85 «Інші затрати»

Рахунок 85 «Інші затрати» призначено для обліку витрат на інвестиційну та фінансову діяльність підприємства, а також витрат від надзвичайних подій. На цьому рахунку також узагальнюється інформація про суму податків на прибуток.

Такі витрати періоду та не можуть збільшувати вартість активів підприємства.

За дебетом рахунку 85 «Інші затрати» відображається сума визнаних витрат, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 85 «Інші затрати» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 10 «Основні засоби» 79 «Фінансові результати» 11 «Інші необоротні

матеріальні активи»

12 «Нематеріальні активи» 14 «Довгострокові фінансові

інвестиції»

15 «Капітальні інвестиції» 16 «Довгострокова дебіторська

заборгованість»

17 «Відстрочені податкові активи» 18 «Інші необоротні активи» 20 «Виробничі запаси» 21 «Тварини на вирощуванні та

відгодівлі»

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

23 «Виробництво» 24 «Брак у виробництві» 25 «Напівфабрикати» 26 «Готова продукція» 27 «Продукція

сільськогосподарського

виробництва»

28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 34 «Короткострокові векселі

одержані»

35 «Поточні фінансові інвестиції» 36 «Розрахунки з покупцями та

замовниками»

37 «Розрахунки з різними дебіторами»

39 «Витрати майбутніх періодів» 50 «Довгострокові позики» 54 «Відстрочені податкові

зобов’язання»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими

операціями»

( Рахунок 85 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004 )

Клас 9. Витрати діяльності

Рахунки класу «Витрати діяльності» застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом — списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 90 «Собівартість реалізації»

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» призначено для узагальнення інформації про собівартість реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За дебетом рахунку 90 «Собівартість реалізації» відображається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), страхові виплати відповідно до договорів страхування, за кредитом — списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 «Фінансові результати». За дебетом цього рахунку підприємства, які здійснюють діяльність з випуску та проведення лотерей на території України, відображають створення (формування) забезпечення призового фонду (резерву виплат) і резерву, що покриває суму джек-поту, не забезпечену сплатою участі у лотереї.

Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду — 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» має такі субрахунки:

901 «Собівартість реалізованої готової продукції»

902 «Собівартість реалізованих товарів»

903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг»

904 «Страхові виплати»

На субрахунку 901 «Собівартість реалізованої готової продукції» ведеться облік виробничої собівартості реалізованої готової продукції.

На субрахунку 902 «Собівартість реалізованих товарів» відображається собівартість реалізованих товарів, яка визначається Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

На субрахунку 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг.

На субрахунку 904 «Страхові виплати» підприємства, які є страховиками відповідно до Закону України «Про страхування» ( 85/96-ВР ), узагальнюють інформацію про страхові суми і страхові відшкодування за умовами договору страхування (перестрахування) при настанні страхового випадку.

Рахунок 90 «Собівартість реалізації» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 21 «Тварини на вирощуванні та 79 «Фінансові результати»

відгодівлі»

23 «Виробництво» 26 «Готова продукція» 27 «Продукція

сільськогосподарського

виробництва»

28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

47 «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

91 «Загальновиробничі витрати» ( Рахунок 90 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004 )

Рахунок 91 «Загальновиробничі витрати»

На рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» ведеться облік виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління цехами, дільницями, відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного й допоміжного виробництва, а також витрати на утримання та експлуатацію машин і устаткування. Цей рахунок не застосовується підприємствами торгівлі.

За дебетом рахунку 91 «Загальновиробничі витрати» відображається сума визнаних витрат, за кредитом — щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунки 23 «Виробництво» та 90 «Собівартість реалізації».

Аналітичний облік ведеться за місцями виникнення, центрами і статтями (видами) витрат.

Рахунок 91 «Загальновиробничі витрати» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 13 «Знос необоротних активів» 23 «Виробництво» 20 «Виробничі запаси» 90 «Собівартість реалізації» 22 «Малоцінні та швидкозношувані

предмети»

23 «Виробництво» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 37 «Розрахунки з різними

дебіторами»

39 «Витрати майбутніх періодів» 47 «Забезпечення майбутніх

витрат і платежів»

50 «Довгострокові позики» 60 «Короткострокові позики» 63 «Розрахунки з

постачальниками та

підрядниками»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими

операціями»

80 «Матеріальні витрати» 81 «Витрати на оплату праці» 82 «Відрахування на соціальні

заходи»

83 «Амортизація» 84 «Інші операційні витрати» { Рахунок 91 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 664 ( z0730-11 ) від 31.05.2011, N 1204 ( z1181-11 ) від 26.09.2011 }

Рахунок 92 «Адміністративні витрати»

На рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображаються загальногосподарські витрати, пов’язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

За дебетом рахунку 92 «Адміністративні витрати» відображається сума визнаних адміністративних витрат, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

До загальногосподарських витрат, зокрема, належать витрати на утримання адміністративно-управлінського персоналу, витрати на їх службові відрядження, витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні послуги), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, сума податків, зборів (обов’язкових платежів).

Аналітичний облік ведеться за статтями витрат.

Рахунок 92 «Адміністративні витрати» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 13 «Знос необоротних активів» 79 «Фінансові результати» 20 «Виробничі запаси» 22 «Малоцінні та швидкозношувані

предмети»

23 «Виробництво» 26 «Готова продукція» 27 «Продукція

сільськогосподарського

виробництва»

28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 37 «Розрахунки з різними

дебіторами»

39 «Витрати майбутніх періодів» 47 «Забезпечення майбутніх

витрат і платежів»

50 «Довгострокові позики» 60 «Короткострокові позики» 63 «Розрахунки з постачальниками

та підрядниками»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими

операціями»

80 «Матеріальні витрати» 81 «Витрати на оплату праці» 82 «Відрахування на соціальні

заходи»

83 «Амортизація» 84 «Інші операційні витрати» ( Рахунок 92 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002 )

Рахунок 93 «Витрати на збут»

На рахунку 93 «Витрати на збут» ведеться облік витрат, пов’язаних із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг.

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат на збут, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

До витрат на збут, зокрема, належать витрати пакувальних матеріалів, транспортування продукції, товарів за умовами договору, витрати на маркетинг та рекламу, витрати на оплату праці й комісійні продавцям, торговим агентам, працівникам відділу збуту, амортизація, ремонт та утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, що використовуються для забезпечення збуту продукції, товарів, робіт і послуг.

Рахунок 93 «Витрати на збут» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 13 «Знос необоротних активів» 79 «Фінансові результати» 20 «Виробничі запаси» 22 «Малоцінні та швидкозношувані

предмети»

23 «Виробництво» 25 «Напівфабрикати» 26 «Готова продукція» 27 «Продукція

сільськогосподарського

виробництва»

28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 36 «Розрахунки з покупцями та

замовниками»

37 «Розрахунки з різними дебіторами»

38 Позицію виключено 39 «Витрати майбутніх періодів» 47 «Забезпечення майбутніх

витрат і платежів»

50 «Довгострокові позики» 60 «Короткострокові позики» 63 «Розрахунки з постачальниками

та підрядниками»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими

операціями»

80 «Матеріальні витрати» 81 «Витрати на оплату праці» 82 «Відрахування на соціальні

заходи»

83 «Амортизація» 84 «Інші операційні витрати» { Рахунок 93 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006 }

Рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності»

На рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» ведеться облік витрат операційної діяльності підприємства, крім витрат, які відображаються на рахунках 90 «Собівартість реалізації», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут».

Рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» має такі субрахунки:

940 «Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю»

941 «Витрати на дослідження і розробки»

942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти»

943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів»

944 «Сумнівні та безнадійні борги»

945 «Втрати від операційної курсової різниці»

946 «Втрати від знецінення запасів»

947 «Нестачі і втрати від псування цінностей»

948 «Визнані штрафи, пені, неустойки»

949 «Інші витрати операційної діяльності»

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 940 «Витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю» узагальнюється інформація про витрати від первісного визнання та від зміни вартості активів, які обліковуються за справедливою вартістю, зокрема витрати від первісного визнання сільськогосподарської продукції і біологічних активів та від зміни справедливої вартості біологічних активів, які визначені відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 30 «Біологічні активи» ( z1456-05 ).

На субрахунку 941 «Витрати на дослідження і розробки» ведеться облік витрат, пов’язаних з дослідженнями та розробками, що здійснює підприємство, якщо такі дослідження та розробки відповідають Положенню (стандарту) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи».

На субрахунку 942 «Витрати на купівлю-продаж іноземної валюти» узагальнюється інформація про витрати на купівлю-продаж іноземної валюти, зокрема від’ємна різниця між ціною купівлі-продажу іноземної валюти та її балансовою вартістю.

На субрахунку 943 «Собівартість реалізованих виробничих запасів» ведеться облік собівартості реалізованих виробничих запасів (сировини, матеріалів, відходів тощо) і необоротних активів та груп вибуття, утримуваних для продажу.

На субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» узагальнюється інформація про нарахування резерву сумнівних боргів на заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), про суму списаної безнадійної заборгованості в разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів та про суму списаної безнадійної заборгованості, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено.

На субрахунку 945 «Витрати від операційної курсової різниці» ведеться облік втрат за активами й зобов’язаннями операційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти.

На субрахунку 946 «Втрати від знецінення запасів» ведеться облік втрат, пов’язаних із знеціненням (уцінкою) запасів, відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» ( z0751-99 ) і 27 «Необоротні активи, утримувані для продажу, та припинена діяльність» ( z1054-03 ).

На субрахунку 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» ведеться облік нестач грошових коштів та інших цінностей і втрат від псування цінностей, що виявлені в процесі заготовлення, переробки, збереження, та реалізації. Одночасно із списанням цінностей, винних у нестачі яких не встановлено, на витрати, балансова вартість списаного активу зараховується на позабалансовий рахунок 07 «Списані активи».

На субрахунку 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» ведеться облік визнаних економічних санкцій за невиконання підприємством законодавства та умов договорів.

На субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» узагальнюється інформація про такі витрати операційної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності», зокрема витрати житлово-комунальних і обслуговуючих господарств, дитячих дошкільних закладів, будинків відпочинку, санаторіїв та інших закладів оздоровчого та культурного призначення, виплати за невідпрацьований час, що не підлягають накопиченню тощо. Підприємства, які є страховиками відповідно до Закону України «Про страхування» ( 85/96-ВР ), на цьому субрахунку узагальнюють інформацію про витрати страховика, зокрема відрахування у централізовані страхові резервні фонди, які утворюються для забезпечення виконання зобов’язань щодо окремих видів обов’язкового страхування, відрахування в страхові резерви, інші, ніж резерв незароблених премій, які формуються у випадках, передбачених чинним законодавством.

Рахунок 94 «Інші витрати операційної діяльності» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 10 «Основні засоби» 79 «Фінансові результати» 11 «Інші необоротні матеріальні

активи»

12 «Нематеріальні активи» 13 «Знос необоротних активів» 16 «Довгострокові біологічні

активи»

20 «Виробничі запаси» 21 «Тварини на вирощуванні та

відгодівлі»

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

23 «Виробництво» 24 «Брак у виробництві» 25 «Напівфабрикати» 26 «Готова продукція» 27 «Продукція

сільськогосподарського

виробництва»

28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 34 «Короткострокові векселі

одержані»

36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

37 «Розрахунки з різними дебіторами»

38 «Резерв сумнівних боргів» 39 «Витрати майбутніх періодів» 47 «Забезпечення майбутніх

витрат і платежів»

49 «Страхові резерви» 50 «Довгострокові позики» 51 «Довгострокові векселі

видані»

60 «Короткострокові позики» 62 «Короткострокові векселі

видані»

63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими

операціями»

80 «Матеріальні витрати» 81 «Витрати на оплату праці» 82 «Відрахування на соціальні

заходи»

83 «Амортизація» 84 «Інші операційні витрати» { Рахунок 94 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008, N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009, N 1591 ( z1556-11 ) від 09.12.2011, N 658 ( z1011-12 ) від 31.05.2012 }

Рахунок 95 «Фінансові витрати»

На рахунку 95 «Фінансові витрати» ведеться облік витрат на проценти та інших витрат підприємства, пов’язаних із запозиченнями.

Рахунок 95 «Фінансові витрати» має такі субрахунки:

951 «Відсотки за кредит»

952 «Інші фінансові витрати»

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати», а також на рахунки обліку витрат з придбання, будівництва, створення, виготовлення, виробництва, вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати» ( z0610-06 ).

На субрахунку 951 «Відсотки за кредит» ведеться облік витрат, пов’язаних з нарахуванням та сплатою відсотків, процентів тощо за користування кредитами банків.

На субрахунку 952 «Інші фінансові витрати» ведеться облік витрат, пов’язаних із залученням позикового капіталу, зокрема витрат, пов’язаних з випуском, утриманням та обігом власних цінних паперів; нарахуванням відсотків за договорами кредитування (крім банківських кредитів), фінансової оренди тощо.

Рахунок 95 «Фінансові витрати» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 15 «Капітальні інвестиції»

30 «Каса» 23 «Виробництво» 31 «Рахунки в банках» 79 «Фінансові результати» 51 «Довгострокові векселі

видані»

50 «Довгострокові позики» 52 «Довгострокові зобов’язання

за облігаціями»

53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»

60 «Короткострокові позики» 64 «Розрахунки за податками

й платежами»

68 «Розрахунки за іншими операціями»

{ Рахунок 95 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 1176 ( z1342-06 ) від 11.12.2006, N 1591 ( z1556-11 ) від 09.12.2011 }

Рахунок 96 «Втрати від участі в капіталі»

На рахунку 96 «Втрати від участі в капіталі» ведеться облік втрат від зменшення вартості інвестицій, облік яких ведеться за методом участі в капіталі, що виникають в процесі інвестиційної діяльності підприємства. Основні вимоги до обліку інвестицій викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 12 «Інвестиції».

Рахунок 96 «Втрати від участі в капіталі» має такі субрахунки:

961 «Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства»

962 «Втрати від спільної діяльності»

963 «Втрати від інвестицій в дочірні підприємства»

За дебетом рахунку відображається сума визнаних втрат, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

На субрахунку 961 «Втрати від інвестицій в асоційовані підприємства» ведеться облік втрат, пов’язаних зі зменшенням частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування внаслідок одержання асоційованими підприємствами збитків.

На субрахунку 962 «Втрати від спільної діяльності» ведеться облік витрат, пов’язаних зі зменшенням частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування внаслідок одержання спільними підприємствами збитків.

На субрахунку 963 «Втрати від інвестицій в дочірні підприємства» ведеться облік витрат, пов’язаних зі зменшенням частки інвестора в чистих активах об’єкта інвестування внаслідок одержання дочірніми підприємствами збитків.

Рахунок 96 «Втрати від участі в капіталі» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 14 «Довгострокові фінансові 79 «Фінансові результати»

інвестиції»

( Рахунок 96 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002 )

Рахунок 97 «Інші витрати»

На рахунку 97 «Інші витрати» ведеться облік витрат, що виникають в процесі звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов’язані з виробництвом або реалізацією основної продукції (товарів) та послуг.

За дебетом субрахунків 971-977 відображається сума визнаних витрат, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

Рахунок 97 «Інші витрати» має такі субрахунки:

971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій»

972 «Втрати від зменшення корисності активів»

974 «Втрати від неопераційних курсових різниць»

975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»

976 «Списання необоротних активів»

977 «Інші витрати звичайної діяльності»

На субрахунку 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій» відображається балансова вартість реалізованих фінансових інвестицій (на дату їх реалізації) та інші витрати, пов’язані з їх реалізацією.

На субрахунку 972 «Втрати від зменшення корисності активів» відображаються втрати від зменшення корисності активів.

Втрати від зменшення корисності активів визнаються відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 28 ( z0035-05 ) «Зменшення корисності активів».

На субрахунку 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць» відображаються втрати за активами й зобов’язаннями неопераційної діяльності підприємства від зміни курсу гривні до іноземної валюти.

На субрахунку 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій» відображається сума знецінення (уцінки) необоротних активів і фінансових інвестицій.

На субрахунку 976 «Списання необоротних активів» відображається залишкова вартість списаних необоротних активів та витрати, пов’язані з їх ліквідацією (розбирання, демонтаж).

На субрахунку 977 «Інші витрати звичайної діяльності» відображаються інші витрати звичайної діяльності, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунку 97 «Інші витрати».

Рахунок 97 «Інші витрати» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 10 «Основні засоби» 11 «Інші необоротні матеріальні

активи»

12 «Нематеріальні активи» 79 «Фінансові результати» 14 «Довгострокові фінансові

інвестиції»

15 «Капітальні інвестиції» 16 «Довгострокова дебіторська

заборгованість»

18 «Інші необоротні активи» 19 «Гудвіл» 23 «Виробництво» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 34 «Короткострокові векселі

одержані»

35 «Поточні фінансові інвестиції» 46 «Неоплачений капітал» 64 «Розрахунки за податками

й платежами»

65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими

операціями»

{ Рахунок 97 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 353 ( z0225-08 ) від 05.03.2008, N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009 }

Рахунок 98 «Податок на прибуток»

На рахунку 98 «Податок на прибуток» ведеться облік суми витрат з податку на прибуток, яка складається з поточного податку на прибуток з урахуванням відстроченого податкового зобов’язання і відстроченого податкового активу і визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток.

За дебетом рахунку відображається нарахована сума податку на прибуток, за кредитом — включення до фінансових результатів на рахунку 79.

Рахунок 98 «Податки на прибуток» має такі субрахунки:

981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності»

982 «Податки на прибуток від надзвичайних подій»

На субрахунку 981 «Податок на прибуток від звичайної діяльності» ведеться облік суми витрат з податку на прибуток від звичайної діяльності. На цьому субрахунку також ведеться облік відрахувань до Державного бюджету України від доходів за державними грошовими лотереями і податку на доходи від страхової діяльності.

Сума податку на прибуток від звичайної діяльності визначається й відображається на цьому субрахунку без зменшення на суму зменшення податку на прибуток, внаслідок обчислення податку на прибуток від алгебраїчної суми прибутку від звичайної діяльності та збитку від надзвичайних подій (згорнутий результат).

На субрахунку 982 «Податки на прибуток від надзвичайних подій» ведеться облік нарахованої суми витрат з податку на прибуток від надзвичайних подій.

Рахунок 98 «Податок на прибуток» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 17 «Відстрочені податкові активи» 54 «Відстрочені податкові зобов’язання»

17 «Відстрочені податкові 64 «Розрахунки за податками й активи» платежами»

48 «Цільове фінансування і 79 «Фінансові результати» цільові надходження»

54 «Відстрочені податкові зобов’язання»

64 «Розрахунки за податками й платежами»

79 «Фінансові результати» { Рахунок 98 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 591 ( z1291-04 ) від 24.09.2004, N 664 ( z0730-11 ) від 31.05.2011 }

Рахунок 99 «Надзвичайні витрати»

На рахунку 99 «Надзвичайні витрати» ведеться облік втрат і витрат, пов’язаних з подіями або операціями, які відрізняються від звичайної діяльності підприємства, та не очікується, що вони повторюватимуться періодично або в кожному звітному періоді.

За дебетом рахунку відображається сума визнаних витрат, за кредитом — списання на рахунок 79 «Фінансові результати».

До витрат від надзвичайних подій відносяться як прямі втрати за наслідками цих подій, так і витрати на здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням та ліквідацією таких наслідків (відшкодування, сплата стороннім організаціям, заробітна плата працівників, зайнятих на відновлюваних роботах, вартість використаних сировини та матеріалів тощо).

Рахунок 99 «Надзвичайні витрати» має такі субрахунки:

991 «Втрати від стихійного лиха»

992 «Втрати від техногенних катастроф і аварій»

993 «Інші надзвичайні витрати»

На субрахунку 991 «Втрати від стихійного лиха» ведеться облік втрат від стихійного лиха (повінь, землетрус, град тощо).

На субрахунку 992 «Втрати від техногенних катастроф і аварій» ведеться облік втрат, понесених підприємством у результаті техногенних катастроф і аварій, що сталися на самому підприємстві чи іншому підприємстві.

На субрахунку 993 «Інші надзвичайні витрати» ведеться облік втрат від інших надзвичайних подій.

Рахунок 99 «Надзвичайні витрати» кореспондує

за дебетом з кредитом рахунків: за кредитом з дебетом рахунків: 10 «Основні засоби» 64 «Розрахунки за податками й 11 «Інші необоротні матеріальні платежами»

активи» 79 «Фінансові результати»

12 «Нематеріальні активи» 13 «Знос необоротних активів» 14 «Довгострокові фінансові

інвестиції»

15 «Капітальні інвестиції» 16 «Довгострокова дебіторська

заборгованість»

17 «Відстрочені податкові активи» 18 «Інші необоротні активи» 19 «Гудвіл» 20 «Виробничі запаси» 21 «Тварини на вирощуванні та

відгодівлі»

22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»

23 «Виробництво» 24 «Брак у виробництві» 25 «Напівфабрикати» 26 «Готова продукція» 27 «Продукція

сільськогосподарського

виробництва»

28 «Товари» 30 «Каса» 31 «Рахунки в банках» 33 «Інші кошти» 34 «Короткострокові векселі

одержані»

35 «Поточні фінансові інвестиції» 36 «Розрахунки з покупцями та

замовниками»

37 «Розрахунки з різними дебіторами»

39 «Витрати майбутніх періодів» 50 «Довгострокові позики» 60 «Короткострокові позики» 63 «Розрахунки з постачальниками

та підрядниками»

65 «Розрахунки за страхуванням» 66 «Розрахунки з оплати праці» 68 «Розрахунки за іншими

операціями»

{ Рахунок 99 із змінами, внесеними згідно з Наказами Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002, N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009 }

Клас 0. Позабалансові рахунки

Позабалансові рахунки призначені для узагальнення інформації про наявність і рух:

цінностей, що не належать підприємству, але тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (об’єкти оперативної (операційної) оренди основних засобів, матеріальні цінності на відповідальному зберіганні, переробці, комісії, монтажі);

умовних прав і зобов’язань підприємства (застави, гарантії, зобов’язання тощо);

бланків суворого обліку;

списаних активів (нестачі цінностей, дебіторська заборгованість) для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами (боржниками);

амортизаційних відрахувань. ( Розділ доповнено абзацом шостим згідно з Наказом Мінфіну N 671 ( z1254-03 ) від 12.12.2003 )

Бухгалтерський облік указаних цінностей, амортизаційних відрахувань, умовних прав і зобов’язань ведеться за простою системою, за якою записи про надходження, вибуття, використання, продаж матеріальних цінностей, бланків суворого обліку, утворення умовних прав і зобов’язань, списання з балансу майна внаслідок нестачі, псування та дебіторської заборгованості, нарахування і використання амортизаційних відрахувань проводяться тільки на одному позабалансовому рахунку з вказуванням змісту і кількісно-вартісних показників операції. ( Абзац із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 671 ( z1254-03 ) від 12.12.2003 )

Товарно-матеріальні цінності відображаються за договірною вартістю або за вартістю, що вказана у приймально-передавальних актах. Орендовані основні засоби відображаються за вартістю, що вказана в договорах оперативної (операційної) оренди. Бланки суворого обліку відображаються за умовною вартістю в установленому порядку. Умовні права й зобов’язання відображаються за вартістю, вказаною в документах про гарантії й зобов’язання.

Товарно-матеріальні цінності та основні засоби, вартість яких відображена на позабалансових рахунках, підлягають інвентаризації в порядку, що діє для цінностей, відображених на балансових рахунках відповідного класу.

Рахунок 01 «Орендовані необоротні активи»

На цьому рахунку обліковуються активи у вигляді основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних активів, що отримані підприємством на підставі договорів операційної оренди (лізингу) та обліковуються на балансі орендодавця.

Облік отриманих в оренду активів здійснюється за видами активів.

Прийняті в оперативну оренду основні засоби і нематеріальні активи зараховуються на позабалансовий рахунок 01 «Орендовані необоротні активи» за балансовою (залишковою) і первісною вартістю орендодавця, що зазначається в договорі операційної оренди.

Збільшення залишку рахунку 01 «Орендовані необоротні активи» відбувається при прийнятті на облік основних засобів, нематеріальних активів, та інших необоротних активів, що отримані в оперативну оренду, зменшення — при їх поверненні орендодавцю та у випадках перенесення заборгованості перед орендодавцем за орендовані необоротні активи на баланс.

Аналітичний облік орендованих необоротних активів ведеться за видами активів.

Рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні»

Рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні» призначено для обліку цінностей, які тимчасово знаходяться на підприємстві та не є його власністю, прийняті на комісію, у переробку, до монтажу, в довірче управління. Облік цих цінностей ведеться за цінами, що передбачені в договорах, приймально-передавальних актах тощо. Усі товарно-матеріальні цінності, що обліковуються на цьому рахунку, інвентаризуються в порядку і строки, передбачені для власних цінностей.

Позабалансовий рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні» має такі субрахунки:

021 «Устаткування, прийняте для монтажу»

022 «Матеріали, прийняті для переробки»

023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні»

024 «Товари, прийняті на комісію»

025 «Матеріальні цінності довірителя»

На позабалансовому субрахунку 021 «Устаткування, прийняте для монтажу» обліковуються підрядною організацією обладнання, устаткування та інші товарно-матеріальні цінності, які надійшли від замовника та прийняті для монтажу. Аналітичний облік обладнання, устаткування та інших товарно-матеріальних цінностей, прийнятих для монтажу, ведеться за замовниками, за видами товарно-матеріальних цінностей, окремими об’єктами й агрегатами та місцями їх розташування. Облік затрат на монтаж цих цінностей здійснюється на рахунках обліку витрат виробництва (за винятком вартості самих цінностей, прийнятих для монтажу).

Начало формы

На позабалансовому субрахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки» ведеться облік руху надходження сировини та матеріалів від замовника, які прийняті для переробки (давальницька сировина) і не оплачуються одержувачем, та їх вибуття (в тому числі в іншому матеріальному вигляді). Аналітичний облік давальницької сировини ведеться за замовниками, видами сировини й матеріалів та за місцями їх зберігання чи переробки. Облік затрат з переробки чи доробки давальницької сировини здійснюється на рахунках обліку витрат виробництва (за винятком вартості давальницької сировини замовника).

На позабалансовому субрахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» ведеться облік прийнятих товарно-матеріальних цінностей на відповідальне зберігання з приводу відмови від акцепту розрахункових документів постачальників; одержаних від постачальників, але несплачених товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), заборонених до витрачання до їх оплати; одержаних ТМЦ надміру, чим в видаткових документах постачальників; сплачених покупцями товарно-матеріальних цінностей, які дозволено, як виняток, залишати на відповідальному зберіганні, оформлених охоронними розписками, та не вивезених з причин, не залежних від підприємства, тощо. Аналітичний облік товарно-матеріальних цінностей, прийнятих на відповідальне зберігання, ведеться по підприємствах-власниках, за видами, сортами та місцями зберігання. Цінності, що залишені на відповідальне зберігання, мають зберігатися окремо від власних.

На позабалансовому субрахунку 024 «Товари, прийняті на комісію» обліковуються одержані товари у межах договорів комісії (консигнації), поруки та інших цивільно-правових договорів, що уповноважують підприємство здійснювати продаж товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари. Аналітичний облік товарів, прийнятих на комісію (консигнацію), ведеться за видами товарів та комітентами.

На позабалансовому рахунку 025 «Матеріальні цінності довірителя» повіреним ведеться облік товарно-матеріальних цінностей, які надійшли повіреному від третіх осіб при виконанні доручення довірителя на підставі договору доручення. Аналітичний облік ведеться за назвою товарно-матеріальних цінностей, місцезнаходженням і довірителями.

{ Рахунок 02 «Активи на відповідальному зберіганні» із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1238 ( z1084-08 ) від 14.10.2008 }

Рахунок 03 «Контрактні зобов’язання»

Цей рахунок призначений для узагальнення інформації про наявність та рух зобов’язань по укладених контрактах, а також контролю за їх виконанням.

На рахунку 03 «Контрактні зобов’язання» ведеться облік по деривативах (форвардних і ф’ючерсних контрактах, опціонах) та інших контрактах, розкриття інформації щодо яких передбачено відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право або зобов’язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому. Відповідно до виду цінностей деривативи розподіляються на фондові, валютні, товарні.

Облік зобов’язань здійснюється в оцінці, передбаченій контрактами.

Списуються контрактні зобов’язання з рахунку у разі виконання, ліквідації, відмови від виконання, передачі або продажу зобов’язання за контрактом іншим особам.

Аналітичний облік ведеться за видами зобов’язань.

Рахунок 04 «Непередбачені активи й зобов’язання»

Рахунок 04 «Непередбачені активи й зобов’язання» використовується для накопичення інформації про наявність непередбачених (потенційних) активів та непередбачених (потенційних) зобов’язань. Ці активи або зобов’язання виникли при узгодженні минулих господарських операцій та стануть реальними, якщо відбудеться або не відбудеться в майбутньому одна чи кілька невизначених подій. Це визначення включає три основних характеристики непередбачених активів та зобов’язань: 1) наявна обставина; 2) невизначеність кінцевого результату цієї обставини; 3) вирішення невизначеності на основі однієї або кількох майбутніх подій.

Інформація про існування таких активів та зобов’язань необхідна для розкриття її в примітках до фінансових звітів. Загальні методологічні принципи обліку, подання та розкриття потенційних активів та зобов’язань підприємства викладені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 11 «Зобов’язання».

Рахунок 04 «Непередбачені активи й зобов’язання» має такі субрахунки:

041 «Непередбачені активи»

042 «Непередбачені зобов’язання»

На субрахунку 041 «Непередбачені активи» ведеться накопичення інформації про наявність непередбачених активів, щодо яких існує ймовірність надходження економічних вигод у сумі очікуваного відшкодування збитків. Списуються непередбачені активи в міру того, як вони визнаються чи не визнаються при вирішенні невизначених подій.

На субрахунку 042 «Непередбачені зобов’язання» ведеться накопичення інформації про наявність непередбаченого зобов’язання, яке може вимогати витрачання ресурсів (але повної впевненості щодо цього зобов’язання немає) в сумі очікуваних збитків.

Рахунок 05 «Гарантії та забезпечення надані»

Рахунок 05 «Гарантії та забезпечення надані» передбачено для узагальнення інформації про наявність та рух виданих підприємством гарантій та забезпечень виконання як власних зобов’язань та платежів, так і зобов’язань та платежів інших підприємств (за договорами поруки).

Облік забезпечення здійснюється за вартістю, вказаною в документах про гарантії та забезпечення. Зокрема, на цьому рахунку обліковується:

вартість активів підприємства, які оформлено договорами застави (та за сумами, визначеними в них), при цьому з балансу вартість цих активів не списується;

вартість прийнятих на себе зобов’язань за договорами поруки;

вартість інших гарантій та забезпечень.

Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться за кожною наданою гарантією та забезпеченням.

Збільшення залишку на рахунку 05 «Гарантії та забезпечення надані» відбувається при видачі гарантій та забезпечень, зменшення — при погашенні заборгованості, на яку були вони надані, та при перенесенні зобов’язань за ними на баланс.

Рахунок 06 «Гарантії за забезпечення отримані»

Рахунок 06 «Гарантії та забезпечення отримані» передбачено для узагальнення інформації про наявність та рух отриманих гарантій та забезпечень виконання зобов’язань та платежів.

Облік забезпечення провадиться за вартістю, вказаною в документах про гарантії та забезпечення. Зокрема, на цьому рахунку обліковуються:

гарантії, отримані підприємством за третіх осіб;

вартість товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та цінних паперів (які знаходяться як на підприємстві, так і в депозиті нотаріальної контори чи банку), що становлять предмет застави;

вартість інших гарантій та забезпечень.

Аналітичний облік гарантій та забезпечень ведеться за кожною отриманою гарантією та забезпеченням.

Збільшення залишку на рахунку 06 «Гарантії та забезпечення отримані» відбувається при одержані гарантій та забезпечень, зменшення — при їх списанні внаслідок погашення заборгованості, на яку були вони надані, та при перенесені заборгованості за ними на баланс.

Рахунок 07 «Списані активи»

Рахунок 07 «Списані активи» призначено для узагальнення інформації про стан дебіторської заборгованості, списаної з балансу внаслідок неплатоспроможності боржників, та про суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей.

Зарахування на позабалансовий рахунок 07 суми здійснюється одночасно зі списанням суми нестач і втрат від псування цінностей та дебіторської заборгованості на витрати підприємства.

Рахунок 07 «Списані активи» має такі субрахунки:

071 «Списана дебіторська заборгованість»

072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей»

Сума списаної дебіторської заборгованості обліковується на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менше трьох років з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового становища боржника.

Дебіторська заборгованість остаточно списується з субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» після надходження суми в порядку відшкодування з одночасними записами за дебетом рахунків 30 «Каса», 31 «Рахунки в банках» чи інших рахунків обліку активів і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» або у зв’язку з закінченням строку обліку такої заборгованості.

Зменшення суми невідшкодованих нестач і втрат від псування цінностей на субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей» відображається після вирішення питання про винуватців з одночасними записами за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» і кредитом субрахунку 716 «Відшкодування раніше списаних активів» в сумі, що належить до відшкодування винуватцями.

Аналітичний облік за позабалансовим рахунком 07 «Списані активи» ведеться за боржниками та випадками встановлення нестач і втрат від псування цінностей.

( Рахунок 07 із змінами, внесеними згідно з Наказом Мінфіну N 1012 ( z0991-02 ) від 09.12.2002 )

Рахунок 08 «Бланки суворого обліку»

На цьому рахунку ведеться облік наявності та руху бланків суворого обліку та суворої звітності, зокрема бланків документів, що засвідчують особу, подію, право, освіту, трудовий стаж тощо (свідоцтва, посвідчення, трудова книжка, дипломи про освіту та інші); проїзних документів (квитки на проїзд, абонементні талони, документи на перевезення вантажів та інші).

Перелік документів, які відносяться до бланків суворого обліку та суворої звітності, порядок їх зберігання й використання встановлюються відповідними нормативно-правовими актами.

Збільшення залишку рахунку 08 «Бланки суворого обліку» відбувається при надходженні (прийнятті на облік) бланків суворого обліку, зменшення — після використання або списання як непридатних чи таких, що не є в наявності.

Аналітичний облік ведеться за кожним бланком та місцями їх зберігання.

{ Рахунок 08 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів N 1125 ( z0970-09 ) від 25.09.2009 }

Рахунок 09 «Амортизаційні відрахування»

На цьому рахунку ведеться облік нарахування та використання амортізаційних відрахувань.

Збільшення залишку на рахунку 09 «Амортизаційні відрахування» (надходження) відбувається на суму нарахованої амортизації необоротних активів.

Зменшення залишку на рахунку 09 відображається на суму використаної амортизації на капітальні інвестиції, на погашення отриманих на капітальні інвестиції позик тощо. При визначенні суми використаних амортизаційних відрахувань не враховуються капітальні інвестиції, здійснені за рахунок бюджетних інвестиційних асигнувань, цільових коштів, внесків до статутного (пайового) фонду (капіталу) підприємства тощо.

Аналітичний облік ведеться, зокрема, за такими напрямками використання амортизації на:

будівництво об’єктів;

придбання (виготовлення) основних засобів;

поліпшення (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо) основних засобів;

придбання (створення) нематеріальних активів;

інші капітальні роботи;

погашення отриманих на капітальні інвестиції позик.

№12

Преобразование Фурье и дифференцирование. Если , то

Из этой формулы легко выводится формула для -й производной:

Формулы верны и в случае обобщённых функций.

Взятие частных производных под действием преобразования Фурье превращается в умножение на одноимённую координату:

Теорема о свёртке: если , тогда

, где

Эта формула может быть распространена и на случай обобщённых функций.

Изменяется константа в теореме о свёртке:

Произведение переходит в I*h*(d/dp)

я приду к тебе с приветом

Тема: » Я приду к тебе в гости»

Разумное воспитание требует, чтобы уже в самом раннем возрасте, еще, прежде чем дети станут хорошо осознавать себя, — внушалось им стремление ко всему доброму, истинному, прекрасному и благородному…Необходимость и благодетельность привычки доказывается ещё тем обстоятельством, что дети, даже будучи в состоянии понимать и рассуждать, часто, однако, по легкомыслию и ветрености, не делают того, что следует, пока их не заставят или не принудят внешним образом; лучшее средство для этого и есть постепенное приучение. Раннее приучение тот час производит привычку; а какую власть имеет над человеком привычка, можно видеть даже из старой пословицы: привычка – вторая натура.Этот материал построен так, чтобы в игровой форме прививать навыки культуры общения.

Цель: прививать щедрость, тактичность

Дети входят в нарядный класс. Рассаживаются на стульчики. На каждом стуле лежит пригласительный билет. На билете с обратной стороны написаны вопросы.

Учитель: если вы хотите чтобы этот билет остался у вас, вы должны правильно ответить на вопрос, который в этом билете спрятан.

Примерные вопросы, написанные в билетах.

Подошел к остановке автобус, водитель открыл двери, а пассажиры выйти не могут. Как ты думаешь, почему?

отому что к дверям подошли невоспитанные люди и загородили дорогу выходящим.)

Вошли в автобус мама с мальчиком лет шести. Мама усадила мальчика на свободное сидение, а сама стала рядом. На следующей остановке в автобус вошла старушка с палочкой и тоже стала рядом с мальчиком. Ей было тяжело стоять, она переминалась с ноги на ногу. А мальчик смотрел в окно и с аппетитом ел сладкую грушу. Как бы на его месте поступил бы ты?

(мальчик поступил некрасиво ДВАЖДЫ).

Нужно ли снимать шапку, если ты пришел в гости, в театр или в библиотеку? (Обязательно).

Если ты съел конфету, что ты сделаешь с фантиком;

Бросишь на землю, когда никто не видит,

Бросишь в урну

Отдашь маме

Можно ли включать телевизор, тем более на всю громкость, если бабушка легла отдохнуть?

Можно ли обманывать своих товарищей и взрослых? Какие люди, по твоему, лгут и притворяются?

Как поступил бы ты, если бы нечаянно разбил чашку или опрокинул вазу?

Если тебя пригласили в гости к назначенному часу, как ты поступишь:

Придешь пораньше

Придешь вовремя

Тогда, когда все уже будут в сборе, то есть, позже всех

(Вежливый человек придет вовремя, а если не сможет прийти – постарается предупредить об этом.)

Если ты ел пирожное и запачкал кремом нос, как ты поступишь:

Вытрешь его рукавом

Носовым платочком

Бумажной салфеткой

Не будешь ничем вытирать, пока не доешь пирожное и не допьёшь чай.

Как нужно размешивать чай в стакане:

Так чтобы звон доносился до соседей по подъезду

Так, чтобы чай расплескался по столу

Бесшумно, не привлекая к себе соседей по столу

Что нужно сделать, когда входишь в чей – либо дом или квартиру? (Поздороваться )

Если ты вернулся с прогулки, кто должен подать тебе тапочки?

(Ты можешь взять их сам. А вот если мама вернулась с работы, тапочки подать ей можешь ты.)

Кто должен мыть за тобой посуду – мама или бабушка? (Ты сам.)

Мама просила тебя полить цветы. А ты забыл. И вот она пришла с работы и спросила, почему ты не полил цветы. Как ты поступишь;

Промолчишь, не отрываясь от своих дел

Быстренько сбегаешь за водой и польёшь цветы

Признаешься, что забыл, а цветы за тебя польёт мама.

В гостях тебе налили полную тарелку супа. Ты уже знаешь, что тебе столько никогда не съесть, как ты поступишь;

Начнешь, есть и половину порции оставишь в тарелке

Лопнешь, но съешь всё, что в тарелке

Извинишься и попросишь, чтобы тебе налили поменьше, потому что столько тебе не съесть

.За столом тебе задали вопрос, а у тебя полный рот. Как ты поступишь:

Сначала прожуешь, потом ответишь

Пробубукаешь ответ с полным ртом

(Нужно прожевать, это раз. И полный рот не набивать, это два.)

Как ты поступишь, если услышишь, что твой сосед за столом громко икнул:

Начнешь хохотать, чтобы и остальные посмеялись вместе с тобой

Постараешься не подать виду, что ты слышал это, чтобы не смущать его

Вы с мамой пришли в театр, подошли к зеркалу, и мама уронила расческу. Как ты поступишь:

Подождешь когда мама её поднимет, и подаст тебе, чтобы ты причесался первым

Опередишь маму, поднимешь расческу и предложишь ей причесаться первой

Ход классного часа.

Учитель.

Вот мы и ответили на все вопросы. Скажите мне, пожалуйста, кто из вас не любит ходить в гости? Поднимите руку.Все любят ходить в гости? Я так и думала. А почему мы с вами любим ходить в гости?

Ответы ребят. Тактичные поправки учителя.

А что мы с вами знаем о том, как должен вести себя хозяин и как должен вести себя гость? И что труднее: быть хорошим хозяином или приятным гостем?Давайте попробуем в этом сегодня разобраться. Я предлагаю вам игру.

Разыгрывается сценка «В прихожей».

В роли гостя и в роли хозяина – дети.

Сюжет 1.

Хозяин занимается какими-то делами ( смотрит мультик, читает книгу, играет в настольную игру и т.д.)К «двери» подходит гость и «звонит»Хозяин отрывается от своего дела и идет открывать дверь.

С каким выражением лица он открывает дверь? Как он приветствует гостя? Как он встречает его? Как чувствует себя в это время гость?

В этой сценке возможен и такой вариант: хозяин приоткрывает «дверь» и разговаривает с гостем «на пороге».На это учитель обращает внимание детей: « Как по- вашему, ребята, Коля у нас –приветливый хозяин?»(Затем хозяина играет учитель.)

Ситуация повторяется. Дети замечают разницу. Приветливый хозяин выражает неподдельную радость, у него на лице – улыбка, он предлагает гостю посмотреть вместе с ним новые мультики или поиграть и непременно скажет: «Как хорошо, что ты пришел!».

Вывод: Хозяин должен быть приветливым.

А ещё каким?Учитель предлагает разыграть ещё одну сценку.

(К понятиям щедрый и тактичный хозяин подвести детей методом «от противного».)

Сюжет 2.

Учитель — хозяин, ученик – гость. Хозяин садится на диван, гость стоит рядом. Хозяин не предлагает гостю сесть, если же вдруг гость садится на диван, хозяин прогоняет его такими словами:«Встань-ка с этого дивана,А не то там будет яма!».Гость тянется к игрушкам, хочет посмотреть книжки – на это хозяин тоже отвечает подобным образом: игрушки ломаются, а книжки рвутся. И вообще посмотри на свои руки, ты их сегодня хоть мыл?

Дети прекрасно разобрались в ситуации и готовы вместе с учителем сделать вывод:

Хозяин должен быть щедрым и тактичным,

Он не должен жалеть для гостей книг, игрушек, дисков, угощения.Читается полностью стихотворение Олега Григорьева

«Гостеприимство».

— Встаньте с этого дивана, А не то там будет яма,Не ходите по ковру -Вы протрёте в нём дыру.И не трогайте кровать –Простынь можете помять.И не надо шкаф мой трогать –У вас слишком острый ноготь.И не надо книги брать –Их вы можете порвать.И не стойте на пути…Ах, не лучше ль вам уйти?

Вопросы ребятам:

Скажите, как поступит тактичный хозяин, если гость нечаянно опрокинет вазу или разобьет что-нибудь?А как он поступит. Если ему нужно срочно куда-то идти, а гость еще не собирается уходить?

А ещё хозяин должен уметь занять своих гостей.

Вы согласны со мной ребята? Тогда расскажите, пожалуйста, чем вы занимаете своих гостей у себя на дне рождения, к примеру? Наверное, играете? Давайте поиграем вместе в одну из ваших игр!

(дети предлагают свои игры).

Игра «Жмурки», «Испорченный телефон» и т.д. подвижная игра снимет накопившееся умственное напряжение, дети встряхнутся и разомкнутся.

А каким по вашему должен быть гость. Вы могли бы сказать? Давайте поговорим об этом и начнем наш разговор с такой истории:

«После соревнований Игорь сказал Виктору: — Знаешь, приходи ко мне сегодня часов в шесть. Я тебе марки покажу и конструктор новый. Магнитофон послушаем.- Ладно, — ответил Виктор. – Приду.Часов в семь Игорь уже перестал ждать товарища. Он налил в таз , теплой воды, собрался выстирать галстук. В это время резко и сильно зазвенел звонок. Пока Игорь, вытирая мыльные руки, шел к двери, кто-то несколько раз, подолгу не отпуская, нажимал кнопку звонка.- Привет, — сказал Виктор, — это я.Он прошел в комнату, бросил мокрый плащ и шапку в кресло и огляделся:- А у вас ничего. Подходяще. Это что? – и он схватил модель парусника с письменного стола.- Это отцу подарили. На память.- Здорово сделано. А мачты из дерева, что ли? – Виктор нажал посильнее, и мачта слабо хрустнула.Игорь взглянул испуганно, но ничего не сказал. А гость в это время уже вертел в руках многоцветную шариковую ручку, поочерёдно нажимая яркие кнопки и пробуя каждый цвет на полуисписанном листе бумаги, который лежал на столе. Потом Виктор отправился бродить по комнатам.- Сколько стоит? А это где покупали? – поминутно спрашивал он, трогая хрустальную вазу, картину на стене, глиняного веселого барана с золотыми рожками. Баран ему не понравился.- Чего барахло всякое в доме держите? – на лице Виктора ясно выразилось презрение к вкусам хозяина.Зато туалетный столик вызвал у него особый интерес. Он открыл флакон духов, перевернул его и тряс над своей головой, пока не вылил почти половину. Потом Виктор ткнул грязный палец в корочку с кремом, понюхал его и, сказав, что пахнет земляникой, лизнул. Затем он дунул в пудру, и душистое облако разлетелось по комнате, медленно оседая на ковер и маленький полированный столик.Игорь в это время вскипятил чай и пригласил гостя к столу. Тот критически оглядел стаканы с чаем, вазочку с вареньем, сахарницу и потянул к себе ручку холодильника.- Ты колбасы нарежь, Игорь. А это селёдка, что ли? И селёдку давай. Я знаешь, как соленое люблю.И наевшись и напившись вдоволь чаю, Виктор взялся за шапку.- Ну, я пошёл. Пока. Завтра еще приду. А ножик твой перочинный я взял, мне палку обстругать надо. Отдам как – нибудь, — и гремя сапогами он помчался по лестнице».

 ( Из книги Б. В. Бушелевой. «Поговорим о воспитанности», М., «Просвещение», 1988 г., стр. 15)

— Ну, как вам гость, понравился?- Какие ошибки в поведении Виктора вы заметили?

Итог беседы:

Учитель предлагает вернуться к рассказу: я начну читать, а вы в тех местах, где гостем допущена ошибка, — хлопните в ладоши, пожалуйста.

(Основные ошибки гостя: он не поблагодарил за приглашение, опоздал, слишком настойчиво звонил, прошел в верхней одежде в комнату, бесцеремонно рассматривал и трогал вещи, расспрашивал о цене, требовал угощения, взял без разрешения ножик, решил снова прийти без приглашения, шумел на лестнице, и т.д.)

Сегодня мы с вами поговорили каким должен быть хозяин и гость, а в следующий раз поговорим как бы поступили мы на месте Виктора.

А сейчас я приглашаю вас в гости:

Посмотрите, кто нас встречает — мартышка за чаем!

Дети приглашаются к столу на чашку чая с пирожным.За чаем будет продолжение «урока» — научить ребят есть торт ложечкой.Замечания допустимы, если они поданы деликатно и остроумно, в шутливой форме.

я _концепция

Провідною діяльністю студентів вищого навчального закладу є навчально-професійна діяльність. Саме в процесі та завдяки їй досягаються основні цілі підготовки спеціалістів. Вона найбільш інтенсивно впливає на особистісне зростання й професійне становлення студентів, набуття ними професійно важливих знань, умінь і навичок. У процесі навчальної діяльності трансформується структура самосвідомості студента, формується соціально-професійний аспект його «Я-концепції», психічні процеси й стани «професіоналізуються» тощо.

Навчальній діяльності студентів притаманні як загальні риси процесу учіння (механізми та етапи, цілісність структури та єдність основних її компонентів тощо, так і специфічні, зумовлені особливостями її мети й змісту, мотивації й формами організації.

Навчально-професійна діяльності студентів явище складне. Вона відрізняється, з одного боку, від діяльності школяра (головне оволодіти знаннями), а з іншого — від професіоналів (практичне виконання певних ділових функцій). Головна відмінність полягає в тому, що навчальна діяльність студента професійно спрямована, вона становить, по суті, навчально-професійну діяльність (засвоєння способів і досвіду професійного вирішення тих практичних завдань, з якими можна зіткнутися в майбутньому, оволодіння професійним мисленням і творчістю). Суттєвим є також посилення ролі професійних мотивів самоосвіти й самовиховання, які постають як найважливіша умова розкриття можливостей особистості студента, його професійного розвитку.

Пізнавальна мотивація, інтерес до професії та її опанування — один із найважливіших факторів успішного навчання студентів.

Традиційно успіх у навчальній діяльності пов’язується, насамперед, із рівнем інтелектуального розвитку особистості. Це, зокрема, й покладено в основу конкурсного відбору абітурієнтів, коли на вступних випробуваннях визначається переважно рівень розвитку когнітивної сфери майбутнього студента.

«Сильні» і «слабкі» студенти відрізняються один від одного не за рівнем інтелекту, а за мотивацією навчальної діяльності. Для «сильних» студентів характерна є внутрішня мотивація: вони мають потребу в опануванні професією на високому рівні, зорієнтовані на отримання міцних професійних знань і практичних умінь. Стосовно ж «слабких» студентів, то їх мотивація загалом зовнішня, ситуативна: уникнути осуду й покарання за низьку успішність, не позбавитися стипендії тощо.

У зв’язку з проблемою мотивації цікавим є аналіз студентської молоді щодо мотивів обрання нею професії. Всю сукупність сучасних студентів можна досить чітко поділити на три групи:

1) Студенти, які зорієнтовані на освіту як на професію. Найбільш важливим для них є інтерес до майбутньої роботи, бажання реалізувати себе в ній. Вони відзначаються схильністю продовжувати своє навчання в аспірантурі.

2) Студенти, зорієнтовані на бізнес. Освіта для них є інструментом (чи стартовою сходинкою) для того, щоб відкрити власну справу, зайнятися торгівлею тощо. Вони розуміють, що з часом і ця сфера буде потребувати освіти, однак до своєї професії ставлення в них менш зацікавлене, ніж у першій групі.

3) Студенти, яких, з одного боку, можна назвати «ті, хто не визначилися», з іншого — пригнічені проблемами особистісного, побутового характеру. Найважливіші для них побутові, особистісні, сімейні проблеми. Це ті, які не можуть визначитися з власним шляхом, для яких освіта й професія не становлять такого інтересу, як у перших групах. Можливо, самовизначення в них відбудеться пізніше, однак нині цілеспрямований вибір свого професійного майбутнього для них є не характерний.

У дослідженні виявлені відмінності в структурі мотивації отримання вищої освіти в таких групах студентів, як «бюджетних», які навчаються за рахунок держави, та «комерційних», які платять за навчання власні кошти. «Бюджетні» студенти висловили більш традиційні настанови отримати диплом, набути професію, вести наукові дослідження, пожити студентським життям. Натомість, у «комерційних» студентів домінує прагнення досягнути матеріального добробуту, вільно володіти іноземними мовами, стати культурною людиною, отримати можливість навчання, робота за кордоном, опанувати теорією й практикою підприємництва, досягнути поваги в колі знайомих, продовжити сімейну традицію. Разом із тим, за числом вузівських «відмінників» вони поступаються «бюджетним» студентам.

Ні який високий рівень інтелектуальних здібностей студента не може компенсувати низьку його навчальну мотивацію та безпосередньо сприяти успішній навчально-професійній діяльності.

Усвідомлення визначального значення мотивації для навчальної діяльності призвело до формулювання принципу мотиваційного забезпечення навчального процесу (О.С.Гребенюк). Багато науковців висловлюють думку про необхідність цілеспрямованого формування у студентів мотивації навчально-професійної діяльності. Проведене експериментальне дослідження зі студентами дало змогу визначити деякі умови, від яких залежить формування позитивної мотивації учіння:

1) усвідомлення ближніх (безпосередніх) і кінцевих (перспективних) цілей професійного навчання;

2) усвідомлення теоретичної й практичної значущості знань, що засвоюються;

3) емоційна форма викладу наукової інформації;

4) нарощування змісту й новизни навчального матеріалу;

5) професійна спрямованість навчальної діяльності студентів;

6) вибір адекватних навчальних завдань, які породжують інформаційно-пізнавальні суперечливості в самій структурі навчальної діяльності студентів;

7) підтримання допитливості й «пізнавального» психологічного клімату в студентській академічній групі.

Так як «Я-концепція» стосується як сфери особистості, так і мотиваційної сфери індивіда, її внесок у варіацію успішності досить суттєвий. Результати багаточисленних досліджень засвідчують те, що між успішністю й уявленнями індивіда про свої навчальні здібності існує тісний взаємозв’язок, який зберігається навіть у тому випадку, коли робиться поправка на показник інтелекту.

Неважко навести приклади, які підтверджують, що уявлення студентів про свої здібності суттєво впливає на успіхи їх у навчанні й нерідко призводять до того, що рівень успішності студента виявляється значно нижчим, ніж можна було передбачити, орієнтуючись лише на його потенційні здібності. Часто студент, ще не приступивши до виконання завдання, заявляє, що не зможе з ним справитися.

Для успішного навчання у вузі студенту необхідний досить високий рівень загального інтелектуального розвитку, зокрема сприйняття, пам’яті, мислення, уваги, ерудованості, широти пізнавальних інтересів, оволодіння логічними операціями тощо. Окрім цього, для студента педагогічного вузу важливим є також високий рівень мовленнєвої культури та багатий словниковий запас, достатня комунікабельність і соціально-перцептивні здібності та ін.

Адаптація — це засада активної діяльності й необхідна умова її ефективності. У цьому полягає позитивне значення адаптації для успішного функціонування індивіда в тій чи іншій соціальній ролі.

О.Г.Мороз виокремлює три форми адаптації студентів першокурсників до умов вищого навчального закладу:

1) адаптація формальна, що стосується пізнавально-інформаційного пристосування студентів до нового оточення, до структури вищої школи, до змісту навчання в ній, її вимог, до своїх обов’язків;

2) суспільна адаптація, тобто процес внутрішньої інтеграції (об’єднання) груп студентів-першокурсників і інтеграцій цих же груп із студентським оточенням в цілому;

3) дидактична адаптація, яка стосується підготовки студентів до нових форм і методів навчальної роботи у вищій школі.

До цього потрібно додати ще й професійно-особистісну адаптацію, пов’язану з трансформацією структури самосвідомості першокурсника, професійно-рольовою його ідентифікацією («Я-майбутній вчитель», «Я -студент, який готується стати вчителем» тощо). Від того, наскільки швидко призвичаїться до особливостей нової соціальної ролі, наскільки швидко він здатний зайняти нову соціальну позицію студента значною мірою залежить дія інших суб’єктивних і об’єктивних чинників, які визначають успішність його навчання в умовах педагогічного навчального закладу.

Система навчання у вищій школі значною мірою розрахована на високий рівень свідомості студентів, їхньої самостійності й здатності до самоконтролю своєї діяльності та поведінки, адже формально відсутня сувора поточна «шкільна» перевірка, й контроль, студенту надається значно більше можливостей вибору змісту й способів навчальної діяльності, форм звітності за її результати.

Період адаптації першокурсника пов’язаний із трансформацією раніше сформованих у нього стереотипів поведінки й моделей життєдіяльності, що призводить не лише до низки утруднень у взаємодії з оточуючим світом і в повсякденному. житті, а й нерідко спричиняє погіршення успішності. Складність управління цим процесом полягає в тому, що адаптаційний перебіг у різних студентів відбувається по-різному, залежить від їх індивідуально-психологічних особливостей та рівня підготовленості до вузівського навчання.

Опитування першокурсників засвідчує, що найчастіше виникають такі труднощі адаптаційного періоду: позбавлення моральної підтримки та взаєморозуміння через розлучення зі шкільними друзями: необхідність пошуку й встановлення нового кола спілкування; сумніви щодо правильності вибору професії «невизначеність його мотивації; недостатня психологічна підготованість до опанування; сформоване вміння саморегулювання власною поведінкою діяльністю, що ускладнюється відсутністю повсякденного контролю педагогів за життям і навчанням студентів; пошук стилю життя, оптимального режиму праці — відпочинку в нових умовах, налагодження побуту самообслуговування, особливо при переході з домашніх умов у студентський гуртожиток; відсутність належних навичок самостійної навчальної роботи, зокрема невміння конспектувати, працювати з першоджерелами, словниками, довідниками тощо.

На першому курсі найнижчий % успішності й найбільший % відсіву студентів, що пов’язаний саме з труднощами адаптаційного періоду:

1) відсутність наступності між шкільним і вузівським навчанням;

2) невміння першокурсників організувати самостійну навчальну діяльність і недостатня допомога й керівництво нею з боку викладачів;

3) недостатній контроль деканату й органів студентського самоврядування за навчанням першокурсників;

4) перевтома внаслідок порушення режиму праці, відпочинку та харчування;

5) недотримання норм наукової організації навчальної праці і, як наслідок, «аврали» під час сесій;

6) наявність негативних тенденцій у «Я -концепції», що проявляється в невпевненості, зосередженні на власних інтелектуальних, моральних і вольових недоліках; гостре переживання своєї непідготовленості до навчання в вузі;

7) тривожні сумніви в правильності обрання вузу й спеціальності, відсутність позитивної мотивації навчально-професійної діяльності;

8) відсутність оптимальних взаємин із викладачами, страх звернутися до них за консультацією;

9) розлучення зі звичним колом спілкування (сім’я, друзі) і влаштованим побутом та ін.

Слід пам’ятати й про те, що першокурсник розпочинає новий навчальний рік із ослабленими можливостями сприйняття й засвоєння навчального матеріалу через нервову та фізичну перевтому: після напруженого навчального року двічі складав екзамени й практично був позбавлений повноцінного відпочинку.

Особливості мислення студента — один із основних факторів успішності його навчання. Набагато важче піддається перебудові неуспішність, що є наслідком недостатнього рівня розвитку мислення.

Закономірна послідовність змін у мисленні студентів, які були позначені як стадії:

1 стадія — інтерпретація світу й свого освітнього досвіду авторитарним, дуалістичним чином. Світ може бути тільки хорошим чи поганим, правильним чи неправильним. Студенти шукають істину й прагнуть до знань. Роль викладачів — навчати студентів, а їх власна роль — сумлінно навчатися.

2 стадія — стадія діалектичного мислення: зіткнення з різними поглядами на проблему, коливаннями й помилками в їх розв’язанні. Студенти поступово призвичаюються і навіть схвалюють таку різноманітність думок, обдумують і синтезують їх. Вони звикаються з тим що, кожна людина має право й може, залежно від контексту, підійти до одного й того ж явища з різних боків.

3 стадія — виникає потреба прийти до якоїсь власної думки, відшукати свою відповідь на спірні питання й виявити при цьому власні переконання. Студенти починають брати відповідальність за власний вибір цінностей, поглядів і свого стилю життя.

На практиці ж не завжди враховується в навчальному процесі рівень розвитку мислення студентів. У випадку догматичного стилю викладання, коли від студентів вимагається засвоєння готових істин, позиція викладача подається як єдино правильна, а оцінка відповідей на семінарських заняттях чи екзаменах визначається відповідністю конспекту лекцій чи змісту першоджерела.

я здоровье сберегу сам себе я помогу

Государственное бюджетное дошкольное образовательное

учреждение № 81 Приморского района

План-конспект непосредственно образовательной деятельности Тема: «Я здоровье берегу – сам себе я помогу» Группа: подготовительная логопедическая. Воспитатель Лукина Т.В. Форма организации детей – подгруппа.

Цель: формирование у детей сознательной установки на здоровый образ жизни.Задачи:

Здоровье: закрепить знания детей о влиянии на здоровье двигательной активности, питания, настроения; воспитывать желание быть здоровым, внимательно относиться к себе; формировать осознанный подход к своему питанию, уточнить знания о витаминной ценности продуктов, понимать значение пословиц и поговорок о питании; закреплять культурно-гигиенические навыки.

2.Познание: развивать познавательный интерес, мыслительную активность, воображение; совершенствовать память; формировать навыки ориентации по элементарному плану.

3.Коммуникация: формировать коммуникативные навыки (доброжелательность, приветливый тон общения, умение сообщать и пояснять информацию в диалогической речи); закреплять навыки чтения, толкования проговаривание пословиц и поговорок; активизация словаря.

4.Безопасность: формировать элементарные представления о здоровом образе жизни, о полезных и вредных для здоровья человека привычках.

5.Социализация: приобщать к общепринятым нормам и правилам взаимоотношений со сверстниками.

6.Физическая культура: развивать общую и мелкую моторику, координацию движений.

7.Труд: закреплять навыки самообслуживания.

Материалы и оборудование: карточки, волшебный сундучок, карта, компьютер, плазменный телевизор, слайды, компьютерная игра.

Содержание организационной деятельности детей

1.Вводное слово воспитателя.

Ребята, я сегодня получила видеописьмо. Давайте его посмотрим.

cлайд. «Здравствуйте, дорогие дети. Я Фея страны Здоровья. В моей стране живут счастливые, здоровые люди. И мы хотели поделиться с вами секретами здоровья. Но злые микробы похитили и спрятали их в волшебный сундучок. Помогите жителям моей страны».

— Ребята, поможем фее, отыскать волшебный сундучок с секретами здоровья? Тогда я приглашаю вас в путешествие в страну Здоровье. В пути нас ждут приключения и интересные задания. А в конце путешествия мы узнаем все секреты здоровья, и нас ждёт приз.

2. Коммуникативная игра.

— Ребята, чтобы нам легче было в пути мы должны стать дружной командой. А для этого поиграем в игру:

Собрались ребята в круг,

Я твой друг и ты мой друг.

Дружно за руки возьмёмся

И друг другу улыбнёмся.

— Встаньте, закройте глаза (звучит тихая музыка): « Вы три раза повернитесь: раз, два, три. В стране Здоровья окажитесь!».

Вот мы и в волшебной стране!

Секреты здоровья похитили микробы. Кто такие микробы, что им нравится? Как с ними бороться?

А чтобы точно узнать, как победить этих злодеев, поиграем в игру.

3. Мультимедийная игра «Корзина здоровья».

От простой воды и мыла

У микробов тают силы.

— Молодцы, справились с заданием.

Отгадайте загадку:

Просыпаюсь утром рано

Вместе с солнышком румяным.

Заправляю сам кроватку

Быстро делаю (зарядку).

— А вы делаете по утрам зарядку? Зачем? Правильно, чтобы быть сильным, смелым.

4.Физминутка:

Каждый день по утрам

Делаем зарядку (ходьба на месте).

Очень нравится нам

Делать по порядку:

Весело шагать (ходьба),

Руки поднимать (руки вверх)

Приседать и вставать (приседание и вставание 4-5раз)

Прыгать и скакать (10 прыжков). — Ну что, прибавилось силы? Посмотрим, сколько сила стало в ваших руках (проверяют сами). А зачем сила человеку?

— Ребята, как вы понимаете пословицу: « У сильного жизнь – сто лет, у слабого и четверти нет».

— Молодцы! Покажите, как вы любите спорт.

Кто спортом занимается,

Тот здоровья набирается.

5.Пантомима «Спорт»

Полноценная еда

Для здоровья важна.

— Ребята, зачем человеку нужна еда? Как вы считаете?

Если бы вас мама попросила сходить в магазин, смогли бы выбрать полезные продукты? Давайте проверим и поиграем в игру. Если продукты полезные, то вы все вместе говорите: «Правильно, правильно совершенно верно». А если вредные для здоровья, молчите.

6.Игра

Ешь побольше апельсинов, пей морковный вкусный сок. И тогда ты точно будешь очень строен и высок.

Вот полезная еда: чипсы, пепси-кола. С ними точно вы всегда будете здоровы.

Чтобы правильно питаться, вы запомните совет, ешьте фрукты, кашу с маслом, рыбу, мед и виноград.

Пейте дети молоко, будете здоровы.

Гамбургеры Лена ела и ужасно растолстела. Хочет в гости к нам прийти, в дверь не может проползти. Если хочешь быть здоровым, правильно питаться. Ешь побольше витаминов, с болезнями не знайся.

— Молодцы, вы умеете выбирать полезные продукты.

Какие витамины вы знаете?

А – витамин роста.

В – витамин силы.

С – витамин от болезней.

-Ребята, а теперь внимательно посмотрите друг на друга. Почему у вас сверкают глазки. Почему добрая улыбка? Какое у вас настроение? Хорошее настроение, доброта, желание помогать людям в трудную минуту всё это помогает быть здоровым.

Радость лечит.

Весёлый будешь – здоровье добудешь.

Вместе играть – болезни не знать.

-Согласны ли вы с пословицами?

-Ребята, посмотрите, здесь лежит карта. Она поможет нам найти волшебный сундучок. 7.Работа по карте.

— Молодцы, а вот и волшебный сундучок. Смотрите, здесь какие- то карточки. Кто прочитает, что здесь написано? Вот мы и узнали секреты здоровья.

Здоровье – это здоровое тело, сильное и чистое.

Здоровье – это движение.

Здоровье – это правильное питание.

Здоровье – это доброе сердце.

— А как же нам их сберечь, сохранить? Вспомните поговорку: «Я здоровье сберегу – сам себе я помогу». Значит, каждый человек сам должен заботиться о своём здоровье.

— Ребята, в волшебном сундучке что-то ещё есть. Приз!!!

Вот и награда за все наши старания! А теперь нам пора возвращаться в детский сад. «Вы три раза повернитесь: раз, два, три и домой вы воротитесь».

— Ребята, вам понравилось путешествие? Что больше всего запомнилось? Почему? Каким должен быть человек, когда он здоровый? (сильным, смелым, весёлым, жизнерадостным…)

-Молодцы! Вы сегодня хорошо потрудились. Теперь нужно подкрепиться. Мы пойдём и сделаем замечательный фруктовый салат.

я концепция

Я-КОНЦЕПЦИЯ

Я-Концепция (англ. self-concept) — развивающаяся система представлений человека о самом себе, включающая: а) осознание своих физических, интеллектуальных, характерологических, социальных и пр. свойств; б) самооценку; в) субъективное восприятие влияющих на собственную личность внешних факторов.

Понятие Я-концепция родилось в 1950-е гг. в русле феноменологической, гуманистической психологии, представители которой (А. Маслоу, К. Роджерс), в отличие от бихевиористов и фрейдистов, стремились к рассмотрению целостного человеческого Я как фундаментального фактора поведения и развития личности. Значительное влияние на становление этого понятия оказали также символический интеракционизм (Ч. Кули, Дж. Мид) и концепция идентичности (Э. Эриксон). Однако первые теоретические разработки в области Я-к. бесспорно принадлежат У. Джемсу, разделившему глобальное, личностное Я (Self) на взаимодействующие Я-сознающее (I) и Я-как-объект (Me). Я-к. часто определяют как совокупность установок, направленных на себя, и тогда, по аналогии с аттитюдом, выделяют в ней 3 структурных компонента:

когнитивный компонент — «образ Я» (англ. self-image), к которому относится содержание представлений о себе;

эмоционально-ценностный (аффективный) компонент, который есть переживаемое отношение к себе в целом или к отдельным сторонам своей личности, деятельности и т. п.; к этому компоненту, др. словами, относят систему самооценок (англ. self-esteem);

поведенческий компонент, который характеризует проявления когнитивного и оценочного компонентов в поведении (в т. ч. в речи, в высказываниях о себе).

Я-Концепция — целостное образование, все компоненты которого хотя и обладают относительно самостоятельной логикой развития, тесно взаимосвязаны. Она имеет осознаваемый и неосознаваемый аспекты и описывается с т. зр. содержания представлений о себе, сложности и дифференцированности этих представлений, их субъективной значимости для личности, а также внутренней цельности и последовательности, согласованности, преемственности и устойчивости во времени. В литературе нет единой схемы описания сложного строения Я-к.

Напр., Р. Бернс представляет Я-Концепция в виде иерархической структуры. Вершиной является глобальная Я-к., конкретизирующаяся в совокупности установок личности на себя. Эти установки имеют различные модальности: 1) реальное Я (каким я, как мне кажется, являюсь на самом деле); 2) идеальное Я (каким я хотел бы и/или должен стать); 3) зеркальное Я (каким меня видят др.). Каждая из этих модальностей включает ряд аспектов — физическое Я, социальное Я, умственное Я, эмоциональное Я. Расхождение между «идеальным Я» и «реальным Я» является основой для самооценочных чувств, служит важным источником развития личности, однако существенные противоречия между ними могут стать источником внутриличностных конфликтов и негативных переживаний (см. Комплекс неполноценности). В зависимости от того, на каком уровне — организма, социального индивида или личности — проявляется активность человека, в Я-к. выделяют:

на уровне «организм—среда» — физический Я-образ (схема тела), вызывающийся потребностью в физическом благополучии организма;

на уровне социального индивида — социальные идентичности: половая, возрастная, этническая, гражданская, социально-ролевая, связанные с потребностью человека в принадлежности к общности;

на уровне личности — дифференцирующий образ Я, характеризующий знание о себе в сравнении с др. людьми и придающий индивиду ощущение собственной уникальности, обеспечивающий потребности в самоопределении и самореализации.

Последние 2 уровня описываются так же, как 2 составляющие Я-к. (В. В. Столин): 1) «присоединяющая», обеспечивающая объединение индивида с др. людьми и 2) «дифференцирующая», способствующая его выделению по сравнению с др. и создающая основу для чувства собственной уникальности. Выделяются также динамическое «Я» (как, по моим представлениям, я изменяюсь, развиваюсь, каким стремлюсь стать), «презентируемое Я» («я-маска», каким я себя показываю другим), «фантастическое Я», триада хронологических Я: Я-прошлое, Я-настоящее, Я-будущее и т. п. Важнейшей функцией Я-к. является обеспечение внутренней согласованности личности, относительной устойчивости ее поведения. Сама Я-к. формируется под воздействием жизненного опыта человека, прежде всего детско-родительских отношений, однако достаточно рано она приобретает активную роль, влияя на интерпретацию этого опыта, на те цели, которые индивид ставит перед собой, на соответствующую систему ожиданий, прогнозов относительно будущего, оценку их достижения — и тем самым на собственное становление, развитие личности, деятельность и поведение. Соотношение понятий Я-к. и самосознания точно не определено. Часто они выступают как синонимы. Вместе с тем существует тенденция рассматривать Я-к. как результат, итоговый продукт процессов самосознания. (А. М. Прихожан.) .

Психологический словарь. А.В. Петровского М.Г. Ярошевского

Я-концепция — относительно устойчивая, в большей или меньшей степени осознанная, переживаемая как неповторимая система представлений индивида о самом себе, на основе к-рой он строит свое взаимодействие с другими людьми и относится к себе. Я-к. — целостный, хотя и не лишенный внутренних противоречий, образ собственного Я, выступающий как установка по отношению к самому себе и включающий компоненты: когнитивный — образ своих качеств, способностей, внешности, социальной значимости и т. д. (самосознание); эмоциональный — самоуважение, себялюбие, самоуничижение и т. д.; оценочно-волевой — стремление повысить самооценку, завоевать уважение и т. д. Я-к. — предпосылка и следствие социального взаимодействия, определяется социальным опытом. Её составляющие: реальное Я (представление о себе в настоящем времени), идеальное Я (то, каким субъект, по его мнению, должен был бы стать, ориентируясь на моральные нормы), динамическое Я (то, каким субъект намерен стать), фантастическое Я (то, каким субъект желал бы стать, даже если бы это заведомо оказалось невозможным, эмоциональное отношение к этим представлениям и убеждениям о себе, соответствующая поведенческая реакция) и др.

Я-концепция — важный структурный элемент психологического облика личности, складывающаяся в общении и деятельности, идеальная представленность индивида в себе, как в другом. Становление Я-к., будучи в конечном счёте обусловлено широким социально-культурным контекстом, возникает в обстоятельствах обмена деятельностью между людьми, в ходе к-рого субъект «смотрится как в зеркало в другого человека» и тем самым отлаживает, уточняет, корректирует образы своего Я. Формирование адекватной Я-к., и прежде всего самосознания, — одно из важных условий воспитания сознательного члена общества.

Словарь психиатрических терминов. В.М. Блейхер, И.В. Крук

нет значения и толкования слова

Неврология. Полный толковый словарь. Никифоров А.С. (2010г)

нет значения и толкования слова

Оксфордский толковый словарь по психологии

Я Концепция — собственное представление о себе в настолько полном и тщательном описании, насколько человек может это сделать. Противопоставляется самооценке, где основное значение придается оценочным суждениям.

предметная область термина

Позитивная Я-концепция — обобщенное представление о самом себе с преобладанием позитивных установок относительно собственной личности.

Профессиональная Я-концепция — представление личности о себе как о профессионале.

Зеркальная Я-концепция (self-looking glass concept) Понятие З. Я-к. принято связывать с именем Чарльза Хортона Кули, к-рый, в развитие дискуссии Уильяма Джемса о социальном Я, высказал предположение, что отраженное Я возникает тогда, когда человек строит свою самооценку на основе того как, по его мнению, он выглядят в глазах др. людей. Метафора зеркала приписывается Кули, однако в действительности ее можно найти и в более ранней литературе, вплоть до работ Адама Смита. Эта метафора несет двойной смысл в формулировках Смита и Кули. В повседневной жизни люди могут видеть свои лица, фигуры и одежду в зеркале. Во взаимодействиях с другими необходимо представлять себе то, как мы выглядим в их глазах. Последние становятся своеобразным зеркалом и то, как они интерпретируют нас, отражается в их жестах, выражении лица и высказываниях.

Это представление о своем Я, к-рое включает самооценку, согласно Смиту и Кули имеет три осн. компонента — представление человека о том, как он выглядит в глазах другого; представление о суждениях этого другого по поводу его внешнего вида, и определенного рода самоощущение, напр. чувство гордости или стыда. Самоощущения появляются и изменяются в ходе этих приписываемых и воображаемых реакций каждого из взаимодействующих субъектов на реальные и воображаемые суждения другого об их социальных Я. Каждое взаимодействие заполняется многими Я, и в любой ситуации всегда присутствует больше лиц, чем реально существующих физ. тел. Сила формулировки Кули заключается в ее акценте на множественности определений, чувств и смыслов, возникающих в любой ситуации, где два человека вступают во взаимодействие.

Понятие З. Я-к. является основным для теории взаимодействия в рамках символического интеракционизма и остается центральным в совр. социально-психологических теорет. представлениях о социальном Я и эмоциях. Идея центральности Я и Я-процессов в изучении переживания и выражения эмоций играет важную роль в совр. нейропсихологических концепциях эмоций. См. также Символическая интеракция Н. К. Дензин

«Я-концепция» личности — системное интегральное психическое образование, выраженное в механизмах: когнитивном, эмоциональном, волевом, поведенческом, аккумулирующих представления, знания субъекта о самом себе, личностные смысловые образования; переживания субъектом оценки и самооценки собственных свойств и качеств, своих возможностей и ограничений; ценности и проявляющихся в стратегии жизни.

Это система дифференцированных представлений человека о самом себе, обеспечивающая внутреннюю определенность и относительную устойчивость его действий, отношений и поведения; это основание интеграции всех психофизиологических и психических процессов, состояний и способностей, механизм обеспечения идентичности при изменении состояний, динамике внутренних процессов и взаимодействий человека с миром.

Функции «Я-концепции»: осуществление личностно целенаправленного поведения и регулирование деятельности, познания, общения, поведение, поиск гармонии в отношении к себе и к миру, устойчивости отношения между реальным и идеальным «Я». Структурные компбненты «Я-концепции»: коллективное и индивидуальное бессознательное, подсознательное и предсознателыюе, самопознание и самосознание, самореализация и самоутверждени.

Понятие «Я-концепция» родилось в 1950-е годы в русле феноменологической, гуманистической психологии, представители которой (А. Маслоу, К. Роджерс), в отличие от бихевиористов и фрейдистов, стремились к рассмотрению целостного человеческого Я как фундаментального фактора поведения и развития личности[1].

Часто термин используют в качестве синонима к «самосознанию», но в отличие от последнего «Я-концепция» менее нейтральна, включая в себя оценочный аспект самосознания[2].

Я-концепция, в сущности, определяет не просто то, что собой представляет индивид, но и то, что он о себе думает, как смотрит на свое деятельное начало и возможности развития в будущем[3].

== Проблемы определения Я-концепции ==0)

Сложность проблемы в определении Я-концепции подчеркивалась многими исследователями. Суть её в слишком общем характере того, что мы определяем как «Я».

«Даже такой простой материальный объект, как стакан, можно определить по-разному, в зависимости от практического или теоретического контекста. Тем более это верно в отношении таких понятий, как «личность», «сознание» или «самосознание». Дело не столько в терминологической нестрогости гуманитарных наук, сколько в том, что разные исследователи озабочены разными аспектами проблемы личности и человеческого «Я». Но в чем, собственно, его загадка? Ф. Т. Михайлова волнует вопрос, каков источник творческих способностей человека, диалектика творящего и сотворенного. А. Г. Спиркина «Я» интересует как носитель и одновременно элемент самосознания. Д. И. Дубровский подходит к «Я» как к центральному интегрирующему и активирующему фактору субъективной реальности. Психологи (Б. Г. Ананьев, А. Н. Леонтьев, В. С. Мерлин, В. В. Столин, И. И. Чеснокова, Е. В. Шорохова и другие) рассматривают «Я» то как внутреннее ядро личности, то как ее сознательное начало, то как сгусток индивидуального самосознания, систему представлений человека о самом себе. Исследовательский интерес нейрофизиологов направлен на выявление того, где, в каких разделах мозга локализованы регулятивные механизмы психики, позволяющие живому существу отличать себя от других и обеспечивать преемственность своей жизнедеятельности. У психиатров проблема «Я» фокусируется на соотношении сознательного и бессознательного, механизмах самоконтроля («сила „Я“) и т. д. и т.п», — размышляет над проблемой Я известный философ и социолог Игорь Семенович Кон в своей нашумевшей книге «В поисках себя» (с.7)[4].

У Бёрнса «Я-концепция» связана с самооценкой как совокупность установок «на себя» и является суммой всех представлений индивида о самом себе. Это, по его мнению, следует из выделения описательной и оценочной составляющих. Описательную составляющую «Я-концепции» автор называет образом Я или картиной Я. Составляющую, связанную с отношением к себе или к отдельным своим качествам, самооценкой или принятием себя. Он пишет, что «Я-концепция» определяет не просто то, что собой представляет индивид, но и то, что он о себе думает, как смотрит на свое деятельное начало и возможности развития в будущем. Описывая юношескую «Я-концепцию», Р. Бёрнс указывает на общеизвестное противоречие: с одной стороны, «Я-концепция» становится более устойчивой, с другой стороны, «…претерпевает определённые изменения, обусловленные целым рядом причин. Во-первых, физиологические и психологические изменения, связанные с половым созреванием, не могут не влиять на восприятие индивидом своего внешнего облика. Во-вторых, развитие когнитивных и интеллектуальных возможностей приводит к усложнению и дифференциации „Я-концепции“, в частности к способности различать реальные и гипотетические возможности. Наконец, в-третьих, требования, исходящие от социальной среды — родителей, учителей, сверстников, — могут оказаться взаимно противоречивыми. Смена ролей, необходимость принятия важных решений, касающихся профессии, ценностных ориентаций, образа жизни и т. д., могут вызвать ролевой конфликт и статусную неопределенность, что также накладывает явный отпечаток на „Я-концепцию“ в пору юности»[5].

Таким образом, в зависимости от исходной проблемы и способов её расчленения меняется и значение понятий и их бесчисленных производных.

Накоплен материал о содержании Образа-Я и его структуре. Многие работы раскрывают возрастные особенности представлений о содержании своего «Я». Предметом специального психологического исследования являлся и вопрос об уровнях развития Образа-Я, овладение которыми в разных возрастных группах может означать не только знание своего «Я», но и готовность его реализовать. Большинство авторов предлагают изучать изменение содержания представлений о себе, то есть переход от объективных показателей (физические характеристики) к субъективным (личностные качества, идеи, установки).

[править]

Структура Я-концепции

Предметом самовосприятия и самооценки индивида могут, в частности, стать его тело, его способности, его социальные отношения и множество других личностных проявлений[6]. На основе Я-концепции индивид строит взаимодействие с другими людьми и с самим собой.

Традиционно выделяют когнитивную, оценочную и поведенческую составляющие Я-концепции. Когнитивная составляющая — это представления индивида о самом себе, набор характеристик, которыми, как ему кажется, он обладает. Оценочная — это то, как индивид оценивает эти характеристики, как к ним относится. Поведенческая — это то, как человек в действительности поступает[6].

[править]

Когнитивная

Обычно человек считает, что обладает определёнными характеристиками. Эти характеристики нельзя вывести или свести к одному текущему моменту его жизни — если человек считает что он «сильный», это не значит, что он в данный момент поднимает тяжесть. Более того, на самом деле этот человек объективно может и не быть сильным. А может и быть. Набор убеждений о самом себе и есть когнитивная составляющая я-концепции.

Эти убеждения могут иметь разную значимость для индивида. Он может считать, например, что он в первую очередь смелый, а сильный только в десятую очередь. Эта иерархия не постоянна и может меняться в зависимости от контекста или с течением времени. Сочетание и значимость характеристик на тот или иной момент в значительной степени обуславливают установки индивида, его ожидания относительно себя[6].

Наряду с прочим, когнитивная компонента Я-концепции представлена в сознании индивида в виде социальных ролей и статусов.

[править]

Оценочная

Индивид не только полагает, что обладает определёнными характеристиками, но и определённым образом оценивает их, относится к ним. Ему может нравиться или не нравиться что он, к примеру, сильный. Важную роль в формировании этой оценки играют:

соотнесение представлений о себе с «Идеальным я»;

соотнесение представлений о себе с социальными ожиданиями;

оценка эффективности своей деятельности с позиции своей идентичности[6].

[править]

Поведенческая

Кем бы человек себя ни считал, он не может игнорировать то, как он на самом деле себя ведёт, то что ему на самом деле удаётся. Эта «объективная» часть и есть поведенческая составляющая Я-концепции[6].

Большинство современных учёных, занимающихся проблемами личности, приходят к выводу, что наиболее продуктивно при исследовании Я-образа перейти от метафор к сферам и свойствам психики, «работающим» на Я-образ. Они, как вектора, определяют некую общую нагрузку и направление центральной структуры, которую часто называют «самостью».

[править]

Другие подходы к структуре Я-концепции (Я-образа)

Т. Ю. Каминская выделяет два подхода к разработке проблемы структуры Образа-Я. В первом подходе в структуре Образа-Я не выделяется мотивационного компонента, или выделяются лишь незначительные его составляющие. Так, С. Стейн определяет Я-Концепцию — «существующая в сознании индивида система представлений образов и оценок, относящаяся к самому субъекту». Л. А. Венгер говорит об Образе-Я как о совокупности обобщенных содержательных и оценочных представлений.

Второй подход заключается в признании влияния мотивационного компонента (связь Образа-Я и поведения) на развитие Образа-Я. Иными словами, формируются предпосылки для включения мотивационного компонента в структуру Образа-Я.

Наиболее же распространенным является представление о структуре «Образа-Я» как единстве когнитивного (образ своих качеств, способностей, внешности и др.), эмоционального (самоуважение, самоуничижение и т. д.) и оценочно-волевого (стремление повысить самооценку, завоевать уважение и др.) компонентов (А. В. Петровский, М. Г. Ярошевский).

Г. Е. Залесским выделяются два компонента Образа-Я — мотивационный и когнитивный. Применительно к изучению возрастных особенностей развития Образа-Я, особое внимание уделяется прояснению вопроса о том, как происходит формирование каждого из компонентов, когда два компонента Образа-Я начинают взаимодействовать.

Когнитивный блок Образа-Я отражает содержательные представления о себе. Такое понимание когнитивного блока Образа-Я близко к пониманию Образа-Я другими исследователями. Но в этот блок добавляются и оценочные (самооценка), и целевые (уровень притязаний, система запретов и поощрений) компоненты. Мотивационный блок отвечает за функциональную значимость этих качеств, то есть выступают ли эти качества критериями в выборе мотивов, целей, поступков. И если выступают, то выполняют ли качества функцию действующих или смыслообразующих мотивов.

[править]

Измерение Я-концепции

В литературе представлен разнообразный набор методик для изучения Я-концепции (Образа Я) или его компонентов.

Различные опросники Примеры:

Методика исследования самоотношения (МИС) разработана Р. С. Пантелеевым (1989) и содержит 9 шкал:

внутренняя честность;

самоуверенность;

саморуководство;

отраженное самоотношение;

самоценность;

самопринятие;

самопривязанность;

внутренняя конфликтность;

самообвинение.

Методика диагностики социально-психологической адаптации разработана К. Роджерсом и Р. Даймондом (1954). Методика апробирована и стандартизирована на разных выборках учащихся в отечественных школах и вузах. На русскоязычной выборке адаптированная А. К. Осницким. Шкала как измерительный инструмент обнаружила высокую дифференцирующую способность в диагностике особенностей представлений о себе, их перестройки в возрастные критические периоды развития и в критических ситуациях, побуждающих индивида к переоценке себя и своих возможностей, приятия или неприятия себя, других, эмоционального комфорта или дискомфорта, внутреннего или внешнего контроля, доминирования или ведомости, ухода от решения проблем.

И. С. Кон поднимает вопрос о том, может ли индивид адекватно воспринимать и оценивать себя, в связи с проблемой соотношения главных функций самосознания — регуляторно-организующей и Эго-защитной. Чтобы успешно направлять свое поведение, субъект должен обладать адекватной информацией, как о среде, так и о состояниях и свойствах своей личности. Напротив, Эго-защитная функция ориентирована преимущественно на поддержание самоуважения и стабильности образа-Я даже ценой искажения информации. В зависимости от этого один и тот же субъект может давать как адекватные, так и ложные самооценки. Пониженное самоуважение невротика — это мотив и одновременно самооправдание ухода из деятельности, тогда как самокритика творческой личности — стимул к самосовершенствованию и преодолению новых рубежей.

Проективные техники

Практически все проективные техники направлены на исследование личностной сферы в различных её аспектах — уровень притязаний, степень самопринятия, привязанность к близким, конфликтность и т. п. Идея о том, что в рисунке или рассказе можно увидеть своеобразный «автопортрет», лежит в основе тестов «Рисунок человека» (К. Маховер), «Дом — дерево — человек» (Гудинаф — Харрис), Тематический апперцептивный тест (Г. Мюррея), Психогеометрический тест (Деллингер), Тест апперцепции символов (Нагибиной-Афанасьевой) и других.

[править]

Виды и классификации Я-концепции (образа-Я)

Я-образ (Образ-Я, Я-концепция) — это некая глобальная самооценка. Я-образ может быть адекватным и неадекватным, реальным и идеальным, структурированным и дезинтегрированным и т. д.

Практически любой из образов Я имеет сложное, неоднозначное по своему происхождению строение.

В. В. Столин отмечает, что анализ итоговых продуктов самосознания, которые выражаются в строении представлений о самом себе, «Я-образе», или «Я-концепции» осуществляется либо как поиск видов и классификаций образов «Я», либо как поиск «измерений» (то есть содержательных параметров) этого образа. Наиболее известным различением образов «Я» является различение «Я-реального» и «Я-идеального», которое так или иначе присутствует уже в работах У. Джемса, З. Фрейда, К. Левина, К. Роджерса и многих других, а также предложенное У. Джемсом различение «материального Я» и «социального Я». Ш.Самюэль выделяет четыре «измерения» «Я-концепции»: образ тела, «социальное Я», «когнитивное Я» и самооценку.

Более дробная классификация образов предложена М. Розенбергом:

«настоящее Я»,

«динамическое Я»,

«фактическое Я»,

«вероятное Я»,

«идеализированное Я».

[править]

Принятие Я-образа

Признание и принятие всех аспектов своего Я в противоположность «условному самопринятию» обеспечивает интегрированность Я-концепции, утверждает Я в качестве мерила самого себя и своей позиции в жизненном пространстве. Я-концепция (Я-образ) — то зерно, которое несет в себе как зародыш, так и его потенциал роста и развития. Согласованность работы всех структур, их гармоничное взаимодействие есть необходимое условие психологического комфорта.

В. Ротенберг в своей книге «Образ Я» приводит примеры восприятия образа-Я под гипнозом: «Когда одному испытуемому внушили, что он Пол Морфи — гениальный американский шахматист, и предложили сыграть в шахматы, первой его реакцией было требование огромного гонорара — миллиона долларов. Ему вручили пачку чистой бумаги, объявив, что это и есть вожделенный миллион, и в этот момент на энцефалографе был зарегистрирован мощный всплеск электрической активности кожи, свидетельствующий о выраженной эмоциональной реакции. Кстати, играл с этим испытуемым сам Михаил Таль, и он же сыграл с ним партию в его обычном состоянии вне гипноза. На фотографиях было видно, как уверенно держался во время игры испытуемый, пока считал себя Полем Морфи, для которого имя Таля ничего не значит, — и как робко вжался в стул тот же испытуемый вне гипноза, хорошо представляя себе, с кем он играет. Между прочим, Таль признал, что хотя „в образе“ испытуемый играл, конечно же, не на уровне Морфи, но все же примерно на два разряда выше, чем без гипноза. Спустя несколько месяцев, на вопрос журналиста: „Какая партия за последнее время запомнилась Вам больше других?“, Таль ответил: „Встреча с Морфи“, и объяснил ошеломлённому репортёру, что галлюцинаций у него ещё нет. Итак, именно внушение целостного образа позволяет выявить в гипнозе уникальные возможности, о которых сам человек не догадывается. Разумеется, эти возможности именно выявляются, а не привносятся состоянием гипноза»[7].

Психологические конфликты становятся своеобразными пунктами проверки качества на пути к личностному росту и самореализации, когда прерывается, «расщепляется» взаимодействие, диалог Я-образов, каждый из которых, являясь существенной частью Я-концепции, силится «заявить о себе», «заговорить», «быть услышанным», но не принимается за свой, отторгается или защитно трансформируется.

Сложность и непредсказуемость образа Я создает трудности для его изучения. Иногда педагог имеет дело с учеником, у которого различные части и составляющие образа Я «размыты», не связаны между собой. Следствием психологической недифференцированности и зависимости, составляющих основное системообразующее свойство «пограничного самосознания», являются его три взаимосвязанные характеристики:

Высокий уровень пристрастности образа Я и доступность его субъективным искажениям;

Сверхзависимость от оценок значимых других, стрессодоступность и уязвимость Я-концепции, по отношению к эмоционально-травмирующему опыту;

«Узость» и «уплощенность» системы индивидуальных значений, репрезентирующих образ Я.

«Фактором, создающим наибольший риск дестабилизации самоотношения, является низкая степень дифференцированности Я-концепции и вследствие этого недостаточная автономность когнитивных и аффективных процессов, увеличивающих стрессодоступность всей целостной системы», — считает Соколова Е. Т.[8]

В структуре личности особо выделяют психическую составляющую, ответственную за целостность психики. Это некое ядро — самость.

Самость — это «центр тяжести». Система сбалансирована, когда самость (как солнце) освещает, согревает и даёт энергию всем остальным составляющим личности.

Книга «Психологические типы», Карла Юнга, вобрала в себя размышления о многих философских познавательных проблемах.

В ней освещаются различные стороны сознания, возможные мировоззренческие установки, при этом человеческое сознание рассматривается с так называемой клинической точки зрения… В своей книге я утверждал, что всякий образ мыслей обусловлен определённым психологическим типом и что всякая точка зрения в некотором роде относительна. При этом возникал вопрос о единстве, необходимом для компенсации этого разнообразия. Иными словами, я пришел к даосизму… Именно тогда мои размышления и исследования стали сходиться к некоему центральному понятию — к идее самости, самодостаточности.

— Карл Юнг. Воспоминания, сновидения, размышления. Происхождение моих сочинений.

К. Юнг рассматривал «самость» как первичный образ, архетип, — комплекс, существующий в коллективном бессознательном. Самость — это архетип целостности, символ полноты человеческого потенциала и единства личности.

И. С. Кон, раскрывая понятие «Я» как активно-творческое интегративное начало, позволяющее индивиду не только осознавать себя, но и сознательно направлять и регулировать свою деятельность, отмечает двойственность этого понятия, сознание самого себя заключает в себе двоякое «Я»:

«Я» как субъект мышления, рефлексивное «Я» — активное, действующее, субъектное, экзистенциальное «Я» или «Эго»;

«Я» как объект восприятия и внутреннего чувства — объектное, рефлективное, феноменальное, категориальное «Я» или образ «Я», «понятие Я», «Я -концепция».

Человеку свойственно иметь и строить не только теорию самого себя, такого, какой он есть сегодня в действительности, но и теорию идеального Я, такого, каким человек хочет быть в будущем. Полагается, что наличие такой концепции идеального Я, или будущего Я, является важнейшим мотивирующим фактором, побуждающим человека к действиям, направленным на саморазвитие, самореализацию, самоактуализацию, поиск подлинной жизни. Самореализация проявляется в построении и корректировке, перестройке «концепции Я», включая «идеальное Я», картины мира и жизненного плана, осознании результатов предшествующей деятельности (формирование концепции прошлого).

Карен Хорни отделяет актуальное, или эмпирическое, Я от идеализированного Я, с одной стороны, и реального Я — с другой. Актуальное Я — всеохватывающее понятие для всего, чем является человек в данное время: для его тела и души, здоровья и невротичности. Актуальное Я — то, что имеет в виду субъект, когда говорит, что хочет знать себя, то есть хочет знать, каким является. Идеализированное Я — это то, чем субъект является в своем иррациональном воображении или чем должен быть согласно диктатам невротической гордости. Реальное Я — это «изначальная» сила, действующая в направлении индивидуального роста и самореализации, с которой субъект может вновь достичь полной идентификации, когда он свободен от невроза. Реальное Я — это то, на что ссылается субъект, когда говорит, что хочет найти себя. Реальное Я для невротиков является возможным Я, в противоположность идеализированному Я — которого достичь невозможно.

[править]

Я-концепция и психологический тип

Некоторые методики определения психологического типа основаны на том, что человек выбирает свой тип как предпочитаемый, то есть выделяет свои наиболее привлекательные особенности.

Существуют методики, в которых человек даёт образ себя и образ своего близкого, тем самым подчеркивая свои особенности, которые отличают его от другого. Например, методика диагностики межличностных отношений Тимоти Лири (тест Лири). Методика создана Т. Лири, Г. Лефоржем, Р. Сазеком в 1954 г. и предназначена для исследования представлений субъекта о себе и своем идеальном «Я», а также для изучения взаимоотношений в малых группах. С помощью данной методики выявляется преобладающий тип отношений к людям в самооценке и взаимооценке.

[править]

Развитие Я-образа

Несмотря на устойчивость, Я-образ — не статическое, а динамическое образование. На формирование Я-образа влияет целый комплекс факторов, из которых особенно важны контакты со «значимыми другими», в сущности определяющие представления о самом себе. Представление индивида о самом себе, как правило, кажутся ему убедительными независимо от того основываются они на объективном знании или субъективном мнении. Предметом восприятия человека могут, в частности, стать его тело, его способности, его социальные отношения и множество других личностных проявлений. Я-идентичность — я-образ в сравнении себя с другими и определении своего места в социальной структуре. «Человеческое „Я“ существует лишь благодаря постоянному диалогу с другими» (И. С. Кон). Формирование адекватной Я-концепции, как и самосознания в целом, является важным условием воспитания сознательного члена общества[9].

Младенцы поначалу не разграничивают себя и окружающий мир. По мере роста начинает развиваться телесное Я, с осознанием которого приходит понимание неидентичности внутреннего и внешнего миров. Позже маленькие дети начинают сравнивать себя со своими родителями, сверстниками и родственниками, находя те или иные различия. К среднему детству их знания о себе расширяются настолько, что уже включают целую систему оценок собственных качеств.

В отрочестве и юности самооценка принимает более отвлеченный характер, и у подростков появляется заметная озабоченность тем, как их воспринимают окружающие. Найти себя, собрать из мозаики знаний о себе собственную идентичность становится для юношей и девушек первостепенной задачей. Именно в этот период их интеллект достигает такого уровня развития, который позволяет им задумываться над тем, что представляет собой окружающий мир и каким ему следует быть[10].

Можно сказать, что заложено в Я-концепции, то подросток и пытается развить. Например, у физически больного ребёнка в Я-концепции заложено — здоров. Такой ребёнок будет пытаться физически себя подтянуть. Если уровень притязаний высокий, а собственные возможности осознаются недостаточными, может возникнуть невротизация (обидчивость, упрямство)[11].

На протяжении всего взрослого периода жизни Я-концепция человека одновременно стремится сохранить преемственность и претерпевает изменения. Важные события жизни: смена работы, женитьба, рождение детей и внуков, развод, потеря работы, война, личные трагедии — заставляют нас пересматривать отношение к себе[10].

Обнаружено, что динамика изменения Я-концепции личности начинается с изменения отношения к себе и внешнему миру, которое служит толчком для сдвига всех взаимозависимых компонентов многоуровневой системы. С нарастанием противоречий в структуре образа Я нарушается устойчивость, исчезает внутренняя согласованность элементов модели Я-концепции, происходит «утрата себя», возникает психическая напряженность. Процесс изменения, который идет либо по пути упрощения, либо по пути усложнения содержания Я-концепции, завершается преобразованием всей её структуры.

[править]

Факторы, влияющие на Я-концепцию

Все исследователи отмечают сложность и неоднозначность становления и развития образа-Я. Образ-Я — это системное, многокомпонентное и многоуровневое образование человеческой психики. Все составляющие этой системы имеют бесчисленное множество степеней свободы, что осложняет возможность научного подхода в диагностике и прогнозировании формирования Я-образа. По-видимому, точки роста и развития личности по пути самореализации совпадают с такими человеческими реальностями как самость, самоактуализация, Я-идеальное и стремлением человека к поиску гармоничного соответствия этих реальностей в своем образе-Я.

Герген (Gergen, 1971) отмечает следующие факторы, относящиеся к оценкам других, которые влияют на представления индивида о самом себе:

Согласованность внешней оценки и Я-концепции.

Значимость представлений, которые затрагивает оценка.

Доверие к эксперту. Чем большим кредитом доверия пользуется эксперт, выносящий оценку, тем значительней его влияние (Bergin, 1962).

Число повторений. Чем больше число повторений выданной оценки, тем больше вероятность её принятия.

Модальность оценки. Принятие или игнорирование внешней оценки зависит от того, позитивна она или негативна.

Исходя из этого, внешняя оценка будет представлять собой угрозу Я-концепции в случаях, когда:

оценка не совпадает с представлениями индивида о самом себе и является негативной;

оценка затрагивает функционально значимые понятия, которые индивид использует для самоопределения;

эксперт, выносящий оценку, пользуется значительным кредитом доверия;

индивид подвергается систематическому воздействию одной и той же внешней оценки и не может её игнорировать.

Рефлективное «Я» — своего рода когнитивная схема, лежащая в основе имплицитной теории личности, в свете которой индивид структурирует свою социальную перцепцию и представления о других людях. В психологической упорядоченности представления субъекта о себе и своих диспозициях ведущую роль играют высшие диспозиционные образования — система ценностных ориентаций в частности.

Г. Е. Залесский выделяет следующие этапы формирования личностных смыслов:

значение выступает как эталон оценки ситуации, выбора системы средств ориентировки;

осуществляется деятельность целеполагания, выбора целей, мотивов, личная значимость выбора начинает осознаваться в большей мере;

различные «компоненты» «Я» начинают функционировать как один механизм, образуется система. Выбор мотивов осуществляется через убеждения и мировоззрение (Л. И. Божович);

значение уходит на «послесознательный уровень» (А. Н. Леонтьев), действует как установка. Отметим, что значение не может быть выделено без действия — значение, действие и мотив формируются одновременно. Мотив влияет на выделение целей. Самооценка определяет процесс поиска средств их достижения

эупя.бух,751,фик

Схема

построения учебных групп выпускников института МТМЭиП для вручения дипломов

02.07.2013г.(ЭУП, БУАА, ФиК, Культурологи)

Дата построения: 02июля 2013г.

Время построения 12.00 мраморный зал

форма одежды: юноши – фуражка, рубашка короткий рукав, погоны, стрижка.

девушки – юбка черная, рубашка короткий рукав , погоны, без головного убора.

Рыбин В.В. Лешко И.А. Ракитянская Н.А. Сарайкин В.А. Федоренко В.Н. Лондарская.О.А.

551 – 6(фво) 751гр.- 3чел-фво

553 –

551уч.взв.

26чел

551гр-17чел.

553гр-2чел.

554гр.-24чел.

751гр.-14чел.

1551гр.-15чел.

1151гр.-26чел

552гр.-15чел.

555гр.-11чел.

12(фво) 1551гр.-2чел.-фво

555 – 6(фво)

1151 – 2(фво)

помощник начальника ОРСО В.А. Сарайкин

юл иминлеге кагыйдэлэре

МБМББУ “Актаныш 7 нче балалар бакчасы”

Юл иминлеге
кагыйдәләре
иленә сәяхәт

(Мәктәпкә әзерлек төркеме)

Музыка җитәкчесе:

Басыйрова Чулпан

Актаныш 2012

МАКСАТ:

юл хәрәкәте билгеләрен, кагыйдәләрен искә төшерү, ныгыту;

балаларда мөстәкыйльлек, ярдәмчеллек хисләре тәрбияләү;

урамда үз-үзләрен тоту кагыйдәләрен өйрәтү.

Җиһазлау:

“Юл йөрү кагыйдәләре”,

“Хәерле юл” – плакатлар,

слайдлар,

юл билгеләре,

костюмнар,

юл күренеше,

магнитофон язмалары.

Кичәдә катнашалар:

Кирлемән,

балалар,

Мырауҗан,

юл билгеләре.

Карлсон

А.Б. Хәерле көн, балалар! Көнебез шатлык-куанычларга бай булсын. Изге гамәлләр һәм файдалы эшләр генә кылыйк. Бер-беребезгә ихтирамлы һәм дус булып , иптәшләребезне үз итеп һәркөн яраткан бакчабызга ашыгабыз. Килгәндә һәрберебез юл белән очраша. Ә ул юлларны хәвеф-хәтәрсез генә үтү безнең тормышыбызның иминлеген тәэмин итә. А.Б. Авыл урамнарында машиналар күп йөрми. Ә менә шәһәр, районга чыксак, бертуктаусыз машиналар йөрүенә аптырап, югалып калабыз. Шуңа күрә без бүген сезнең белән юл иминлеге кагыйдәләре иленә сәяхәт кылырбыз.

Ләкин башта , кагыйдәләрне искә төшереп китик.

Слайдлар :

1. Шәһәр урамы

2. Юл билгеләре төрләре.

3.Транспорт төрләре.

4.Исегезгә төшерәбез.

Менә белемнәр тупладык, инде юлга кузгалырга да ярыйдыр.

Җыр “Юлларда тәртип булсын” (В.Вәлиева көе һәм сүзләре)

А.Б. Балалар, без кая килеп эләктек. Сез белмисезме? Мин дә белмим. Ә бу нәрсә? Ниндидер хат… Ә кем миңа аны укып чыгарга булышыр?

«Без- юл билгеләре илендә яшәүчеләр зур бәхетсезлеккә юлыктык. Без “Белмәмеш” тоткынына эләктек. Һәм безнең илдә һәрвакыт юл һәләкәтләре булып кына тора. Безгә ярдәм итегез зинһар”.

А.Б. Балалар, сез ничек уйлыйсыз? Юл кагыйдәләре, светофор кирәкме? Алар ни өчен кирәк?

(Кинәт Белмәмеш йөгереп чыга. Ул озын кара күлмәк кигән, чәчләре тузгыган, өстенә ертылган юл билгеләре сибелгән. Ул конвертны ала да Хатны карый һәм мыскыл катыш көлә).

Кирлемән: Ха- ха – ха. Ярдәм теләгәннәр имеш! Аларга бернинди дә ярдәм булмаячак. Кем соң аларга ярдәм итсен?

А.Б. Без ярдәм итәбез. Балалар, шулаймы?

Балалар: Әйе, ярдәм итәбез!

Кирлемән:ә сез кемнәр?

А.Б. Без «Алтынчәч» балалар бакчасыннан булабыз.

Кирлемән: Ярдәм итәргә телисез? Сез моны беркайчан да булдыра алмаячаксыз! Сез миннән юл билгеләрен һәм светофорны ала алмаячаксыз, мин аларны яхшылап яшердем. Аларны табу өчен бик озын һәм авыр юл үтәргә кирәк. Ул юлда юл күрсәтүче билгеләр юк. (китә)

А.Б. Балалар, сез аннан курыктыгызмы?

Балалар: Юк!

А.Б. Ярар алайса, вакытны бушка әрәм итмик. Юлга кузгалыйк. Әйдәгез, җырлыйбыз.

“Әйдәгез бергә” җыры башкарыла.

(Елый-елый юл билгесе чыга. Аның күкрәгендә асты-өскә әйләндерелгән билге.)

А.Б. Исәнмесез, кем сез, ник елыйсыз?

Юл билгесе: Мин юл билгесе. Белмәмеш мине сихерләде. Хәзер мин бер кешегә дә юл билгесен күрсәтә алмыйм.

А.Б. Без ничек ярдәм итә алабыз соң?

Юл билгесе: Әгәр дә сез минем табышмакларга дөрес җавап бирсәгез, мин юл кагыйдәләрен дөрес күрсәтәм.

А.Б. Яле, әйтеп кара.

(Табышмакларны алып баручыга бирә)

А.Б.1. Барам-барам очы юк.(Юл)

2.Ягымлы да, усал да ул

Аны белә бөтен җир

Киң һәм матур урамда

Ул кирәкле командир.(Светофор)

3.Тәрәзәле һәр ягы

Җиргә тими аягы

Сыртында бар дугасы (Трамвай)

4. Уф-уф сулар

Уфтанса да алып китәр,

Барыр җиреңә илтер. (Поезд)

5.Аяклары түгәрәк

Куышалар тәгәрәп,

Үзем утырам, үзем чабам,

Әй чабабыз, бергәләп. (Велосипед)

(Юл билгесе тамгасын ача)

Юл билгесе: Бик зур рәхмәт сезгә дусларым, сез бик тә мәрхәмәтле эш эшләдегез! Ә сез мине беләсезме, мине кайда очратырга була? (Юл билгесе ачыла – “Борылыш”)

Балалар: Борылышта.

А.Б. Әйе балалар бик дөрес әйттегез, әйдәгез юл билгесен үзебез белән алыйк һәм алдагы уеныбызга аны судья итик.

Уен «Кем тизрәк” (Мозаика)

А.Б. Балалар, карагыз әле ни бар анда? Кемнәр ул?

(3 бала чыга, алар кызыл, сары, яшел утлар булып киенгәннәр).

Полька бииләр.

А.Б. Сез аларны таныдыгызмы? Алар сезгә яхшы таныш светофор төсләре. Алар сезне биергә чакырылар. Ләкин бу гади бию түгел. Әгәр дә алга яшел төс чыкса, сез күңеллерәк, дәртлерәк биегез. Сары төс чыкса – урында гына биергә кирәк. Әгәр дә кызыл төс чыкса бер-берегезгә бармак янагыз. (Барлык укучылар бииләр.)

(Мырауҗан керә)

Мырауҗан: Исәнмесез, балалар, дусларым.

Балалар: Исәнмесез.

Мырауҗан: мин Мырауҗан.

А.Б. Мырауҗан! Ә син юл йөрү кагыйдәләрен беләсеңме?

Мырауҗан: юк , белмим! Юл билгеләре миңа ник кирәк? Мин алардан башка да яши алам.

А.Б. Әйдәгез әле балалар, Мырауҗанны тикшереп карыйк. Урам аша ничек чыгарга?

Мырауҗан: Ничек инде , дүртаяклап.

А.Б. Балалар , дөресме?

1 Бала. Юк. Юлны бары тик җәяүлеләр чыгарга әзерләнгән, ак сызыклар сызылган җирдән генә чыгарга кирәк.

А.Б. Сиңа икенче сорау. Автобустан төшкәч , аны ничек әйләнеп узарга?

Мырауҗан: Ә нигә әйләнеп торырга? Сикереп тә чыгарга мөмкин бит, ә тагы да яхшысы тәгәрмәчләр арасыннан узарга мөмкин.

А.Б. Балалар, песи буталып бетте. Аңа ярдәм итәргә кирәк.

2 бала (слайдлар ярдәмендә аңлата) “Автобус киткәннен көтеп торырга, игътибар белән юлның икенче ягына карарга, әгәр дә транспорт булмаса, юлны аркылы чыгарга ярый.

А.Б. Сиңа тагын бер сорау. Юлда уйнарга ярыймы?

Мырауҗан: Нәрсәле бит. Шахмат уйнарга ярамый. Машиналар бөтен фигураларны таптап бетерә, ә менә туп белән уйнарга ярый.

А.Б. Ә сез, балалар, аның белән килешәсезме?

3 бала (слайдлар ярдәмендә сөйли): “Юлда уйнарга ярамый, чөнки юлда машиналар йөри”.

(Кирлемән чыга, Мәчене тарткалый.)

Кирлемән: Тыңлама син аларны. Ничек рәхәт юлда уйнавы. Туктале, нигә алар сиңа сораулар бирәләр, үзләре бер нәрсә дә белмиләр бит алар?

Әйдә, минем белән уйныйбыз, бәрелешләр ясыйбыз, алар белән кызык түгел.

(Китәләр, каты дөмбердәү тавышы ишетелә.)

А.Б. Балалар, бу мөгаен авария. Бәлки анда безнең ярдәм кирәктер?

(Мырауҗан йөгереп чыга, аның аягы бәйләнгән.)

А.Б. Нәрсә булды?

Мырауҗан: Мин бәрелештем. Аягымны авырттырдым. Балалар, мине үзегез белән алыгыз әле. Юл кагыйдәләрен белмәү начар икән. Мин барысын да аңладым. Миңа ярдәм итегез. Мин сезгә бер сер әйтәм: юл билгеләрен ничек табарга икәнен күрсәтәм. Аның өчен берничә тылсымлы сүз әйтергә кирәк. “Билгеләр, билгеләр! Эндәшегез, тизрәк безгә кайтыгыз.”

(Балалар кабатлыйлар)

“Юл билгеләре” биюе

(Юл билгеләре тезелеп баса.)

Җәяүлеләр юлы аша

Чыгыгыз каршы якка

Зебра сызыклары кебек

Буялган ул юл акка

Ә бу билге кисәтә

Кайгы була күрмәсен

Монда җәяүле йөрмәсен.

Бу кисәтә шоферларны:

Акрын, игътибар!

Якында гына балалар,

Мәктәп, бакча бар.

Дуслар, бу билге

Җәяүлеләрне яклый

Безгә бу юлны

Инде чыгарга ярый.

Юл билгеләре: Без шат, безне коткардылар, без Һәркемгә ярдәмгә әзер!

А.Б. Әйдәгез, балалар, юл билгеләре белән бергә җырлап алыйк.

“Елмаю” җыры

Кирлемән: Сез нәрсәгә шатланасыз? Юл билгеләрен коткарсагыз да, светофорны сез күрә алмассыз. Чөнки сез аның турында бер нәрсә дә белмисез.

(йөгерә-йөгерә Карлсон керә).

Карлсон: Исәнмесез, балалар!

А.Б. Исәнмесез, сез кем буласыз?

Карлсон: Мин түбәдә яшәүче Карлсон булам. Мине сезнең янга дустым Светофор җибәрде һәм шушы хатны тапшырырга кушты.

А.Б. Яле дустым нәрсә дип язган икән? Монда: Әгәр дә шушы әкиятне укып чыксагыз, сез Кирлемәнне җиңәчәксез” – дигән.

Бу әкият “Светофорның якын дусты Зебра” дип атала.

Борын –борын , заманда әби дә тумаганда , булган ди бер өч төсле багана, ул кешеләргә үзенең “Серле күзләре” белән киңәш ясаган. Беренче күз –кызыл күз , өйрәткән ул туктарга . Икенче күз-сары күз, әзер бул ди, атларга, ниһаять яшел күз, ачыла-халык алга агыла.

Бер тапкыр җәйнең матур, җылы көнендә бу өч төсле багана гел кызыл күзен генә ача башлаган һәм шунлыктан машиналар гел туктап тормаганнар. Кешеләр дә юлның икенче ягына чыга алмаганнар. Шуңа да өч төсле багана гел туктаган, кызыл күзен дә йомган.

Көннәрдән беркөнне бу шәһәргә бер озын сакаллы, зәңәр күзле, озын гәүдәле бабай килеп кергән. Ул өч төсле багананы күргән, аның эшләмәвен белгән һәм дә эшләтеп җибәргән. Бәла-каза булмасын дип, юлга ак төс белән , кешеләргә чыгар өчен , зебра тиресе шикелле сызыклар ясарга кушкан. Бу бабайны тыңлаганнар һәм сүзен тотканнар. Кешеләр шатлана-шатлана юлны аркылы чыкканнар һәм бабайга рәхмәтләр укыганнар.

Яңгырлы бер көндә бу бабай зебра тиресе шикелле ак сызыклар кырыендагы төсле баганага карап-карап торган да, аның аңа исем кушасы килгән һәм ул төсле баганага “Светтрик” дип кушкан, тик бу исемне халык яратмаган . Аннан тагы уйлаган да “Светофор” дип кушкан. Ә бу исемне халык бик ошаткан. Соңыннан ак сызклар зебра тиресенә охшаганлыктан, халык аны “Зебра” дип атаган. Шул көннән башлап “Светофор” белән “Зебра” бик дус яшәгәннәр.

А.Б. балалар, бу әкият нәрсә турында соң?

Балалар: светофор һәм зебра турында.

А.Б. күрдегезме инде юлда йөргәндә светофорның нинди зур әһәмияткә ия булганын

Җыр: “Светофор” (В.Вәлиева көе., Г.Шәфигуллина сүзләре)

1 бала: Әйе, светофор элек хәзерге сыман булмаган

2 бала: Алар башта менә нинди булган. 4 яктан 3 төрле пыяла:яшел, сары, кызыл. Алар буенча әкрен генә зур кара ук хәрәкәт иткән. Алар белән хәрәкәтне көйләү кыен булган. Хәзерге автомат светофорлар бик уңайлы.

3 бала: Бу сүз ике өлештән тора:”свет”-яктылык, «фор”-грек сүзе «алып баручы, күрсәтүче.” Ә икесе бергә яктылык алып баручы, күрсәтүче дигәнне аңлата.

(Светофор чыга.)

Кирлемән: Бетте! Минем тылсымым хәзер көчсез. Барысы да миңа каршы. Мин сездән китәм. (Чыгып китә.)

А.Б. Ә хәзер, кадерле дуслар, миңа ярдәм итегез. Балалар бәйрәмгә рәсемнәр әзерләделәр. Иң яхшы төшерелгән рәсемнәргә бүләкләр бирик. (Балаларны бүләкләү.)

А.Б. Балалар, без бүген бик зур эшләр эшләдек: Кирлемәннән юл билгеләрен һәм светофорны азат иттек. Алардан башка юлларда тоташ тәртипсезлек булыр иде. (Музыка яңгырый, балалар чыга.) Рәхмәт сезгә барыгызга да, әйдәгез хәзер бергәләп матур бию биип алыйк.

Светофор биюе.

Яндекс.Метрика